Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.05.2021 року у справі №440/6082/20

УХВАЛА

14 червня 2021 року

м. Київ

справа № 440/6082/20

адміністративне провадження № К/9901/13660/21

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі № 440/6082/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування вимог, -

УСТАНОВИЛ:

19.04.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 постанову Другого апеляційного адміністративного суду від
17.03.2021.

Верховний Суд ухвалою 30.04.2021 вказану касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання вимог ухвали Касаційного адміністративного суду від 30.04.2021 Головного управління ДПС у Полтавській області подано клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, скаржник надав уточнену касаційну скаргу та копії оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 6055-51/1893 від 12.02.2020 та № Ф - 6055-51/5628 від 06.11.2020.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд: скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6055-51/1893у від 12.02.2020, скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6055-51/5628 від 06.11.2020, стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021, позов задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, з 07.02.1997 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Кременчуцькій ДПІ як платник податків, що перебуває на загальній системі оподаткування.

Довідкою структурного підрозділу Кременчуцького рейкозварювального поїзду філії "Центр з будівництва та ремонту колії" АТ "Укрзалізниця" №195 від 15.10.2020 підтверджено, що з 20.12.2016 по теперішній час позивач перебуває трудових відносинах із зазначеним підприємством.

Поряд із цим, Головним управлінням ДПС у Полтавській області винесено вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6055-51/1893у від 12.02.2020 та № Ф-6055-51/5628 від
06.11.2020, якими позивачу визначено суми недоїмки з ЄСВ за періоди 2017,2018,2019,2020 роки.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що прийняті Головним управлінням ДПС у Полтавській області вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6055-51/1893 від 12.02.2020 у розмірі 29293,44 грн та № Ф-6055-51/5628 від 06.11.2020 у розмірі 35588,74 грн є протиправними та підлягають скасуванню.

Головне управління ДПС у Полтавській області не погодившись з судовим рішенням, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі № 440/6082/20 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від
15.12.2020 № 1082-IX).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 227000 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6055-51/1893 від 12.02.2020 у розмірі 29293,44 грн та № Ф-6055-51/5628 від 06.11.2020 у розмірі 35588,74 грн.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 постановаДругого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі № 440/6082/20 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від
09.12.2020 постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі № 440/6082/20 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіІ. А. Гончарова І. Я. Олендер Р. Ф. Ханова