Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.07.2021 року у справі №340/3424/20

УХВАЛА

14 липня 2021 року

м. Київ

справа № 340/3424/20

адміністративне провадження № К/9901/23132/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року

у справі №340/3424/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, визнання неправомірними дій, стягнення недоплаченого грошового забезпечення та середнього заробітку за вимушений прогул,

УСТАНОВИЛ:

25 червня 2021 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Згідно із частиною 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

Так, у тексті касаційної скарги заявник указує, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі №340/3424/20 є відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, щодо колективної відповідальності поліцейських без розподілення ступеню відповідальності кожного поліцейського. Окрім того, зауважує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм КУпАП щодо обов'язку працівників поліції виносити постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, як підлеглими так і керівниками при здійсненні контролю, а саме порядку застосування статтей 7, 22, 222 КУпАП.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду та обґрунтувати свою позицію щодо її застосування.

Так, заявником наведено перелік норм, щодо яких, на його думку, відсутній висновок Верховного Суду, однак касаційна скарга не містить обґрунтування позиції скаржника щодо застосування таких норм.

Суд звертає увагу відповідача, що формальне зазначення про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах без конкретизації позиції скаржника щодо того як такі норми мають бути застосовані, не може вважатись належним виконанням вимог пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України.

З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

У решті доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі №340/3424/20.

Одночасно Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.

Ураховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі №340/3424/20 - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає..............

Ж. М. Мельник-Томенко Суддя Верховного Суду