Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.05.2021 року у справі №500/1299/20

УХВАЛА

14 червня 2021 року

м. Київ

справа № 500/1299/20

адміністративне провадження № К/9901/18752/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І. А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 у справі №500/1299/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування акту, податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

24.05.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 у справі №500/1299/20 (згідно з трек-номером поштового відправлення скаргу надіслано
19.05.2021).

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від
02.03.2021 у справі №500/1299/20 була винесена без його участі, отримана нарочно
20.04.2021, що підтверджується наданою копією листа Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 №500/1299/20/12525/21.

Скаржником вказано, що судом апеляційної інстанції не враховано практику Верховного Суду у подібних правовідносинах і тому помилково скасовано законне рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у даній справі.

Позивачем зроблено посилання на практику Верховного Суду щодо курсової різниці (від 17.01.2018 у справі №910/27064/15, від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц), щодо правомірності нарахування банком процентів після подачі позову до суду (від
04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, від 06.02.2019 у справі №463/3237/16, від
05.05.2020 у справі №607/4222/18, від 11.09.220 у справі №601/855/19, від
12.11.2020 у справі №607/8082/18, від 13.11.2020 у справі №594/197/19, від
04.02.2021 у справі №607/10943/15-ц, від 28.03.2018 у справі №14-10цс18, від
04.07.2018 у справі №14-154цс18, від 31.10.2018 у справі №14-318цс18).

Також скаржником вказано, що судом апеляційної інстанції не враховано надані докази погашення заборгованості.

Верховний Суд зауважує, що відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

При цьому обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається: 1) норми матеріального права, які неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанова Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України скаржник повинен вказати: 1) норми матеріального права, які неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Однак скаржником у касаційній скарзі не зазначено підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, незгоди позивача з оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції. Скаржником не конкретизовано, у чому полягало неправильне застосування Восьмим апеляційним адміністративним судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відмовляючи частково у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції посилався на практику Верховного Суду щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору по анульованому (прощеному) боргу. Скаржником не обґрунтовано, у чому полягає помилковість врахування такої правової позиції.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Оригінал платіжного доручення вказано у додатках, але до касаційної скарги не надано, про що складено акт від 24.05.2021 №500/1299/20/33039/21.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 у справі №500/1299/20 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ. А. Васильєва