Історія справи

Ухвала КГС ВП від 15.07.2020 року у справі №927/955/19

УХВАЛА

29 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 927/955/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В. (головуючий), Бенедисюка І. М. і Селіваненка В. П.,

за участю секретаря судового засідання - Шевчик О. Ю.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

представник позивача - Кисіль Т. В., адвокат (довіреність від 09.04.2020 № 14-116, свідоцтво від 02.10.2014 № 4792),

відповідач - комунальне підприємство "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області,

представник відповідача - не з'явився,

розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення господарського суду Чернігівської області від 06.02.2020 (головуючий суддя Шморгун В. В. )

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 (головуючий Хрипун О. О., судді: Агрикова О. В. і Чорногуз М. Г. )

у справі № 927/955/19

за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Товариство)

до комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області (далі - Підприємство)

про стягнення 7 732 435,76 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Підприємства про стягнення 7 732 435,76 грн, у тому числі 5 729 653,51 грн основного боргу, 592 772,54 грн пені, 425 341,81 грн 3% річних та 984 667,90 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Підприємством умов договору постачання природного газу від 05.09.2017 № 5025/1718-ТЕ-39 (далі - Договір) у частині своєчасної оплати за поставлений Товариством природний газ.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 06.02.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020, закрито провадження у справі в частині стягнення 5 729 653,51 грн. основного боргу. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Підприємства на користь Товариства 591 469,79 грн пені, 184 791,01 грн 3% річних, 529 706,28 грн інфляційних втрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що:

- Підприємством під час розгляду справи повністю погашено основну заборгованість у розмірі 5 729 653,51 грн, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу підлягає закриттю;

- правомірними та обґрунтованими є вимоги Товариства щодо стягнення з Підприємства пені, 3% річних, інфляційних втрат саме в частині задоволених сум;

- неправомірними є нарахування Товариства на суму коштів, що були сплачені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Постанова № 256);

- клопотання Підприємства про зменшення розміру пені до 10% є необґрунтованим та непідтвердженим належними доказами.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій у частині відмови у задоволенні позовних вимог, Товариство звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах, які прийняті у інших справах щодо застосування Постанови № 256.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди в оскаржуваних рішеннях не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах, які прийняті у справах № 910/3657/18, № 916/2286/18, № 925/74/19 щодо застосування положень Постанови №
256.

Від Підприємства відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши матеріали справи та касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження з огляду на таке.

За приписами пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Підприємство у касаційній скарзі посилається на те, що суди в оскаржуваних рішеннях не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах, які прийняті у справах № 910/3657/18, № 916/2286/18, № 925/74/19 щодо застосування положень Постанови № 256.

Водночас відсутні підстави вважати, що рішення судів попередніх інстанцій у даній справі прийняті без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі 910/3657/18, від 22.11.2019 у справі № 916/2286/18, від 28.11.2019 у справі № 925/74/19, оскільки у всіх цих справах рішення попередніх судових інстанцій були скасовані Верховним Судом повністю або частково з передачею справ на новий розгляд, що не означає остаточного вирішення спору у вказаних справах, а, отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у таких справах та в судових рішеннях. Слід також зазначити, що за результатами нового розгляду цих справ фактично-доказова база в них може істотно змінитися, адже направлення справ на новий розгляд стало наслідком недостатнього дослідження у них обставин і доказів, і така зміна, у свою чергу, вплине на правові висновки, які будуть зроблені в них.

Таким чином, вказані обставини свідчать про відсутність подібності правовідносин у даній справі № 927/955/19 та у справах № 910/3657/18, № 916/2286/18, № 925/74/19.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Керуючись статтею 234, 235, та пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України, Касаційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Чернігівської області від 06.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 у справі № 927/955/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Селіваненко