Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №804/2833/16

УХВАЛА

24 червня 2019 року

Київ

справа №804/2833/16

адміністративне провадження №П/9901/341/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л. В.,

суддів: Саприкіної І. В., Стеценка С. Г.,

перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2019 року ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2019 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Тацій Л. В., судді: Саприкіна І. В., Стеценко С. Г.

Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачені питання, які з'ясовує суддя після одержання позовної заяви, серед яких, зокрема, чи подано її з дотриманням правил підсудності.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про передачу цієї позовної заяви за інстанційною юрисдикцією до належного суду з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 22 КАС України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.

Частиною 4 статті 22 КАС України передбачено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Отже, законодавцем встановлено вичерпний перелік суб'єктів владних повноважень, які можуть бути відповідачами у справах, що підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, а саме: Центральна виборча комісія, Верховна Рада України, Президент України, Вища ради правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів.

Особливості провадження у справах зазначеної вище категорії передбачено статтею 266 КАС України.

За загальним правилом, судами, які вирішують адміністративні справи у першій інстанції, є місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди). І лише у встановлених процесуальним законом випадках певні категорії спорів підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів встановлено, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність Міністерства екології та природних ресурсів України щодо розгляду його звернення.

З огляду на зазначені вище норми чинного законодавства, дана позовна заява не підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції, а підлягає вирішенню окружним адміністративним судом.

Відповідно до частини 5 статті 171 КАС України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому частини 5 статті 171 КАС України.

За правилами пункту 2 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду.

Водночас, згідно з частиною 1 статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених частиною 1 статті 25 КАС України.

Отже, процесуальне законодавство визначає правило альтернативної територіальної підсудності, зокрема, щодо вирішення спору з приводу оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яка допущена стосовно конкретної фізичної особи.

При цьому, вибір суду, якому саме територіально підсудна справа, є виключним правом позивача.

За таких підстав Верховний Суд, дійшовши висновку про необхідність передачі позову за інстанційною підсудністю, при визначенні, до якого саме окружного адміністративного суду територіально він підлягає передачі, враховує наступне.

Позивач, звертаючись з позовом, помилково подав його до Верховного Суду, як суду першої інстанції за місцезнаходженням відповідача - Міністерства екології та природних ресурсів України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1.

Отже, позивач спрямував позов до м. Києва, що територіально співпадає з місцезнаходженням відповідача, і за цим критерієм в розумінні ч. 1 ст. 25 КАС України цей позов може бути поданий до Окружного адміністративного суду м.

Києва, як належного суду.

За таких обставин, позовну заяву слід передати до Окружного адміністративного суду м. Києва (вулиця Петра Болбочана, 8, корпус 1, Київ, 01051) за підсудністю.

Водночас, суд роз'яснює, що, враховуючи альтернативну територіальну підсудність справи, позивач не позбавлений права спрямувати позов за його заявою для розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за місцем свого проживання.

Керуючись статтями 20, 25, 29 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень передати за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Надіслати копію ухвали про передачу позовної заяви ОСОБА_1.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя Л. В. Тацій

Суддя Саприкіна І. В.

Суддя: Стеценко С. Г.