Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.08.2019 року у справі №826/2505/15

УХВАЛА

07 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 826/2505/15

адміністративне провадження № К/9901/23530/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Соколова В. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі №826/2505/15 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, прокуратури міста Києва про скасування наказу, поновлення на роботі,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України, прокуратури міста Києва про скасування наказу, поновлення на роботі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження з підстав, визначених пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року у справі 826/2505/15 та на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року у справі 826/2505/15.

03 червня 2020 року представником позивача було подано до суду апеляційної інстанції заяву про перегляд ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою позивачем подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 14 вересня 2020 року.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року, суд апеляційної інстанції виходив з такого.

Положеннями ст. 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Разом з тим, як правильно було зазначено колегією суддів апеляційної інстанції, у разі прийняття судом апеляційної інстанції ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, розгляд апеляційної скарги судом взагалі не здійснюється (тобто суд не досліджує зміст доводів та вимог апеляційної скарги, не з'ясовує обставин справи, та не надає правової оцінки рішенню суду першої інстанції).

Отже, як вбачається з матеріалів касаційної скарги, зазначена ухвала не є рішенням по суті справи.

Крім того, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

При цьому, приписами частини 4 вказаної норми імперативно визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Таким чином, з аналізу наведеної норми вбачається, що до нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. При цьому, колегія суддів зауважує, що однією з необхідних та загальних ознак нововиявлених обставин є істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Тобто, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі; обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, підставою для звернення позивача до суду з заявою про перегляд ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року (якою позивачу було відмовлено у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з пропуском встановленого ст. 295 КАС України строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції та відсутністю поважних причин для його поновлення) за нововиявленими обставинами стало отримання ним інформації від заступника керівника апарату Окружного адміністративного суду м.

Києва щодо допущення судом першої інстанції чисельних порушень норм процесуального права під час розгляду даної справи, що викладена у листі від
28.05.2020 № 03.2-10/1077/20.

Колегія суддів зазначила, що під час прийняття ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, колегією суддів вирішувалось питання виключно щодо поважності причин пропуску позивачем встановленого ст. 295 КАС України строку звернення до суду з апеляційною скаргою з метою його поновлення. При цьому, за результатом розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на вказану ухвалу, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції було правильно застосовано норми процесуального права.

Суд апеляційної інстанції наголосив, з чим і погоджується суд касаційної інстанції, що на відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Отже, з огляду на зазначене та враховуючи, що жодні обставини, на які посилався апелянт в обґрунтування вимог апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції під час ухвалення рішення про відмову у відкритті провадження у справі не встановлювались та не досліджувались, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду прийшла до висновку, що зазначені позивачем у заяві обставини не впливають на законність і обґрунтованість ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року.

З такими висновками погоджується суд касаційної інстанції, оскільки судом апеляційної інстанції правильно було вказано, що наведені позивачем в якості підстав для перегляду ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року обставини у розумінні КАС України не є нововиявленими, оскільки жодним чином не впливають на суть прийнятого судом рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують і не містять доказів, які б обґрунтовано свідчили про наявність сумніву щодо правильного застосування вказаних норм права.

Згідно з частиною 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За такого правового регулювання та враховуючи, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі №826/2505/15 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, прокуратури міста Києва про скасування наказу, поновлення на роботі.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. А. Губська

Судді М. В. Білак

В. М. Соколов