Історія справи

Ухвала КГС ВП від 20.10.2020 року у справі №923/1047/19

УХВАЛА

28 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 923/1047/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального некомерційного підприємства "Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Херсонської обласної ради

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2020

та рішення Господарського суду Херсонської області від 23.06.2020

у справі № 923/1047/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"

до Комунального некомерційного підприємства "Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Херсонської обласної ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 280 067 грн. 20 коп. за договором добровільного страхування

ВСТАНОВИВ:

01.10.2020 Комунальне некомерційне підприємство "Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Херсонської обласної ради звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 та рішення Господарського суду Херсонської області від
23.06.2020 у справі №923/1047/19 в порядку статей 286, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №923/1047/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Васьковський О. В., суддя - Білоус В. В., суддя - Погребняк В. Я., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від
20.10.2020.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає про таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України (в редакції чинній від 08.02.2020) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 ГПК України для цілей частиною 5 статті 12 ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн. .

Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

У цій справі предметом спору є стягнення 280 067,20 грн, що менше ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1920,00 грн х 500 = 960
500,00 грн), а тому у розумінні ГПК України рішення у справі № 923/1047/19 не підлягає касаційному оскарженню.

Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що за такого правового регулювання можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб залежить виключно від значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та обставин конкретної справи, при наявності підстав, передбачених підпунктами "а " - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України покладається на скаржника.

Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії господарських справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм та наявності обставин конкретної справи, передбачених підпунктами "а " - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі скаржник не зазначає, що справа № 923/1047/19 стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики або те, що справа становить значний суспільний інтерес або виняткове значення для скаржника, а також не зазначає про інші випадки, за яких судові рішення у цій малозначній справі підлягають касаційному оскарженню відповідно до 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

Верховний Суд відзначає, що, визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки, є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

При цьому використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Таким чином, подана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під пункт 2 частини 3 статті 287 ГПК України, і, які надають повноваження Верховному Суду переглянути, як "суду права", дану категорію справ.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене, касаційна скарга Комунального некомерційного підприємства "Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Херсонської обласної ради на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 та рішення Господарського суду Херсонської області від 23.06.2020 у справі №923/1047/19 не може бути розглянута судом касаційної інстанції, а в її прийняті слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Херсонської обласної ради на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 та рішення Господарського суду Херсонської області від 23.06.2020 у справі №923/1047/19.

2. Касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Херсонської обласної ради на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 та рішення Господарського суду Херсонської області від 23.06.2020 у справі №923/1047/19 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк