Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.08.2019 року у справі №2340/4763/18

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

16 серпня 2019 року

м. Київ

справа №2340/4763/18

провадження №К/9901/21997/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 у справі № 2340/4763/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

УСТАНОВИЛ:

05.08.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 у справі № 2340/4763/18.

Дослідивши зміст касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Спір у цій справі виник через ухвалення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області постанови про недотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері використання та охорони земель.

За приписами статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутись до адміністративного суду.

Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

За правилами пункту 6 частини 6 12 КАС України для цілей пункту 6 частини 6 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту предмета спору вбачається, що позивач оскаржив постанову № 537-ДК/0633По/08/01-18, якою на нього уповноваженою посадовою особою накладено штраф в розмірі 170 грн, а також припис від 29.11.2018 №537-ДК/0668По/03/01/-18, яким зобов'язано позивача усунути порушення вимог земельного законодавства стосовно компенсування майнової шкоди на суму 6 888 грн, яка розрахована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963.

Отже, розмір санкцій, застосованих до ОСОБА_1, становить 170 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на те, що за предметом спору ця справа не належить до тих, які мають розглядатися винятково за правилами загального позовного провадження, тому з огляду на предмет позову, його ціну, характер спірних правовідносин та складність справи, колегія суддів доходить висновку, що згадану вище касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.

Водночас за пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а ", "б ", "в " та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тож касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

У касаційній скарзі заявник зазначає про обставини, на підставі яких уповноважена особа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області ухвалила оскаржені постанову та припис про порушення ОСОБА_1 законодавства у сфері використання та охорони земель, а також надає правове обґрунтування наведеним ним обставинам.

Натомість ці обставини та аргументи не є підставою для касаційного перегляду справи незначної складності. Скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, оскільки касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області подана на судове рішення, яке за законом не належить оскаржувати у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.

На підставі викладеного вище, керуючись статтями 12, 257, 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 у справі № 2340/4763/18.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб