Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.01.2019 року у справі №810/1646/18

УХВАЛА

02 квітня 2019 року

Київ

справа №810/1646/18

адміністративне провадження №К/9901/2228/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я. О., перевіривши касаційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптехніка нова"

до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області

про скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2019 року касаційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі також - Департамент) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року залишено без руху з підстав невідповідності касаційної скарги вимогам частини 4 статті 330 КАС України та надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зазначена ухвала отримана скаржником 04 лютого 2018 року.

13 лютого 2019 року на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху до Верховного Суду надійшло клопотання Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, яке (повторюючи обґрунтування вимог клопотання про відстрочення сплати судового збору в касаційній скарзі) обґрунтовано тим, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області є територіальним органом - структурним підрозділом Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України), який не має окремого розрахункового рахунку та не здійснює розрахункових операцій.

Департаментом ініційовано до ДАБІ України питання щодо сплати судового збору за подання скарги у даній справі.

До клопотання додано копію службової записки № 10/10-712/0401/03, яка датована 04 січня 2019 року, що свідчить про те, що Департамент звернувся до ДАБІ України для розгляду питання про сплату судового збору ще до подачі касаційної скарги.

При розгляді та вирішенні вказаного клопотання суд враховує наступне.

Згідно з частиною 1 статті 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частини 2 , 6 статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Дослідивши доводи заявленого клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не надано достатніх доказів на підтвердження причин неможливості сплати судового збору у встановлений судом строк.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про продовження строків для усунення недоліків касаційної скарги.

Відповідно до пункту 11 Рекомендацій щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, що прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи, прийняття до судочинства не повинно обумовлюватися сплатою стороною державі будь-якої грошової суми, розміри якої нерозумні стосовно до даної справи; у тій мірі, в якій судові витрати є явною перешкодою для доступу до правосуддя, їх слід, по можливості, скоротити або анулювати.

Суд касаційної скарги вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

У справі "Шишков проти Росії" (Shishkov v. Russia, заява № 26746/05, п. 108-112) Суд нагадує, право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб (Ashingdane v. the United Kingdom, 8225/78, п. 57).

Разом з тим, Суд вважає, що встановлюючи таке регулювання, Договірні держави користуються певною свободою розсуду; застосовані обмеження не повинні обмежувати доступ, що залишається індивідууму таким чином або в такій мірі, що сутність права порушується; обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6, якщо воно не переслідує законної мети і якщо не існує розумного співвідношення пропорційності між використаними засобами та метою, яку потрібно досягти; національні суди надають звільнення від судових зборів тим заявникам, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію (Marina v. Latvia, № 46040/07, п. 50,52); такі особливості, як здатність заявника сплатити судові збори, та стадія розгляду справи, враховуються при оцінці того, чи був порушений доступ до суду (Paykar Yev Haghtanak Ltd v. Armenia, № 21638/03, п. 48); обмеження суто фінансового характеру, які абсолютно не пов'язані з перспективами успішності позову, повинні бути предметом особливо суворого розгляду з точки зору інтересів правосуддя (Podbielski and PPU Polpure v. Poland, № 39199/98, п. 65).

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (CASE OF UNIУN ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN № 11681/85).

Відтак, станом на 01 квітня 2019 року вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником не виконані.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 та частиною 2 статті 332 КАС України касаційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо зазначеною особою не усунуто недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, касаційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Керуючись статтями 169 248 332 337 355 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги у справі № 810/1646/18.

2. Відмовити у прийнятті касаційної скарги Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптехніка нова" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити дії.

2. Повернути скаржнику касаційну скаргу та додані до скарги матеріали.

3. Надіслати учасникам справи копію ухвали про повернення касаційної скарги.

4. Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до Верховного Суду.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

6. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Я. О. Берназюк