Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.09.2019 року у справі №759/10958/18

Ухвала

10 вересня 2019року

м. Київ

справа № 759/10958/18

провадження № 61-16363 ск 19

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м.

Києва від 22 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2019 року в справі за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва", Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

Встановив:

1. У липні 2018 року Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" та Комунальне підприємство "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва". звернулися до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми боргу за житлово-комунальні послуги в розмірі 92 061,85 грн та судового збору в сумі 1
762,00 грн.

2. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2018 року позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_3 солідарно на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" суму боргу за житлово-комунальні послуги в розмірі 31 927,78 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 3 469,07 грн, суму трьох відсотків річних у розмірі 846,80 грн, а всього - 36 243,65 грн.

3. Додатковим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21 січня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_3 солідарно на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.

Києва" судовий збір у розмірі 693,67 грн.

4. Постановою Київського апеляційного суду від 01 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2018 року залишено без змін.

5.27 серпня 2019 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2019 року.

6. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

7. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.

8. Дослідивши матеріали касаційної скаргиОСОБА_1, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з огляду на наступне.

9. Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

10. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

11. Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

12. Відповідно до пунктів 1, 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

13. Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

14. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

15. Як убачається з матеріалів касаційного провадження, ціна позову в даній справі становить 92 061,85 грн, яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00*100=192 100,00 грн).

16. Верховний Суд урахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільствата дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

17. Отже зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

18. Касаційна скарга не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

19. Таким чином, оскільки належних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про можливість відкриття касаційного провадження в малозначній справі ОСОБА_1 не наведено, а тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

20. Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

21. З урахуванням вказаного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

22. З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України,

Ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2019 року в справі за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва", Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя: В. М. Ігнатенко