Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала ККС ВП від 22.04.2021 року у справі №164/2164/19 Ухвала ККС ВП від 22.04.2021 року у справі №164/21...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала ККС ВП від 22.04.2021 року у справі №164/2164/19

Ухвала

Іменем України

14 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 164/2164/19

Провадження № 51-1832 впс 21

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Остапука В. І.,

суддів: Ємця О. П., Кишакевича Л. Ю.,

розглянувши подання Волинського апеляційного суду про направлення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030160000381 щодо ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, з апеляційними скаргами прокурора, обвинуваченого та в його інтересах захисників Марчука М. С., Пікуна Б. І. на вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 24 лютого 2021 року, з одного суду апеляційної інстанції до іншого,

встановив:

До Касаційного кримінального суду Верховного Суду, в порядку ст. 34 КПК України, надійшло подання Волинського апеляційного суду про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_1, з одного суду апеляційної інстанції до іншого.

Подання мотивовано тим, що автоматизованою системою для розподілу судової справи між суддями, визначення колегії суддів для апеляційного розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_1 не відбулося, оскільки з п'яти суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду, троє суддів не можуть брати участь у розгляді вказаних матеріалів кримінального провадження через недопустимість повторної участі судді у розгляді справи, а двоє суддів, не можуть розглядати вказані матеріали кримінального провадження у складі колегії, оскільки це суперечить положенням ч. 4 ст. 31 КПК України, у зв'язку з чим неможливо утворити склад суду для здійснення вказаного кримінального провадження. Крім того, зазначається про неможливість здійснення повторного автоматизованого розподілу вказаного кримінального провадження із числа усіх суддів Волинського апеляційного суду, оскільки рішеннями зборів суддів Волинського апеляційного суду № 7 і № 9 від 07 та 29 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні подання голови суду щодо внесення змін до Засад автоматизованого розподілу судових справ.

Перевіривши доводи, наведені у поданні апеляційного суду та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів касаційного суду вважає, що подання Волинського апеляційного суду не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК Україникримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.

Як убачається з долучених до подання матеріалів, питання про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_1 з одного суду апеляційної інстанції до іншого вже було вирішено Касаційним кримінальним судом. Ухвалою Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 20 квітня 2021 року подання Волинського апеляційного суду залишено без задоволення. Звертаючись повторно до Касаційного кримінального суду, фактично, з аналогічним за змістом поданням, голова Волинського апеляційного суду ставить питання про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_1 з одного суду апеляційної інстанції до іншого, посилаючись на ті самі підстави, які були зазначені у попередньому поданні, та які вже були розглянуті касаційним судом з прийняттям відповідного рішення.

Таким чином, враховуючи, що на даний час фактична численність суддів Волинського апеляційного суду складає 14 суддів, з яких в судовій палаті з розгляду кримінальних справ працює 5 суддів, а в судовій палаті з розгляду цивільних справ - 9 суддів, колегія суддів касаційного суду вважає, що, навіть з урахуванням того, що троє суддів, відповідно до положень ст. 76 КК України, не можуть приймати участь у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1, Волинським апеляційним судом не вичерпано всіх процесуальних можливостей по формуванню колегії суддів для апеляційного розгляду вказаного кримінального провадження.

При цьому, посилання голови Волинського апеляційного суду у повторному поданні на рішення зборів суддів Волинського апеляційного суду № 7 та № 9, якими відмовлено у задоволенні подання голови апеляційного суду щодо внесення змін до Засад автоматизованого розподілу судових справ, не є окремою підставою, передбаченою кримінальним процесуальним кодексом для направлення кримінального провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого.

Статтею 34 КПК України передбачена можливість направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, якщо неможливо утворити новий склад суду, при цьому, відсутнє будь-яке посилання на необхідність включення до автоматизованого розподілу лише суддів із судової палати з розгляду кримінальних справ відповідного суду.

Навпаки, визначення спеціалізації суддів у судах апеляційної інстанції має забезпечувати уникнення випадків неможливості проведення автоматизованого розподілу справи або матеріалів кримінального провадження між суддями, а запроваджена зборами відповідного суду спеціалізація суддів не може бути підставою для відмови в доступі до правосуддя в конкретному суді.

Слід врахувати, що під час застосування правил спеціалізації суддів потрібно виходити з єдності правового статусу судді, що передбачає здійснення ним правосуддя в будь-якій справі, віднесеній до юрисдикції конкретного суду (за винятком випадків, що прямо передбачені законом).

Дійсно, згідно з ч. 4 ст. 26 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ. Проте, запровадження спеціалізації не є обов'язковим, і таке визначення спеціалізації можливе лише за умови забезпечення належної роботи суду в цілому.

Отже, враховуюче, що в повторному поданні Волинського апеляційного суду не наведено нових підстав для його задоволення та відсутнє належне обґрунтування щодо неможливості виконання ухвали Касаційного кримінального суду з використанням усіх засобів організації діяльності і роботи суду, колегія суддів касаційного суду приходить до висновку, що подання голови Волинського апеляційного суду про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_1 з одного суду апеляційної інстанції до іншого не підлягає задоволенню

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. 34 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у задоволенні подання Волинського апеляційного суду про направлення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030160000381 щодо ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, з апеляційними скаргами прокурора, обвинуваченого та в його інтересах захисників Марчука М. С., Пікуна Б. І. на вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 24 лютого 2021 року, з одного суду апеляційної інстанції до іншого.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

В. І. Остапук О. П. Ємець Л. Ю. Кишакевич
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати