Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.02.2018 року у справі №509/1015/17

Ухвала

03 вересня 2018 року

м. Київ

справа №509/1015/17

провадження №61-7св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 липня 2017 року у складі судді Кириченко П. Л., та рішення апеляційного суду Одеської області від 09 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Калараш А. А.,

Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богданова ВікторіяМиколаївна, про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу, визнання права власності та визнання договору іпотеки недійсним.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 липня

2017 року позов задоволено частково.

Встановлений факт проживання ОСОБА_7 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 в період з 08 вересня 2008 року.

Визнано за ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спільну сумісну власність на наступне нерухоме майно: житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями який складає житловий будинок літ. "А-3", загальна площа 1555.0 кв. м, житлова площа 134.7 кв. м., прибудова літ. "Б" загальна площа 33.66 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1; земельну ділянку, площею 0,2513 га., цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; земельну ділянку загальною площею 0,1764 га., цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_7 оскаржила рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання договору іпотеки недійсним.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 09 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 задоволено частково. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 липня 2017 року в частині відмови ОСОБА_7 у задоволенні позовних вимог про визнання договору іпотеки недійсним скасовано, у цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_7 щодо визнання за ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спільною сумісною власністю спірних житлового будинку та земельних ділянок та відмовити в задоволенні вимог у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що позивач не довела факту внесення нею коштів на придбання ОСОБА_8 спірного майна. Докази на підтвердження наявності в неї коштів на момент придбання спірного майна, джерел їх походження в матеріалах справи відсутні.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-8 "Про внесення змін до Господарського процесуального

кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

У частині 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Частиною 2 статті 17 ЦПК України встановлено, що не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_4 не згоден з рішенням в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_7 щодо визнання за

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спільною сумісною власністю спірних житлового будинку та земельних ділянок.

Разом із тим, у тексті касаційної скарги ОСОБА_4 указав, що апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_7, скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання договору іпотеки недійсним, у цій частині ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

З матеріалів справи, яка надійшла на адресу Верховного Суду вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_4 звертались з самостійними апеляційними скаргами на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області

від 06 липня 2017 року.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 жовтні 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_4 на рішення місцевого суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_7 визнано неподаною та повернуто заявнику. Ухвала набрала законної сили.

Мотивуючи рішення апеляційного суду Одеської області від 09 листопада

2017 року, суд апеляційної інстанції вказав, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_7 не оскаржено, тому колегією суддів не перевірялось на законність та обґрунтованість. Предметом апеляційного оскарження було рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 липня 2017 року лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 про визнання договору іпотеки недійсним.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 09 листопада 2017 року не містить правого обґрунтування та висновку про залишення без змін рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 липня 2017 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_7

Ураховуючи, що рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 липня 2017 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_7 щодо визнання за ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спільною сумісною власністю спірних житлового будинку та земельних ділянок в апеляційному порядку не переглядалось, тому відкрите касаційне провадження у цій частині підлягає закриттю.

Щодо оскарження рішення апеляційного суду Одеської області

від 09 листопада 2017 року колегія суддів указує наступне.

Частиною 1 статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про незгоду ОСОБА_4 лише з рішенням про задоволення позовних вимог ОСОБА_7 щодо визнання за ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спільною сумісною власністю спірних житлового будинку та земельних ділянок.

Аргументів щодо незгоди з рішенням апеляційного суду про відмову

ОСОБА_7 у задоволенні позовних про визнання договору іпотеки недійсним касаційна скарга не містить.

Саме по собі посилання в прохальній частині касаційної скарги про скасування рішення апеляційного суду без наведення доводів про те, в чому полягає неправильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права не дає суду касаційної інстанції достатньої правової підстави для перевірки рішення апеляційного суду на законність та обґрунтованість.

Керуючись статтями 389, 400 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 липня 2017 року у складі судді Кириченко П. Л., та рішення апеляційного суду Одеської області від 09 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богданова Вікторія Миколаївна, про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу, визнання права власності та визнання договору іпотеки недійсним, закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

С. Ю.Мартєв

І. М.Фаловська