Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.08.2020 року у справі №509/2381/20

УХВАЛА

14 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 509/2381/20

адміністративне провадження № К/9901/21286/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н. М.,

суддів - Жука А. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №509/2381/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участі третіх осіб: керівника Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Чукань Олега Володимировича, заступника керівника Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Афанасьєва Віталія Олександровича, про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участі третіх осіб: керівника Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Чукань Олега Володимировича, заступника керівника Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Афанасьєва Віталія Олександровича, про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди.

26 травня 2020 року ухвалою Овідіопільського районного суду Одеської області задоволено заяву про самовідвід судді у справі №509/2381/20.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивачка оскаржила її до апеляційного суду.

П'ятий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 30 червня 2020 року повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопільського районного суду Одеської області від 26 травня 2020 року у справі №509/2381/20 згідно частини 3 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України").

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №509/2381/20. Також просить поновити строк касаційного оскарження.

Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених статті 329 КАС України.

Ухвала П'ятого апеляційного адміністративного суду була постановлена 30 червня 2020 року. Однак, скаржник подав касаційну скаргу 18 серпня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі вказує, що повний текст ухвали суду апеляційної інстанції було надіслано їй електронним листом 3 липня 2020 року, на підтвердження чого додає копію такого листа.

Водночас скаржниця зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на всій території України встановлено карантин, який діє по сьогоднішній день.

Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", визначено, що процесуальні строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України, продовжуються на строк дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби. Виходячи з того, що позивачка є більше як 60-річною пенсіонеркою за віком та зазнає істотних обмежень у зв'язку із запровадженням карантину, що унеможливило її звернення з касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції протягом 30 днів, підстави пропуску строку касаційного оскарження є поважними, а клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження належить задовольнити.

За таких обставин, Верховний Суд визнає поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження наведені скаржницею.

Згідно пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Отже, оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України встановлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що позивачка не погоджується з ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, постановленої відповідно до вимог частини 3 статті 293 КАС України.

Аналіз ухвалених у цій справі рішень судами попередніх інстанцій дає підстави дійти висновку, що процесуальним законом визначений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Так, частина 1 статті 294 КАС України передбачає, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; передачі справи на розгляд іншого суду; відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; затвердження умов примирення сторін; призначення експертизи; визначення розміру судових витрат; зупинення провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; відмови ухвалити додаткове рішення; роз'яснення або відмови у роз'ясненні судового рішення; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; відмови у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; окрема ухвала; стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до частина 1 статті 294 КАС України; відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.

Таким чином, положеннями КАС України не передбачено можливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про самовідвід судді від розгляду справи.

При цьому, згідно частини 3 статті 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави пропуску строку ОСОБА_1 на касаційне оскарження ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №509/2381/20 і поновити його.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №509/2381/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участі третіх осіб: керівника Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Чукань Олега Володимировича, заступника керівника Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Афанасьєва Віталія Олександровича, про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.........................................

Н. М. Мартинюк

А. В. Жук

Ж. М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду