Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.08.2018 року у справі №9901/723/18

УХВАЛА

05 вересня 2018 року

Київ

справа №9901/723/18

адміністративне провадження №П/9901/723/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до Президента України ОСОБА_3 про визнання бездіяльності Президента України протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08.08.2018 ОСОБА_2 (село Рокитно, Яворівського району, Львівської області) звернувся до суду з позовною заявою до Президента України (вулиця Банкова, 11 місто Київ) про визнання бездіяльності Президента України протиправною та зобов'язання вчинити певні дії згідно статті 102 Конституції України, а саме забезпечити дію статті 42 Конституції України щодо державного захисту прав споживачів.

Суд установив, що справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції відповідно до частини 4 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, Верховним Судом винесено ухвалу від 13.08.2018 про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_2 до Президента України про визнання бездіяльності Президента України протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивачеві надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали від 13.08.2018 для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду документа про сплату судового збору у визначеному розмірі, власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, обґрунтування порушення оскаржуваними діями чи бездіяльністю власних прав, свобод, інтересів, а також позивачеві необхідно було зазначити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява, реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача (за його наявності) або номер і серію паспорта громадянина України, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти.

Ухвалу Верховного Суду про залишення позовної заяви без руху вручено ОСОБА_2
21.08.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0102923965049.

31.08.2018,03.09.2018,04.09.2018 на електронну адресу суду, також 03.09.2018 на поштову адресу суду надійшли позовні заяви ОСОБА_2 аналогічного змісту з однаковими сторонами та позовними вимогами.

На виконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху позивачем додано до реквізитів: найменування суду першої інстанції до якого подається заява, реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, номер і серію паспорта громадянина України, адресу електронної пошти, а також зазначено підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, не виконано вимоги ухвали суду щодо обґрунтування порушення оскаржуваними діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень прав, свобод, інтересів позивача, а також не надано документ про сплату судового збору.

Як і в поданій 08.08.2018 позовній заяві, так в наступних - ОСОБА_2 зазначає про звільнення його від сплати судових витрат, як споживача та як пенсіонера, у якого пенсія становить 1623 грн., а тому у нього відсутні кошти.

Відповідно до статті 1 КАС України статті 1 КАС України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Повноваження адміністративних судів щодо відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати визначені статтею 133 КАС України, за змістом частини першої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони. Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Однак, позивачем не надано жодних документів, які б суд міг проаналізувати та встановити наявність/відсутність підстав для звільнення від сплати, відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з вимогами частини 5 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи, що ОСОБА_2 у встановлений судом строк недоліки позовної заяви не усунув, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

За змістом частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 (село Рокитно, Яворівського району, Львівської області) до Президента України (вулиця Банкова, 11, місто Київ) про визнання бездіяльності Президента України протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, позовну заяву і додані до неї документи надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копію позовної заяви залишити в суді.

Судове рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду..............

В.В. Хохуляк

Суддя Верховного Суду