Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.04.2018 року у справі №461/7706/17

УХВАЛА

18 червня 2018 року

Київ

справа №461/7706/17

адміністративне провадження №К/9901/47726/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2018 року касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишено без руху з підстав невідповідності касаційної скарги статті 330 КАС України та надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом направлення на адресу суду документа про сплату судового збору.

05 травня 2018 року на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржник подав клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку, що скаржником не зазначено обгрунтованої підстави, а також не додано жодних доказів вжиття посадовими особами скаржника дій, спрямованих на отримання фінансування для реалізації повноважень стосовно представництва інтересів суб'єкта владних повноважень у судах.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ
v. POLAND" № 28249/95).

Крім того, частиною 2 статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору та перелік суб'єктів до яких таке звільнення застосовується обумовлено статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Посилання, якими обгрунтовано клопотання скаржника, не передбачені ~law5~, як підстави для звільнення від сплати судового збору, що унеможливлює задоволення клопотання.

Отже, станом на 18 червня 2018 року вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху не виконані.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 та частиною 2 статті 332 КАС України касаційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо зазначеною особою не усунуто недоліки касаційної скарги, залишеної без руху.

За таких обставин, касаційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 461/7706/17.

2. Відмовити у прийнятті касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

3. Повернути скаржнику касаційну скаргу та додані до скарги матеріали.

4. Надіслати учасникам справи копію ухвали про повернення касаційної скарги.

5. Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до Верховного Суду.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

7. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.О. Берназюк