Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.11.2020 року у справі №640/14414/19

УХВАЛА

12 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 640/14414/19

адміністративне провадження № К/9901/28136/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І. А.,

суддів: Пасічник С. С., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2020 у справі №640/14414/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Глорія" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

28.10.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2020.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво Глорія" звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення №531471207 від 27.06.2019 (форма "Н") про застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у сумі 186 768,78 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2020, позов задоволено повністю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво Глорія" (ЄДРПОУ 38872191) є юридичною особою.

Єдиним видом господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Глорія" є видавнича діяльність, виготовлення видавничої продукції, розповсюдження видавничої продукції, спеціалізація - видання дитячої літератури.

29.05.2019 відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) позивача за січень 2017 року - квітень 2019 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 4808/26-15-12-07-20/38872191 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі вказаного акта, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 27.06.2019 № 531471207 про застосування до позивача штрафу на загальну суму 186768,78 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, з яких застосовано штраф за ставкою 10%.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняте Головним управлінням ДПС м. Києві податкове повідомлення-рішення від 27.06.2019 №531471207 у розмірі 186768,78 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Головне управлінням ДПС у м. Києві не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2020 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від
14.11.2019 № 294-IX).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 210200 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2019 №531471207 у розмірі 186768,78 грн.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2020 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2020 у справі №640/14414/19 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від
12.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
25.09.2020 у справі №640/14414/19 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіІ. А. Гончарова С. С. Пасічник Р. Ф. Ханова