Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.04.2021 року у справі №480/4052/20

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

31 травня 2021 року

м. Київ

справа №480/4052/20

провадження №К/9901/10605/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Берназюка Я. О., Кравчука В. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі № 480/4052/20 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області від 03.06.2020 про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2.00 га, для ведення особистого селянського господарства, та земельної ділянки площею 0.12 га для індивідуального садівництва на території Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області;

- зобов'язати Миколаївську селищну раду Білопільського району Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.03.2020 про відведення йому у власність земельної ділянки площею 2.00 га для ведення особистого селянського господарства, та земельної ділянки площею 0.12 га для індивідуального садівництва.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.2020, яке було залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від
18.01.2021, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Позивач із вказаними судовими рішеннями не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2021 касаційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліку касаційної скарги, а саме: подати належні докази для підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.

26.04.2021 від ОСОБА_1 надійшла заява, до якої долучено відповідні докази.

Отже, недоліки касаційної скарги усунуто у встановлений Судом строк.

Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.

Приписи пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) та частини 1 статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд має передусім з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Приписами пунктів 1, 2, 3, 4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пунктів 1, 2, 3, 4 частини 4 статті 328 КАС України.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження відповідно до частини 4 статті 328 і частини 5 статті 328 КАС України.

Частиною 3 статті 125 Конституції України визначено конституційно-правовий статус Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України.

Тобто переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави.

Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, насамперед, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, виконання процесуальної правової норми).

Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є одним з інтегративних складників верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється способом однакового застосування та/або виконання судом тієї самої норми закону в аналогічних справах щодо різних осіб.

Одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Частиною 3 статті 125 Конституції України розглядаються за правилами загального позовного провадження), у тому разі, якщо суд касаційної інстанції з'ясує, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Частиною 3 статті 125 Конституції України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а ", "б ", "в " та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв'язку з обставинами справи, встановленими в судових рішеннях, дає підстави для висновку про наявність фактів, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, і Верховний Суд, як виняток, здійснить касаційний перегляд рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, ухвалених у цій справі.

Окрім того, скаржник у касаційній скарзі обґрунтовує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у пункті 71 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а, та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, оскільки він суперечить вимогам Земельного кодексу України та Конституції України.

У своїй касаційній скарзі заявник також наводить низку фактів неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, які, на думку колегії суддів, потребують ретельної перевірки.

Згідно з вимогами частини 3 статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є аргументи скаржника щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а також наявність обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Водночас ч. 2 ст. 329 КАС України передбачає, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

ОСОБА_1 пропустив строк на касаційне оскарження, оскільки оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене 18.01.2021 (повний текст постанови складено 21.01.2021), а касаційна скарга подана 22.03.2021 (згідно з відтиском штемпеля оператора поштового зв'язку "Укрпошта" на конверті, у якому надійшла касаційна скарга).

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи це тим, що копію постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 отримав лише 12.03.2021, що підтверджується відповідними доказами.

За наведених обставин та з урахуванням наданих на їх підтвердження доказів, суд дійшов висновку про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження судового рішення, а відтак і його поновлення.

Керуючись положеннями пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України та підпункту "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі № 480/4052/20.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі № 480/4052/20.

3. Витребувати з Сумського окружного адміністративного суду справу № 480/4052/20.

4. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.

5. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя В. М. Кравчук