Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.01.2019 року у справі №826/2026/17

УХВАЛА

29 січня 2019 року

Київ

справа №826/2026/17

провадження №К/9901/2705/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

перевіривши касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці, Міністерства внутрішніх справ України, Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

встановив:

З ухвалених у цій справі судових рішень убачається, що позивач, звернувшись до суду з позовом, просила: визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці від 05 листопада 2015 року № 249 о/с в частині звільнення зі служби в органах внутрішніх справ за п. 64 "г" (через скорочення штатів); поновити на посаді експерта відділу спеціальних видів експертиз Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці або надати рівнозначну посаду в органах Міністерства внутрішніх справ України з 06 листопада 2015 року; стягнути з Управлінні Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 06 листопада 2016 року по дату ухвалення судом рішення у даній справі; стягнути з Управління міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці моральну шкоду у розмірі 10000,00 гривень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року, позовні вимоги задоволені частково:

визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці від 05 листопада 2015 року № 249 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ;

поновлено ОСОБА_2 на посаді експерта відділу спеціальних видів експертизи НДЕКЦ при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці;

стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці на користь ОСОБА_2 кошти за заподіяну моральну шкоду у розмірі 5000,00
гривень.

Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці подало касаційну скаргу.

21 січня 2019 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а"-" в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Посада публічної служби, яку обіймала позивач та у зв'язку з поновленням на якій виник цей спір, не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3 328 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 826/2026/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці, Міністерства внутрішніх справ України, Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич