Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.09.2020 року у справі №160/9920/19

УХВАЛА

11 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 160/9920/19

адміністративне провадження № К/9901/25091/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О. В., Радишевської О. Р.

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

08 вересня 2020 року ОСОБА_1 повторно подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, ОСОБА_1 необхідно було надати належні та допустимі докази, що підтверджують наведені ним причини пропуску процесуального строку, зокрема, конверт, зазначити поважні причини, що перешкоджали йому подати касаційну скаргу у межах строку, встановленого частиною 2 статті 329 КАС України та надати докази, що підтверджують ці обставини.

На виконання ухвали Верховного Суду ОСОБА_1 надіслав заяву, в якій просив поновити пропущений процесуальний строк, з тих підстав, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції отримано позивачем лише 23 липня 2020 року, що підтверджується ксерокопіями конверта то довідкою відділу поштового зв'язку №20.

Водночас, подання касаційної скарги більше, ніж через місяць після отримання повного тексту оскаржуваного судового рішення, заявник пояснив великим обсягом судових рішень, що фізично унеможливило підготувати касаційну скаргу у межах строків, установлених частиною 1 статті 329 КАС України. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, проте ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2020 року її повернуто особі, яка її подала, оскільки її подано у неналежний спосіб звернення до суду.

Частиною 3 статті 329 КАС України встановлено, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Частиною 3 статті 329 КАС України.

Відповідно до частини 4 статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому частини 4 статті 332 КАС України.

Перевіривши зазначені представником заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження та докази, додані на їх підтвердження, з огляду на відсутність зволікання у поданні касаційної скарги після її повернення, колегія суддів дійшла висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини 3 статті 329 КАС України.

Аналізуючи доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі - ГУ МВС України в Дніпропетровській області), в якому, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача надбавку за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 62,11грн, остаточно визначити цю суму на день фактичного розрахунку або винесення рішення судом; допомоги та її частину в розмірі 43189,36 грн, установити цю суму на день фактичного розрахунку або прийняття судового рішення; надбавки за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань, їх частини в розмірі 6431,68 грн, скорегувати цю суму на день фактичного розрахунку або проголошення рішення; надбавки за безперервну службу та їх частини в розмірі 1951,87 грн, визначити цю суму на день фактичного розрахунку або розгляду справи; премію та її частини в розмірі 26511,59 грн, встановити цю суму на день фактичного розрахунку або постановлення рішення судом; доплати за роботу в нічний час, компенсації за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні, її частини; компенсації втрати частин грошового забезпечення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року позов задоволено частково. Зобов'язано ГУ МВС України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити позивачу матеріальну допомогу за 1999-2007 роки та надбавку за безперервну роботу за період з серпня 2000 року по травень 2003 року. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та прийняте нове рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року залишено без змін.

Предметом спору у цій справі є стягнення невиплаченого грошового забезпечення.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позов.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і заявником такі не зазначено.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини 1 статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року.

2. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення грошових коштів відмовити.

3. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С. А. Уханенко

Судді: О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська