Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.07.2021 року у справі №640/1476/20

УХВАЛА

11 серпня 2021 року

Київ

справа №640/1476/20

адміністративне провадження №К/9901/23993/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Данилевич Н. А., Мацедонської В. Е.

перевірив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі №640/1476/20 за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України Рябошапки Руслана Георгійовича, Шостої кадрової комісії Генеральної прокуратури України, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Генерального прокурора України Рябошапки Руслана Георгійовича, Шостої кадрової комісії Генеральної прокуратури України, Офісу Генерального прокурора, в якому просив:

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача 3 від 05 грудня 2019 року щодо неуспішного проходження позивачем атестації;

- визнання протиправним та скасування наказу Генеральної прокуратури України № 2070ц від 21.12.2019 про звільнення позивача з посади прокурора четвертого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях, Генеральної прокуратури України на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру";

- поновлення позивача на відповідній посаді в органах прокуратури України з
24.12.2019;

- стягнення з Генеральної прокуратури України середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 24.12.2019 і до моменту фактичного поновлення на посаді.

08 лютого 2021 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Шостої кадрової комісії Генеральної прокуратури України від 05 грудня 2019 року №4 "Про неуспішне проходження прокурором атестації".

Визнано протиправним та скасовано наказ Генеральної прокуратури України від 21 грудня 2019 року №2070ц.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді рівнозначній тій, яку він обіймав на момент звільнення, а саме посаді прокурора четвертого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України з 24 грудня 2019 року.

Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1 540 698,26 грн. (один мільйон п'ятсот сорок тисяч шістсот дев'яносто вісім гривень двадцять шість копійок).

Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора.

На вказані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду Офіс Генерального прокурора подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 01 липня 2021 року.

15 липня 2021 року ухвалою Верховного Суду вказана касаційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору у відповідному розмірі.

26 липня 2021 року на виконання вимог зазначеної ухвали Верховного Суду надійшло платіжне доручення від 21 липня 2021 року № 4044 про сплату судового збору у відповідному розмірі.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд вважає зазначити наступне.

В касаційній скарзі Офісом Генерального прокурора зазначено, що вона подана на підставі пунктів 1, 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження відповідач зазначає, що при винесені рішення судами першої та апеляційної інстанцій не враховано висновок Верховного Суду, викладений від 29 квітня 2020 року у справі № 810/3246/16 щодо неможливості використання коефіцієнту підвищення посадового окладу під час обчислення середнього заробітку, передбаченого пунктом 10 розділу IV Порядку, якщо таке підвищення відбулося після періоду, з якого обраховується середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Окрім того, судом першої інстанції, з яким погодився Шостий апеляційний адміністративний суд, не враховано правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 200/13482/19-а, відповідно до якої неподання прокурором у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв'язку із цим пройти атестацію в силу вимог пункту 19 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" ~law12~ є підставою для звільнення з посади прокурора на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру", що є таким самим юридичним фактом, як і рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації.

Також суди обох інстанцій при застосуванні статті 235 КЗпП України не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 22 травня 2018 року у справі № П/9901/101/18, висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 826/12916/15, від 06 березня 2019 року у справі № 824/424/16-а, від 13 березня 2019 року у справі № 826/751/16, від 27 червня 2019 року у справі № 826/5732/16, від 26 липня 2019 року у справі № 826/8797/15, від 09 жовтня 2019 року у справі №П/811/1672/15, від 12 вересня 2019 року у справі №821/3736/15-а, від 22 жовтня 2019 року у справі №816/584/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 826/5596/17, від 19 травня 2020 року у справі №9901/226/19, від 07 липня 2020 року у справі № 811/952/15.

В касаційній скарзі Офісом Генерального прокурора зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження відповідач зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду з питань застосування пункту 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" ~law14~ щодо визначеного ~law15~ імперативу про можливість переведення прокурорів до Офісу Генерального прокурора лише у разі успішного проходження атестації; пункту 9, на підставі якого затверджено Порядок № 221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим порядком; ~law16~, як визначеної ~law17~ підстави для звільнення прокурорів, розділу IV Порядку №221 та пункту 12 Порядку № 223 у подібних правовідносинах, статті 235 КЗПП України щодо поновлення позивача на рівнозначній посаді в Офісі Генерального прокурора.

Враховуючи викладене, Суд вважає доведеним наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 1, 3 частини 4 статті 328 КАС України.

З огляду на те, що відповідачем виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 15 липня 2021 року, касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Разом з касаційною скаргою відповідачем подано клопотання про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі №640/1476/20 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Проте, як убачається з вимог пункту 4 частини 1 статті 340 КАС України, питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, вирішується суддею-доповідачем у порядку підготовки справи до касаційного розгляду, а не на стадії відкриття касаційного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 334 КАС України якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено частини 3 статті 334 КАС України.

Керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 335, 338, 340 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі №640/1476/20 за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України Рябошапки Руслана Георгійовича, Шостої кадрової комісії Генеральної прокуратури України, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Витребувати із Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи №640/1476/20.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Встановити строк для подачі заперечень на заяву про зупинення виконання судових рішень - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді Н. А. Данилевич

В. Е. Мацедонська