Історія справи

Ухвала ВП ВС від 19.10.2020 року у справі №9901/243/20
Ухвала КАС ВП від 19.08.2020 року у справі №9901/243/20

УХВАЛА

21 вересня 2020 року

Київ

справа №9901/243/20

адміністративне провадження №П/9901/243/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л. В.,

суддів: Желєзного І. В., Стародуба О. П., Стеценка С. Г., Стрелець Т. Г.,

перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2020 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ВККС, у якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати абзац 3 резолютивної частини рішення колегії ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19 щодо визначення порядку набрання чинності цим рішенням, а саме: "Рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України";

- визнати протиправним та скасувати протокольне рішення, про яке зазначено в передостанньому абзаці мотивувальної частини рішення колегії ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19, відповідно до якого колегією згідно з вимогами підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України прийнято протокольне рішення про винесення на розгляд ВККС у пленарному складі питання щодо підтримки рішення на відповідність займаній посаді судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 відповідно до абзацу другого частини 1 статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Також позивач просить витребувати у ВККС належним чином завірену копію протокольного рішення, про яке зазначено в передостанньому абзаці мотивувальної частини рішення колегії ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19, відповідно до якого колегією згідно з вимогами підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України прийнято протокольне рішення про винесення на розгляд ВККС у пленарному складі питання щодо підтримки рішення на відповідність займаній посаді судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 відповідно до абзацу другого частини 1 статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Крім того, у позовній заяві міститься клопотання про поновлення строку звернення до суду.

У зв'язку із постановленням Верховним Судом ухвали від 19 серпня 2020 року про відведення судді-доповідача Пасічник С. С. від розгляду матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 до ВККС у справі № 9901/243/20 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 серпня 2020 року визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л. В., судді:

Желєзний І. В., Стародуб О. П., Стрелець Т. Г., Шарапа В. М., позовну заяву передано головуючому судді.

У звязку з відпусткою судді Верховного Суду Шарапи В. М. відповідно до розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року № 1747/0/78-20 здійснено за допомогою автоматизованої системи заміну судді Шарапи В. М. та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено таку колегію суддів: головуючий суддя Тацій Л. В., судді:

Желєзний І. В., Стародуб О. П., Стеценко С. Г., Стрелець Т. Г.

На обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до апеляційного суду ОСОБА_1 зазначив таке.

Верховний Суд рішенням від 07.07.2020 в адміністративній справі № 9901/23/20 за позовом ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправним та скасування рішення, встановив та констатував, що в рішенні колегії ВККС від 22.07.2019 № 646/ко-19 рішенням ВККС від 07.08.2019 № 745/ко-19 були внесені зміни, тому рішення колегії ВККС від 22.07.2019 № 646/ко-19 з моменту внесення в нього змін рішенням ВККС від 07.08.2019 № 745/ко-19 діяло з урахуванням зазначених змін.

Після набрання 14.08.2020 законної сили рішенням Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 9901/23/20, яким визнано протиправним та скасовано рішення ВККС від
07.08.2019 про виправлення допущеної описки, яким внесено зміни до рішення колегії ВККС від 22.07.2019 № 646/ко-19, останнє продовжило свою дію вже без змін в своєму первинному вигляді.

За таких обставин, як зазначає позивач, рішення колегії ВККС від 22.07.2019 № 646/ко-19 в первинному вигляді діяло з 22.07.2019 - дата його прийняття до
07.08.2019 - дата прийняття рішення про зміни, тобто 16 днів. А потім діяло з вищевказаними змінами, внесеними рішенням ВККС від 07.08.2019 № 745/ко-19.

Тобто після внесення змін рішення колегії ВККС від 22.07.2019 № 646/ко-19 в первинному вигляді не могло бути предметом оскарження, що включало юридичну можливість його оскарження до суду в первинному вигляді, зокрема, абзац 3 резолютивної частини рішення в його первинному стані та протокольне рішення в його первинному стані, доки існувало рішення ВККС від 07.08.2019 № 745/ко-19, яким внесено зміни в оскаржувану частину рішення колегії ВККС від 22.07.2019 № 646/ко-19 та в оскаржуване протокольне рішення ВККС.

Враховуючи викладене, на думку позивача, рішення ВККС від 22.07.2019 № 646/ко-19 після набрання вищезазначеним судовим рішенням у справі № 9901/23/20 законної сили продовжило свою дію у первинному вигляді та є самостійним актом, який може бути оскаржено в суді.

На переконання позивача перебіг тридцятиденного строку на оскарження рішення колегії ВККС від 22.07.2019 № 646\ко-19 в частині та протокольного рішення в їх первинному вигляді починається з 23.07.2019 - з наступного дня після прийняття оскаржуваних рішень, перервався 07.08.2019 - з дня прийняття рішення ВККС від
07.08.2019 № 745/ко-19, продовжився з 14.08.2020 - з дати набрання законної сили судового рішення в адміністративній справі № 9901/23/20, тобто цей строк не сплинув.

Посилаючись на наведені доводи, позивач вважає, що процесуальний строк звернення до суду ним не пропущено, разом із тим просить його поновити.

Верховний Суд ухвалою від 25 серпня 2020 року визнав неповажними вказані позивачем підстави пропуску строку на звернення до адміністративного суду та залишив заяву ОСОБА_1 без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали для надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення цього строку.

07 вересня 2020 року до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

У цій заяві ОСОБА_1 наводить підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду аналогічні викладеним у позовній заяві.

Зокрема зазначає, що після внесення змін рішення колегії ВККС від 22.07.2019 № 646/ко-19 в первинному виді не могло бути предметом оскарження, що виключало юридичну можливість його оскаржити до суду в первинному виді, зокрема п. 3 резолютивної частини рішення в його первинному стані та протокольне рішення в його первинному стані, доки існувало рішення ВККС від 07.08.2019 № 745/ко-19, яким внесено зміни в оскаржувану частину рішення колегії ВККС від 22.07.2019 № 646/ко-19 та оскаржуване протокольне рішення ВККС.

Позивач наголошує, що він не міг не враховувати і ігнорувати факт внесення змін в первісне рішення ВККС від 22.07.2019 № 646/ко-19 та оскаржувати його окремо у первісному виді, оскільки лише судом, а не в силу закону (як, наприклад, з нікчемними правочинами) рішення ВККС можуть визнаватися протиправними та скасовуватись. Тому він вперше звернувся за захистом свої порушених прав у наведеному випадку з позовом про визнання протиправним та скасування рішення ВККС саме зі змінами, які були внесені до нього, і лише після того, як суд надав оцінку вищезазначеним змінам як протиправним та скасував їх, у позивача виникла юридична можливість оскаржити рішення ВККС від 22.07.2019 № 646/ко-19 в первинному виді як самостійне.

Ще раз звертає увагу суду, що перебіг тридцятиденного строку на оскарження рішення колегії ВККС від 22.07.2019 № 646/ко-19 в частині та протокольного рішення в їх первинному вигляді починається з 23.07.2019 - з наступного дня після прийняття оскаржуваного рішення, перервався 07.08.2019 - з дня прийняття рішення ВККС від 07.08.2019 № 745/ко-19, продовжився з 14.08.2020 - з дати набрання законної сили судового рішення в адміністративній справі № 9901/23/20, тобто цей строк не сплинув.

Колегія суддів, надаючи оцінку доводам наведеним позивачем на обґрунтування поважності підстав пропуску строку на звернення до адміністративного суду, виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частини 1 статті 122 КАС України або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята цієї статті).

Пунктом 17 частини 4 статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відтак, строк для оскарження позивачем рішення ВККС становить один місяць і його відлік розпочинається з дня, коли позивач дізнався чи мав дізнатися про прийняте рішення.

Позовна заява на рішення ВККС (у тому числі і протокольне) від 22 липня 2019 року подана 14 серпня 2020 року (безпосередньо до Суду), тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку звернення до адміністративного суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Такий строк для звернення з позовом у справі щодо оскарження рішення про кваліфікаційне оцінювання відповідності займаній посаді судді становить місяць.

Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається з позовної заяви, ОСОБА_1 оскаржує рішення колегії ВККС України від 22.07.2019 № 646/ко-19 та протокольне рішення про яке зазначено у цьому ж рішенні. При цьому, позивач в заяві не заперечує факту обізнаності щодо прийняття оскаржуваних рішень. Отже, строк на їх оскарження закінчився
22.08.2019.

За правилами частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Початок перебігу строку на звернення до суду не може бути пов'язаний з обізнаністю чи необізнаністю позивача про окремі підстави позову, які є фактичними та/або юридичними обставинами, на яких ґрунтується вимога позивача.

Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв'язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов'язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вдруге наголошує, що доводи позивача про вплив на обчислення строку звернення до адміністративного суду такої обставини як набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, яким скасовано рішення ВККС, яким внесено зміни до рішення колегії ВККС, що оскаржується в цій справі, є безпідставними та не ґрунтуються на законі. Позаяк наслідки для позивача у частині порядку набрання чинності рішення колегії ВККС про відповідність судді займаній посаді настали з моменту прийняття такого рішення (акта індивідуальної дії) і не переставали існувати протягом внесення до нього змін рішенням ВККС від 07.08.2019 № 745/ко-19 у частині визначення порядку набрання ним чинності.

Слід також зазначити, що фактично позивач оскаржував рішення колегії ВККС від
22.07.2019 № 646/ко-19 зі змінами внесеними рішенням ВККС від 07.08.2019 № 745/ко-19 у частині, а саме абзац 3 резолютивної частини цього рішення щодо визначення порядку набрання чинності цим рішенням, в іншій справі № 9901/23/20, проте обрання судом способу захисту порушених прав позивача шляхом скасування рішення ВККС від 07.08.2019 № 745/ко-19 про виправлення описки, яким було внесено зміни до рішення колегії ВККС від 22.07.2019 № 646/ко-19 (змінено в тексті рішення слова та цифри "підпункту 4.10.8" словами та цифрами "підпункту
4.10.5"), також не впливає на обчислення строку звернення до адміністративного суду.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту початку перебігу, закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку до дати звернення до суду.

Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі "Олександр Шевченко проти України" зазначено: заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки, щоб довідатись про стан провадження у його справі, отже його скарга є необґрунтованою, оскільки є невідповідною вимозі "розумного строку".

Таким чином, наведені позивачем обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, ОСОБА_1 не надано доказів існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на звернення до адміністративного суду будуть визнанні неповажними, суд повертає позовну заяву.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для поновлення строку, що має наслідком повернення позовної заяви.

Керуючись статтями 123, 169, 243, 248, 256, 266 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень - повернути позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом 15 днів з дня її прийняття.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови Великою Палатою Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя-доповідач Л. В. Тацій

Судді: І. В. Желєзний

О. П. Стародуб

С. Г. Стеценко

Т. Г. Стрелець