Історія справи
Ухвала КГС ВП від 30.03.2020 року у справі №922/3835/19

УХВАЛА30 березня 2020 рокум. КиївСправа № 922/3835/19Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:Стратієнко Л. В. - головуючий, судді - Кондратова І. Д., Ткач І. В.,розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" в особі філії Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" в місті Харкові,на ухвалу Господарського суду Харківської області(суддя - Добреля Н. С. )
від 12.12.2019та постанову Східного апеляційного господарського суду(головуючий - Зубченко І. В., судді - Білецька А. М.,Чернота Л. Ф. )від 25.02.2020,у справі за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" в особі філії Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" в місті Харкові,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурнія",про звернення стягнення на предмет іпотеки,ВСТАНОВИВ:АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Державний експортно - імпортний банк України" в м. Харкові звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Сатурнія", в якій просило: звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 68112714 від13.06.2012 року, а саме на нежитлову будівлю, літ. "Б-2", цегла, загальною площею 793,2 кв. м. ; нежитлова будівля, літ. "В-1". метал, загальною площею 313,2 кв. м. : нежитлова будівля, літ. "Г-1", цегла, загальною площею 266,3 кв. м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Чуваська, будинок 6; - визначити спосіб реалізації предмета іпотеки - нежитлової будівлі, "Б-2", цегла, загальною площею 793,2 кв. м. ; нежитлова будівля, літ. "В-1". метал, загальною площею 313,2 кв. м. : нежитлова будівля, літ. "Г-1", цегла, загальною площею 266,3 кв. м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Чуваська, будинок 6, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.11.2019 позовну заяву залишено без руху, встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви - дев'ять днів з дня вручення цієї ухвали, а саме: зазначення ціни позову у відповідності до п.
3 ч.
3 ст.
162 ГПК України; надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (виходячи із ціни позову); зазначення відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; доказів направлення на юридичну адресу відповідача копії позовної заяви з додатками з описом вкладення.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.12.2019, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 у справі №922/3835/19 на підставі ч.
4 ст.
174 Господарського процесуального кодексу України повернуто позовну заяву АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м.Харкові, до відповідача ТОВ "Сатурнія" про звернення стягнення на предмет іпотеки.Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 у справі №922/3835/19.Дослідивши вказану касаційну скаргу, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.За змістом положень статті
55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття
129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа
"Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (
Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) зазначено, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, повернув позовну заяву на підставі частини
4 статті
174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявником у повному обсязі не було усунуто недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, в частині сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (виходячи із ціни позову).Згідно з частиною
1 статті
163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, а наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача.
Тобто, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті
4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.Суди встановили, що у цій справі вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки направлена на задоволення вимог позивача за кредитною угодою №68111N5 від 28.10.2011, що додатково свідчить про майновий характер заявлених позовних вимог. До того ж, вимога про звернення стягнення на предмет застави визначена у вартісному еквіваленті згідно іпотечного договору №68112714 від13.06.2012, отже вимога позивача має визначену і погоджену сторонами оцінку вартості майна і не може розглядатися як вимога немайнового характеру.У касаційній скарзі заявник посилається на правову позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 23.01.2018 у справі №2-340/461/16-ц. Проте відповідно до висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17 позовні вимоги про звернення стягнення на заставне майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами ст.
4 Закону України "Про судовий збір" виходячи з розміру грошових вимог позивача. Отже висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладені в постанові від 23 січня 2018 року у справі № 2-340/461/16-ц про те, що при зверненні до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки судовий збір має сплачуватись як за вимогу немайнового характеру, суперечать наведеному вище у цій постанові, тому з огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду визнала за необхідне відступити від них.Отже, позивачем мав бути сплачений судовий збір за подання позовної заяви, виходячи із вартості предмету іпотеки.
Згідно з частинами
4,
6 ст.
174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правильно дійшли висновку про повернення АТ "Державний експортно - імпортний банк України" в особі філії АТ "Державний експортно - імпортний банк України" в місті Харкові його позовної заяви.Згідно з частиною
2 статті
293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 08.02.2020) у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Державний експортно - імпортний банк України" в особі філії АТ "Державний експортно - імпортний банк України" в місті Харкові на ухвалу Господарського суду Харківської області від12.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 у справі №922/3835/19, у зв'язку з необґрунтованістю касаційної скарги, оскільки правильне застосування норм права судами попередніх інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.Керуючись статтями
234,
287,
293 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №922/3835/19 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" в особі філії Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" в місті Харкові на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від25.02.2020.2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" в особі філії Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" в місті Харкові на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 у справі №922/3835/19 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Л. СтратієнкоСудді І. КондратоваІ. Ткач