Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.06.2021 року у справі №540/2647/20

УХВАЛА

18 червня 2021 року

м. Київ

справа № 540/2647/20

адміністративне провадження № К/9901/21658/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 у справі №540/2647/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віндкрафт Україна" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

УСТАНОВИЛ:

14.06.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від
21.12.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від
12.05.2021.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віндкрафт Україна" звернулося з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Чорноморської митниці Держмитслужби від 31.07.2020 № 0000019119, яким позивачу було збільшено суму зобов'язання зі сплати мита за товари, що ввозяться на територію України на 96 014,35 грн з урахуванням штрафних санкцій;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Чорноморської митниці Держмитслужби від 31.07.2020 № 0000020119, яким позивачу було збільшено суму зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на 19 202,88 грн з урахуванням штрафних санкцій.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 21.12.2020, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021, позов задоволено.

Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій вказали на те, що в обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Віндкрафт Україна" зазначило, що при митному оформленні вимірювальних високовольтних ємнісних трансформаторів напруги тип: КС-170 змінного струму з подвійною обмоткою, призначених для перетворення високої напруги мережі в низьку напругу, зручну для вимірювання, ним віднесено їх до товарної підкатегорії 8504 31 21 00, а саме "інші трансформатори, потужністю не більш як 1 кВ, трансформатори вимірювальні, для вимірювання напруги".

Однак, в акті перевірки митниця віднесла трансформатори до підкатегорії 8504 21 00 00 "трансформатори з рідким діелектриком, потужністю не більше, як 650 кВ А" помилково вважаючи, що вимірювальний високовольтний ємнісний трансформатор напруги тип: КС-170 змінного струму з подвійною обмоткою за своєю характеристикою являється ємнісним трансформатором напруги з рідким діелектриком і повинен розглядатись у товарній підкатегорії 8504210000 зі ставкою ввізного мита 10%.

Суди вказали, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Разом з тим, митне оформлення за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 02.08.2017 №UА508010/2017/003578 здійснено митним органом без жодних зауважень.

Суди зазначили, що код товару, визначений позивачем, більш конкретно описує товар та відповідно до припису підпункту "а" пункту 3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД дає підстави вважати, що саме код товару, визначений Товариством з обмеженою відповідальністю "Віндкрафт Україна", є правильним.

Окрім того, суди звернули увагу на те, що ані наказ про проведення перевірки № 129 від 22.06.2020, ані акт від 09.07.2020 № 4/7.16-19-05/36293952, складений за наслідками проведення такої перевірки, не містять жодних фактів про виявлення контролюючим органом ознак, що свідчать про можливе порушення позивачем законодавства України з питань державної митної справи та в чому саме вони полягають. Також у вказаних документах відсутні відомості про отримання інформації про такі порушення підприємства від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів або ж із висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

При цьому посилання в наказі від 22.06.2020 № 129 лише на пункт статті 351 МК України не дає можливості ідентифікувати визначену частиною 2 цієї статті фактичну підставу для призначення документальної невиїзної перевірки позивача, що суперечить положенням МК України.

Вказане, свідчить про безпідставність спірних податкових повідомлень-рішень митного органу внаслідок не доведення останнім наявності підстав для зміни коду товару за власною ініціативою після завершення процедури митного оформлення.

Чорноморська митниця Держмитслужби не погодившись з судовим рішенням, звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 у справі №540/2647/20 скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від
15.12.2020 № 1082-IX).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 227000 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Чорноморської митниці Держмитслужби від 31.07.2020 № 0000019119, яким позивачу було збільшено суму зобов'язання зі сплати мита за товари, що ввозяться на територію України на 96
014,35 грн з урахуванням штрафних санкцій та № 0000020119, яким позивачу було збільшено суму зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на 19 202,88
грн з урахуванням штрафних санкцій.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 та постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 у справі №540/2647/20 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від
21.12.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від
12.05.2021 у справі №540/2647/20 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіІ. А. Гончарова І. Я. Олендер Р. Ф. Ханова