Історія справи

Ухвала КГС ВП від 21.06.2021 року у справі №915/1334/20

УХВАЛА

24 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 915/1334/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючий), Бенедисюка І. М., Колос І. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України", позивач, скаржник)

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2020 та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2021

у справі № 915/1334/20

за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївгаз Збут" (далі - ТОВ "Миколаївгаз Збут", відповідач)

про стягнення заборгованості у розмірі 262 898 840,26 грн,

ВСТАНОВИВ:

АТ "НАК "Нафтогаз України" 16.04.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) через Південно-західний апеляційний господарський суд звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 у справі № 915/1334/20 про зупинення провадження у справі; ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні клопотання ТОВ "Миколаївгаз Збут" про зупинення провадження у справі; справу № 915/1334/20 направити до Господарського суду Миколаївської області для продовження її розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.05.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 915/1334/20 визначено колегію суддів у складі:

Малашенкової Т. М. - головуючий, Бенедисюка І. М., Колос І. Б.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2020, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 у справі № 915/1334/20, зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовими рішеннями Господарського суду міста Києва у справі № 910/16383/20.

Отже, предметом касаційного оскарження у даній справі є ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, яка після перегляду в апеляційному порядку залишена без змін.

Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Отже, статтею 287 ГПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку.

Водночас у вичерпному переліку ухвал суду першої інстанції, що підлягають оскарженню в касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку, наведеному в пункті 2 частини 1 статті 287 ГПК України, ухвала суду першої про зупинення провадження у справі (пункт 12 частини 1 статті 255 ГПК України) не зазначено, а отже така ухвала оскарженню не підлягає.

Отже, касаційну скаргу у даному випадку подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики.

Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від
12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини"). У разі прийняття до касаційного провадження касаційної скарги НАК "Нафтогаз" на вказані судові рішення судів попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що в сукупності з положеннями норм статті 287 ГПК України, виключає можливість касаційного перегляду.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 у справі № 915/1334/20 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 255, 287, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 у справі № 915/1334/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос