Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.06.2019 року у справі №640/19568/18

УХВАЛА

18 червня 2019 року

м. Київ

справа № 640/19568/18

адміністративне провадження № К/9901/16249/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Берназюка Я. О., Стеценка С. Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року та Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 зернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві), у якому просили:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо несплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 24 396,06 грн, ОСОБА_2 у розмірі 21 000,00 грн, ОСОБА_3 у розмірі 34
656,00 грн;

- зобов'язати відповідача виплатити невиплачену пенсію за минулий період часу ОСОБА_1 у розмірі 24 396,06 грн, ОСОБА_2 у розмірі 21 000,00 грн, ОСОБА_3 у розмірі 34 656,00 грн шляхом перерахування сум коштів на поточні рахунки пенсіонерів в Публічному акціонерному товаристві "Ощадбанк", на які здійснюється нарахування та виплата поточної пенсії вказаним особам;

- зобов'язати відповідача в місячний термін після набрання законної сили рішення подати до Окружного адміністративного суду м. Києва звіт про виконання рішення суду.

Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 26 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року, повернув ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 їх позовну заяву на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з тим, що спільний розгляд позовних вимог суттєво ускладнить та сповільнить вирішення спору по суті, оскільки предметом спору є правомірність дій ГУ ПФУ м. Києві щодо нездійснення доплат до пенсії позивачам, вчинених на підставі різних обставин та документів, що відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України виключає можливість об'єднання таких вимог в одній позовній заяві.

Не погодившись з таким судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, 07 червня 2019 року позивачі подали до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу відповідно до ст. 327 КАС України, у якій просили скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року та Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 333 КАС України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень першої та апеляційної інстанцій вбачається, що позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом, у якому об'єднали вимоги, які мають самостійні обсяги доказування та підтверджуються різними доказами. Зокрема, позивачам призначено пенсії, а також зупинено (призупинено) їх виплати з різних підстав.

Повертаючи цю позовну заяву, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано виходили з того, що для з'ясування правомірності відмови у доплаті до пенсії та припиненні виплати пенсії, є необхідним з'ясування значного обсягу обставин, у тому числі матеріалів пенсійних справ щодо призначення та виплати пенсій по кожному позивачу окремо, а тому спільний розгляд позовних вимог суттєво ускладнить та сповільнить вирішення спору по суті.

На обґрунтування касаційної скарги позивачі зазначають, що вони складають одну родину і отримана пенсія є єдиним спільним джерелом їх існування. Однак такі доводи не можуть слугувати підставою для об'єднання не пов'язаних між собою позовних вимог.

Колегія суддів також звертає увагу, що суд першої інстанції правомірно зазначив про наявність у скаржників права звернутися до адміністративного суду кожним окремо з різними позовами до відповідача.

Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник на обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування норм процесуального права та не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись п. 5 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року та Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.

Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а іншим позивачам - копію цієї ухвали до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Саприкіна

Судді: Я. О. Берназюк

С. Г. Стеценко