Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.06.2018 року у справі №804/1072/18

УХВАЛА

05 червня 2018 року

Київ

справа №804/1072/18

адміністративне провадження №К/9901/51433/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Мороз Л.Л., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Завод "Спецлит'є"

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року

за позовом ОСОБА_2

до Міністерства юстиції України,

треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю Завод "Спецлит'є"

про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 31 травня 2018 року здійснено заміну попередньо визначеного Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 22 травня 2018 року складу колегії суддів - Берназюк Я.О., Коваленко Н.В., Кравчук В.М., а саме суддю Кравчука В.М. замінено на суддю Мороз Л.Л.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії.

На вказану ухвалу скаржником було подано апеляційну скаргу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року вказану апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року - без змін.

Скаржник, не погодившись із вказаним рішенням, 18 травня 2018 року подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року, передати справу для розгляду за належною територіальною підсудністю за місцезнаходженням відповідача по справі - до Окружного адміністративного суду міста Києва.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року провадження у справі відкрито з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), оскільки позивач в даній справі не є особою стосовно якої винесено акт індивідуальної дії, а тому в останнього відсутнє право вибору підсудності справи, та, відповідно, при оскарженні наказу Міністерства юстиції України він зобов'язаний був звертатись до Окружного адміністративного суду міста Києва (за місцезнаходженням відповідача), а не до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (за місцем свого проживання).

Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

У разі невизначеності статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України (в редакції ~law5~) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу

необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та не спростовано скаржником в касаційній скарзі, предметом спору в даній справі є протиправність наказу Міністерства юстиції України "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 20 листопада 2017 року № 3651/5, яким внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме зміну керівника юридичної особи, зміну складу підписантів Товариства з обмеженою відповідальністю Завод "Спецлит'є", тобто індивідуального акта, що фактично стосується як безпосередньо ТОВ Завод "Спецлит'є", так й усіх засновників вказаної юридичної особи.

При цьому, як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 входить до складу засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Завод "Спецлит'є". Місцем реєстрації адреси проживання ОСОБА_2, а також зареєстрованою юридичною адресою ТОВ Завод "Спецлит'є" є м. Дніпро.

Суд апеляційної інстанції, залишивши апеляційну скаргу ТОВ Завод "Спецлит'є" без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року про відкриття провадження без змін, виходив з того, що підсудність даної справи має визначатися за вибором позивача, а тому суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження не допустив порушення норм процесуального права.

Таким чином, оскаржувані рішення є слушними, вмотивованими і такими, що ґрунтуються на законі. Дотримання судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків оскаржуваних рішень.

Керуючись статтями 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Завод "Спецлит'є" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариство з обмеженою

відповідальністю Завод "Спецлит'є" про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії.

2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

4. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко

Л.Л. Мороз