Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.09.2020 року у справі №140/3188/19

УХВАЛА

31 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 140/3188/19

адміністративне провадження № К/9901/20401/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І. А.,

суддів: Васильєвої І. А., Пасічник С. С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №140/3188/19 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

14.08.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від
14.01.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від
06.07.2020.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
17.08.2020 зазначена справа розподілена на колегію суддів: Гончарову І. А.- головуючий суддя, Васильєву І. А., Пасічник С. С.

28.10.2019 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир-Волинський звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2019 №0166225512.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від
15.07.2019 №0166225512, в частині застосування до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 850
гривень. В задоволенні решти позовних відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку про несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг за 2018 рік Квартирно-експлуатаційного відділу м.

Володимир-Волинський, якою встановлено, що звіти про суми пільг Квартирно-експлуатаційним відділом м. Володимир-Волинський подано 18.02.2019, з граничним терміном подання такого звіту 11.02.2019 року.

Відтак, за результатами перевірки складено акт від 07.06.2019 № 11889/03-20-55-12 та прийнято на його підставі податкове повідомлення-рішення від 15.07.2019 №0166225512, яким на підставі статті 120 ПК України до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020 грн.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, що прийняте Головним управлінням ДПС у Волинській області податкове повідомлення-рішення від 15.07.2019 №0166225512 у розмірі1020 грн в частині 850 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Головне управління ДПС у Волинській області не погодившись з судовим рішенням, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020 скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921

гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від
23.11.2018 № 2629-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2019 № 0166225512 у розмірі 850,00 грн.

У касаційній скарзі скаржник зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес або виняткове значення для учасника справи.

Проте Суд вважає за необхідне зазначити, що якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджуванні питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Також відповідач посилається на підпункті "б" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, а саме скаржник був позбавлений можливості спростувати обставини встановленні постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від
06.07.2020 у справі №140/3188/19, оскільки представники відповідача не могли з'явитися у судове засідання 06.07.2020 через обмеження введені у зв'язку з карантином.

Однак, згідно з підпунктом "б" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, проте податковий орган посилається на обставини цієї справи №140/3188/19.

Враховуючи зазначене, Суд вважає посилання відповідача на підпункт "б" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не обґрунтованим.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №140/3188/19 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від
06.07.2020 у справі №140/3188/19 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіІ. А. Гончарова І. А. Васильєва С. С. Пасічник