Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.08.2020 року у справі №756/4382/20

УХВАЛА

10 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 756/4382/20

адміністративне провадження № К/9901/18560/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л. Л.,

суддів: Стрелець Т. Г., Стеценка С. Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м.

Києва від 25 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2020 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 25 травня 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 червня 2020 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 17000 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 420
грн. 40 коп.

У поданій касаційній скарзі позивач, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення.

Проте, колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на наступне.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що справа розглянута судами в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах (частина 1 статті 19 КАС України).

Разом з цим, за приписами пункту 3 частини 2 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених пункту 3 частини 2 статті 19 КАС України.

За такого правового регулювання та обставин справи постанова Оболонського районного суду м. Києва від 25 травня 2020 року та постанова Київського апеляційного суду від 15 червня 2020 року не підлягають касаційному перегляду за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 287, частинами 3 , 10 статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному частиною 2 статті 287, частинами 3 , 10 статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Тобто, касаційний перегляд постанов, винесених з приводу накладення адміністративного стягнення районним, районним у місті, міським, міськрайонним судом (суддею) або відповідним апеляційним судом, чинним процесуальним законодавством не передбачений.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 328, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 25 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2020 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ. Л. Мороз Т. Г. Стрелець С. Г. Стеценко