Історія справи

Ухвала КГС ВП від 30.03.2020 року у справі №911/1213/19

УХВАЛА

24 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 911/1213/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І. Д. - головуючий, судді - Стратієнко Л. В., Ткач І. В.,

за участю секретаря судового засідання Півень А. Л.,

представників учасників справи:

позивача - не з'явився;

відповідача - Мокрієнко Т. В. - адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

на рішення Господарського суду Київської області

(суддя Ейвазова А. Р. )

від 18.09.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Андрієнко В. В., судді - Сітайло Л. Г., Пашкіна С. А.)

від 18.02.2020

у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат"

до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1.10.05.2019 Товариство з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" (надалі - ТДВ "Узинський цукровий комбінат", позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (надалі - ПрАТ "Київобленерго", відповідач) про визнання недійсним рішення комісії ПрАТ "Київобленерго", оформленого протоколом № 008 від 27.03.2019, прийнятого за результатами розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії № К 037098 від 14.09.2018.

1.2. В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на протиправне та незаконне донарахування відповідачем обсягу недорахованої електроенергії на суму 2548625,78 грн, оскільки акт про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №К-037098 від 14.09.2018 підписаний заінтересованими особами та крім того, він містить недостовірну інформацію щодо участі у перевірці представника споживача - керівника товариства, який у відповідний час знаходився у відрядженні.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 18.09.2019 у справі № 911/1213/19, позов задоволено. Визнано недійсним рішення комісії ПрАТ "Київобленерго", оформлене протоколом № 008 від 27.03.2019, прийняте за результатами розгляду акту № К037098 від 14.09.2018 про порушення правил роздрібного ринку електричної енергії.

2.2. Суд першої інстанції встановив, що позивач, в порушення пункту 5.5.5.

Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (надалі - ПРРЕЕ), здійснив втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зменшення його показників шляхом встановлення високочастотного генератора на корпус лічильника електроенергії, про що 14.09.2018 було складено акт про порушення.

2.3. Також судом встановлено, що акт про порушення було підписано заінтересованими особами, що суперечить вимогам пункту 8.2.5 вказаних Правил, оскільки громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які підписали оскаржуваний акт, у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 надавали відповідачу послуги на підставі цивільно - правового договору та виконували за дорученням відповідача певні завдання.

2.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

3.1.04.03.2020 ПрАТ "Київобленерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 у справі № 911/1213/19, в якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

3.2. Ухвалою Верховного Суду від 30.03.2020 касаційну скаргу ПрАТ "Київобленерго" залишено без руху відповідно до статті 174, частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що скаржник не зазначив підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав). Також, Верховний Суд вказав, що заявник в порушення пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, не надав доказів сплати судового збору.

3.3.13.04.2020 ПрАТ "Київобленерго" надіслало до Верховного Суду клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, у якому зазначило, що підставою касаційного оскарження судових рішень є застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм матеріального права, що закріплені, зокрема, у пункті 8.2.5.Правил роздрібного ринку електричної енергії без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Вищого господарського суду України від
19.02.2015 у справі № 902/598/14, у постанові Верховного Суду України від
28.10.2014 у справі № 3-156гс14 та відсутність висновку Верховного Суду щодо оскарження рішення комісії енергопостачальника з розгляду акту про порушення, складеного після набрання чинності ПРРЕЕ. ПрАТ "Київобленерго" стверджує, що у відповідності до пункту 8.2.7. ПРРЕЕ у разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії, з позовом про стягнення вартості необлікованої електричної енергії повинен звертатися оператор системи.

3.4. Ухвалою Верховного Суду від 30.04.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 911/1213/19 за касаційною скаргою ПрАТ "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 на підставі пунктів 1 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.5.09.06.2020 ТДВ "Узинський цукровий комбінат" подало відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 - без змін. В обґрунтування поданого відзиву позивач стверджував, що вимога про визнання недійсним рішення комісії про донарахування, зафіксованого протоколом підлягає судовому розгляду, а тому позивач обрав правильний спосіб захисту його порушених прав. Також ТДВ "Узинський цукровий комбінат" стверджувало, що акт про порушення ПРРЕЕ підписали заінтересовані особи, з огляду на те, що вони у відповідний період часу мали договірні відносини з відповідачем.

3.6.23.06.2020 представник ТДВ "Узинський цукровий комбінат" подав клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Позиція Верховного Суду

4.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

4.2. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо оскарження рішення судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

4.3. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.4. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду переглядає у касаційному порядку судові рішення, лише якщо правовідносини у справі, що розглядається, є подібними до тих правовідносин, які склалися між сторонами в іншій справі, в якій Верховний Суд сформулював висновок щодо застосування норми права, на який посилався скаржник у касаційній скарзі.

4.5. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет).

4.6. При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де аналогічними (тотожними, аналогічними, подібними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від
12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від
03.12.2019 по справі № 372/4583/14-ц).

4.7. Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

4.8. У постанові від 28.10.2014 у справі № 3-156гс14 Верховний Суд України, розглядаючи спір про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, з посиланням на пункт 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 та пункт 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 (надалі - ПКЕЕ) вказав, що виявити пошкодження лічильників споживача можна було лише шляхом проведення технічної перевірки.

В той час, як у справі, що переглядається висновок судів щодо задоволення позову ґрунтується на підставі пункту 8.2.5. ПРРЕЕ. Тобто висновок, викладений у справі №911/1213/19, у якій подано касаційну скаргу, не свідчить про невідповідність висновкам, зробленим у постанові Верховного Суду України від 28.10.2014 у справі № 3-156гс14, оскільки зазначені висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням інших фактичних обставин та правового регулювання.

4.9. Посилання заявника на висновок, викладений Вищим господарським судом України у постанові від 19.02.2015 у справі № 902/598/14 щодо необхідності проведення експертного дослідження для встановлення факту порушення споживачем ПКЕЕ, Верховним Судом відхиляється, оскільки процесуальним законодавством передбачено неврахування судом висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові саме Верховного Суду, а не Вищого господарського суду України, на постанову якого посилається скаржник.

4.10. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.11. З огляду на те, що висновки, викладені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 у справі № 911/1213/19 та постанові Верховного Суду України від 28.10.2014 у справі № 3-156гс14 зроблені судами з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення, Верховний Суд не вбачає підстав вважати правовідносини у цих справах подібними.

Щодо оскарження рішення судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

4.12. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4.13. У касаційній скарзі заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо оскарження рішення комісії енергопостачальника з розгляду акту про порушення, складеного після набрання чинності ПРРЕЕ. ПрАТ "Київобленерго" стверджує, що пункт 8.2.7. ПРРЕЕ чітко регламентує порядок врегулювання спірних питань, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення.

4.14. Відповідач вважає, що саме він, як оператор системи розподілу електричної енергії, має звертатися з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

ПрАТ "Київобленерго" зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання недійсним рішення комісії, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

4.15. Також заявник зазначає, що висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/17955/17 не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки правовідносини між сторонами у цій справі виникли після втрати чинності ПКЕЕ.

4.16. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

4.17. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
11.07.2019 у справі № 904/3918/18 зазначено, що спір за позовом споживача до енергопостачальної організації про визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформленого відповідним протоколом комісії, у розумінні пункту 10 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України відповідає ознакам спору, що відноситься до предметної юрисдикції господарських судів (абзац 11 пункту 30 вказаної постанови).

4.18. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
18.02.2020 у справі № 911/2385/18 вказано, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання у контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідному споживачу (абзац 16 розділу 8 цієї постанови).

4.19. Також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 908/2359/18 зазначено, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установлених законом, оскільки таке рішення комісії, яке оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача (пункт 9.4. зазначеної постанови).

4.20. Отже Верховний Суд враховує наявність висновку, що вимога про скасування рішення комісії енергопостачальника, прийнятого за результатами розгляду акту про порушення ПРРЕЕ є належним способом захисту прав та інтересів позивача та має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України.

4.21. Зважаючи на те, що наведені ПрАТ "Київобленерго" підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 08.02.2020), не знайшли свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, Верховний Суд керуючись пунктами 1 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 у справі № 911/1213/19.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від
18.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від
18.02.2020 у справі № 911/1213/19 закрити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді Л. Стратієнко

І. Ткач