Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.01.2020 року у справі №818/309/16
Ухвала КАС ВП від 26.11.2019 року у справі №818/309/16

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

22 січня 2020 року

м. Київ

справа №818/309/16

провадження №К/9901/31418/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2016 у справі № 818/309/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про зобов'язання вчинити дії,

установив:

До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2016 у справі № 818/309/16.

Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2019 касаційна скарга ОСОБА_1 була залишена без руху з тих мотивів, що наведені в касаційній скарзі причини пропуску строку на касаційне оскарження колегія суддів визнала неповажними. Також скаржнику було запропоновано подати заяву, у якій навести інші підстави та надати відповідні докази для поновлення строку на касаційне оскарження.

На виконання вимог зазначеної вище ухвали до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження.

Заява мотивована тим, що строк на оскарження ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2016 пропущений з поважних причин, оскільки правовий висновок, який був викладений в постанові Верховного Суду України від
15.06.2016 в справі № 826/20410/14 і на яку послалися суди попередніх інстанцій в його справі, помилково спрямував вкладників до інших, не адміністративних судів. Як стверджує заявник, висновок Верховного Суду України як найвищого суду в системі судоустрою України спровокував втрату часу багатьох вкладників банків на оскарження рішень адміністративних судів через звернення останніх за захистом своїх порушених прав до господарських та загальних судів.

У той же час, як зазначає заявник, Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову від 12.04.2018 у справі № 820/11591/15, де зробила висновок щодо неможливості розгляду справ у аналогічних правовідносинах в порядку цивільного судочинства

Зважаючи на наведене ОСОБА_1 вважає, що строк на касаційне оскарження ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2016 у справі № 818/309/16 пропущений ним з поважних причин, тому що на час розгляду його справи адміністративними судами Верховний Суд України сформував практику, обов'язкову для застосування, від якої в постанові Великої Палати Верховного Суду від
12.04.2018 у справі № 820/11591/15 був здійснений відступ. Тому заявник вважає, що для того, щоб забезпечити відновлення його прав як вкладника такий строк на касаційне оскарження судового рішення позивачеві має бути поновлений.

Верховний Суд зауважує, що на ці самі обставини заявник покликався й під час подання касаційної скарги, і такі причини пропуску строку на касаційне оскарження були визнані Верховним Судом неповажними. У той же час інших обставин, які б підтверджували поважність причин пропуску процесуального строку, у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження не наведено.

Отже, колегія суддів не встановила наявності об'єктивних перешкод для реалізації права на оскарження судового рішення у касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом.

Також Верховний Суд бере до уваги те, що у січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду міста Суми за захистом свого, на його думку, порушеного права, як владника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" на підставі договорів банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 004-18111-240215 від 24.02.2015 року, № 005-18111-240215 від 24.02.2015 року та № 006-18111-240215 від
24.02.2015 року за кошт Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, використовуючи, щоправда, інший спосіб захисту, аніж обраний ним під час розгляду цієї справи в Харківського окружному адміністративному суді.

Рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми від 16.04.2018 відмовлено у позові ОСОБА_1. Постановою Апеляційного суду Сумської області від 30.08.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 16.04.2018 - без змін.

Тому колегія суддів доходить висновку, що позивачеві були створені належні організаційні умови для того, щоб він реалізував своє право на судовий захист.

Отже, Верховний Суд встановив, що ОСОБА_1 не усунув недоліки касаційної скарги, клопотання про проводження строку на усунення недоліків касаційної скарги заявник також не подавав.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою треба відмовити.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

ухвалив:

1. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2016 у справі № 818/309/16.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2016 у справі № 818/309/16.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб