Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.08.2019 року у справі №826/1469/18

УХВАЛА

09 серпня 2019 року

Київ

справа №826/1469/18

адміністративне провадження №К/9901/22313/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Блажівської Н. Є,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед баскетбол Інвестментс" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування вимог та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Баскетбол Інвестментс" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій щодо нарахування суми недоїмки, штрафу, пені з оплати єдиного соціального внеску за період з вересня 2013 року по січень 2018 року; про скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ю-53237-17 від 12 січня 2018 року, № Ю-53237-7 від 4 грудня 2017 року, № Ю-53237-17 від 9 листопада 2017 року та про приведення у відповідність "Кабінету платника податку", а саме: видалення запису про рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 3 липня 2017 року № 0020271303, яке скасоване рішенням Державної фіскальної служби України № 17459/6/99-99-11-02-02-25 від 9 серпня 2017 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 січня 2019 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишено без руху.

29 березня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 січня 2019 року повернув.

17 квітня 2019 року відповідач повторно звернувся з апеляційною на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2019 року у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовлено.

Шостий апеляційний адміністративний суд також 10 травня 2019 року ухвалою апеляційну скаргу Головного управління ДФС залишив без руху з наданням строку для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення копії даної ухвали.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед баскетбол Інвестментс" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування вимог та зобов'язання вчинити дії.

Головне управління ДФС у м. Києві звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року та направити справу до апеляційного суду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Пункт 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Пункт 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває пунктом 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з 15 травня 2019 року (дата отримання апелянтом ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2019 року) по 16 липня 2019 року Головне управління ДФС у м. Києві не виявило належної сумлінності у захисті своїх власних інтересів та не зверталося до суду за інформацією щодо стану розгляду його апеляційної скарги чи заявами про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Головним управлінням ДФС у м. Києві пропущено встановлений законом строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 січня 2019 року та станом на 16 липня 2019 року недоліки апеляційної скарги, залишеної без руху, не усунуто.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права.

Головне управління ДФС у м. Києві в касаційній скарзі вказує, що строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних підстав, оскільки відбулось стрімке скорочення штатної чисельності працівників органів державної влади.

Водночас, Суд звертає увагу на те, що поновлення строку на апеляційне оскарження відбувається в на підставі заяви, водночас останньої до суду апеляційної інстанції скаржник взагалі не надав.

Отже, подана Головним управлінням ДФС у м. Києві касаційна скарга на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що відповідно до вимог пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед баскетбол Інвестментс" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування вимог та зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя доповідач Н. Є. Блажівська

Судді М. М. Гімон

М. Б. Гусак