Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.09.2020 року у справі №520/871/2020

УХВАЛА

09 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 520/871/2020

адміністративне провадження № К/9901/21422/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мартинюк Н. М.,

суддів: Жука А. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу Петрівського дошкільного навчального закладу (дитячий садок) "Дзвіночок" Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2020 року у справі №520/871/2020 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Петрівського дошкільного навчального закладу (дитячий садок) "Дзвіночок" Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть справи

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернулося з позовом до Петрівського дошкільного навчального закладу (дитячий садок) "Дзвіночок" Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатом проведеної позапланової перевірки Петрівського дошкільного навчального закладу (дитячий садок) "Дзвіночок" Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки були виявлені порушення вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, про що складено відповідний акт. Відповідачем не усунуто порушень, які були виявлені під час проведеної перевірки, у зв'язку з чим, посилаючись на норми чинного законодавства Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року справу віднесено до справ незначної складності, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Харківський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 27 березня 2020 року, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2020 року, позов задовольнив, а саме:

- до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівлі Петрівського дошкільного навчального закладу (дитячий садок) "Дзвіночок" Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, за адресою: Харківська область, Шевченківський район, село Петрівка, вулиця Шкільна, будинок 21, зупинити повністю шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв'язку з чим зобов'язати керівництво Петрівського дошкільного навчального закладу (дитячий садок) "Дзвіночок" Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що особливості виявлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об'єкта у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо. Суди попередніх інстанцій також виходили з того, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об'єкта є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Оскільки на час розгляду справи порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки відповідачем не усунуто, суди дійшли висновку, що твердження позивача про існування обставин, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими.

У своїй касаційній скарзі Петрівський дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) "Дзвіночок" Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області просить скасувати судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій, постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження.

Стосовно клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, то Верховний Суд вважає за необхідне його задовольнити з наступних підстав.

Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених статті 329 КАС України.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду була ухвалена 10 липня 2020 року. Однак, скаржник подав касаційну скаргу 21 серпня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі вказує, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції було надіслано йому поштовим зв'язком та отримано 29 липня 2020 року, на підтвердження чого додає копію конверта апеляційного суду.

Отже, оскільки скаржник подав касаційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії оскаржуваної постанови, Верховний Суд визнає поважними наведені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Проте, ознайомившись з доводами касаційної скарги, Верховний Суд вважає за потрібне відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Частиною 1 статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частини 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частини 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина 3 статті 12 КАС України).

Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених Статтею 257 КАС України; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

У цій справі суд першої інстанції, урахувавши вимоги статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, Судом не встановлені.

Разом з тим, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що ця справа становить значний суспільний інтерес.

Верховний Суд звертає увагу, що вжите національним законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.

Указане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням і захистом цінностей, утрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення: визначення і зміну конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо. Однак, скаржник не навів конкретних фактів наявності значного суспільного інтересу саме до цієї конкретної справи, а лише висловив припущення щодо можливої зацікавленості окремих осіб.

Також з матеріалів касаційної скарги не вбачається виняткового випадку й того, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають самобутню своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу.

Отже, скаржник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які за положеннями КАС України могли б вимагати касаційного розгляду справи.

Застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію.

Оскільки касаційна скарга Петрівського дошкільного навчального закладу (дитячий садок) "Дзвіночок" Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області подана на судові рішення, прийняті у справі незначної складності, що була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 3, 12, 328, 333 КАС України

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави пропуску строку Петрівським дошкільним навчальним закладом (дитячий садок) "Дзвіночок" Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року і постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2020 року у справі №520/871/2020 і поновити його.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Петрівського дошкільного навчального закладу (дитячий садок) "Дзвіночок" Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2020 року у справі №520/871/2020 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Петрівського дошкільного навчального закладу (дитячий садок) "Дзвіночок" Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.........................................

Н. М. Мартинюк

А. В. Жук

Ж. М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду