Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.10.2020 року у справі №460/3558/19

УХВАЛА

09 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 460/3558/19

адміністративне провадження № К/9901/25834/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І. А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020 року у справі № 460/3558/19 за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2020 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020 року, яка надіслана на адресу суду 05.10.2020 року. Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складений 31.08.2020 року та скаржником в касаційній скарзі вказано про отримання повного тексту 08.09.2020 року. Відтак касаційна скарга подана в межах встановленого строку на касаційне оскарження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню, виходячи з такого.

Відповідно до частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України підстави (підстав).

В якості підстави касаційного оскарження скаржник зазначив п. 2 ч. 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України з посиланням на необхідність відступлення від висновків Верховного Суду які застосовані судами першої та апеляційної інстанції в якості застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах від 11.09.2018 року у справі № 808/2756/15, від 25.01.2019 року у справі № 812/59/16, від 11.09.2018 року у справі № 808/2391/15. Разом з цим, посилаючись на необхідність відступлення від наведених висновків Верховного Суду скаржник лише цитує вимоги Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і не зазначає їх неправильне врахування судами попередніх інстанцій та не зазначає, в чому саме було неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при розгляді справи з врахуванням вказаних висновків Верховного Суду щодо подібності правовідносин.

Отже касаційна скарга не містить передбачених п. 2 ч. 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку з належним обґрунтуванням неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при вирішенні справи.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

До того ж, скаржником не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду юридичною особою адміністративного позову майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки позовна заява містить вимоги майнового характеру на загальну суму 140000,00 грн, позивач повинен був сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 4 200 грн (2 100,00 грн *200%). Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Код класифікації доходів бюджету: ~organization1~.

Призначення платежу: "101: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Верховний Суд".

На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020 року у справі № 460/3558/19 повернути скаржнику.

Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. А. Васильєва