Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.06.2019 року у справі №300/242/19

УХВАЛА

24 червня 2019 року

Київ

справа №300/242/19

адміністративне провадження №К/9901/16774/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С. Г.,

суддів: Рибачук А. І., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 у справі №300/242/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку його пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - постанова КМУ №103) з 01.01.2018 у встановленому розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перерахувати позивачу з 01.01.2018 відповідно до постанови КМУ №103 пенсію за вислугу років у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії із врахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.02.2019, ухваленим за наслідками розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, позов задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ №103 з 01.01.2018 у встановленому розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перерахувати ОСОБА_1 з
01.01.2018 відповідно до Постанови КМУ №103 пенсію за вислугу років у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії із врахуванням раніше виплачених сум. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 вказане рішення суду першої інстанції залишене без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що при перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям повинні застосовуватися саме норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент призначення пенсії, а внесені Законом України від 27.03.2014 №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" до Закону України від
09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації такого права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

На вказані судові рішення відповідачем подано касаційну скаргу, в якій останній, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позову.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.

З матеріалів касаційної скарги та змісту ухвалених судами попередніх інстанцій рішень, офіційно оприлюднених у Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено, що предмет спору в даній справі стосується дій суб'єкта владних повноважень стосовно перерахунку пенсії відповідно до постанови КМУ №103 з
01.01.2018 у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення й зобов'язання органу Пенсійного фонду України провести позивачу з 01.01.2018 відповідно до вказаної постанови Уряду перерахунок пенсії за вислугу років у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, здійснити виплату пенсії із врахуванням раніше виплачених сум.

Тобто, у даному випадку, спір у справі виник щодо оскарження фізичною особою дій суб'єкта владних повноважень щодо перерахунку пенсійної виплати.

Разом з тим за змістом пункту 3 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для цілей КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже дана справа в силу приписів пункту 3 статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності.

В свою чергу пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України від
02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.

Також частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, згідно з приписами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відтак судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню виключно у випадках, остаточний перелік яких передбачений підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Обґрунтовуючи необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, відповідач, посилаючись на приписи підпунктів "а ", "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, вказує, що дана справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також становить значний суспільний інтерес.

В той же час, оцінивши наведені у касаційній скарзі доводи, враховуючи значення справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів приходить до висновку, що посилання пенсійного органу на положення підпунктів "а ", "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки такі фактично засновані на мотивах незгоди відповідача з висновками судів попередніх інстанцій, висловлених ними по суті спору, й не містять достатньої аргументації значимості цієї справи в контексті правових висновків, викладених судом касаційної інстанції в аналогічних спорах. До того ж відповідач не вказав жодних конкретних обставин, які б беззаперечно свідчили про значний суспільний інтерес до цієї справи, обмежившись лише цитуванням відповідної правової норми процесуального закону.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні та наявність таких не вбачається з поданих матеріалів касаційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі належить відмовити.

Суд враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v.

Ukraine) від 09.10.2018 (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Керуючись статтями 328 333 355 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 у справі №300/242/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач С. Г. Стеценко

Судді: А. І. Рибачук

Л. В. Тацій