Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.01.2020 року у справі №440/607/19
Ухвала КАС ВП від 21.01.2020 року у справі №440/607/19

УХВАЛА

20 січня 2020 року

Київ

справа №440/607/19

адміністративне провадження №К/9901/1459/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я. О., перевіривши касаційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року

за позовом Приватного акціонерного товариства "Домінік"

до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга, що направлена на адресу Верховного Суду 09 січня 2020 року, не відповідає вимогам пункту 1 частини 5 статті 332 КАС України і підлягає поверненню, оскільки підписана особою, яка не має права її підписувати.

Відповідно до частин 1 , 3 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частинами 1 , 3 , 6 , 8 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, остання підписана особою, яка зазначена як представник скаржника - Ричинда В.

Крім того, касаційна скарга Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області містить перелік матеріалів, що додаються, серед яких, зокрема, зазначено "копія довіреності".

Однак, вказаного додатку у поштовому конверті, яким Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області було надіслано касаційну скаргу до Верховного Суду, виявлено не було, про що складено акт від 11 січня 2020 року № 440/607/19/914/20.

На підставі вищезазначеного суд прийшов до висновку, що касаційна скарга підписана представником скаржника за відсутності належних доказів на підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) де зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v.

Poland" № 28249/95).

Згідно з вимогами пункту 1 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.

Враховуючи, що до касаційної скарги представником скаржника на підтвердження своїх повноважень не додано довіреності, суд прийшов до висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частин 1 , 2 статті 2 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" діяльність центральних органів виконавчої влади ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, безперервності, законності, забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості, відповідальності. Центральні органи виконавчої влади діють за принципом єдиноначальності, якщо інше не передбачено законом. Так, згідно з пунктами 24,26 частини четвертої статті 19 Закону керівник центрального органу виконавчої влади представляє в установленому порядку центральний орган виконавчої влади у відносинах з іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами; представляє центральний орган виконавчої влади у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами.

Згідно з пунктами 2, 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну службу" державна служба здійснюється, зокрема, з дотриманням принципів законності (обов'язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України), а також ефективності (раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики).

З урахуванням вищезазначеного суд прийшов до висновку, що касаційну скаргу органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень (далі разом - суб'єкт владних повноважень) повинен підписувати їх керівник. У виняткових випадках касаційну скаргу може підписувати інша особа, яка спеціально уповноважена на вчинення такої процесуальної дії у конкретній справі, про що зазначається в довіреності, виданій на ім'я цієї особи керівником суб'єкта владних повноважень.

Підтвердження права на подачу касаційної скарги довіреністю, в якій надано загальне право здійснювати представництво суб'єкта владних повноважень у судах, не може бути підставою для висновку, що керівник такого суб'єкта знає та уповноважив іншу особу на ініціювання касаційного перегляду судових рішень у конкретній справі Верховним Судом, та подача відповідної касаційної скарги не йде врозріз з позицією відповідного суб'єкта владних повноважень, відповідальність за діяльність якого, головним чином, несе його керівник.

Саме такий підхід забезпечує безумовне виконання статей 55, 57, 59 КАС України, згідно з якими держава бере участь в адміністративних справах через відповідного компетентного суб'єкта владних повноважень, інтереси якого уповноважений представляти лише його керівник або, у виняткових випадках, представник за довіреністю.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду, в тому числі до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво.

Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29 жовтня 2018 року у справі № 802/830/18-а, від 06 листопада 2019 року у справі № 320/2974/19 та від 27 грудня 2019 року у справі № 240/1748/19.

Керуючись статтями 59, 169, 248, 328, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті касаційної скарги Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року за позовом Приватного акціонерного товариства "Домінік" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу.

2. Повернути скаржнику касаційну скаргу.

3. Надіслати учасникам справи копію ухвали про повернення касаційної скарги.

4. Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до Верховного Суду.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

6. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Я. О. Берназюк