6
2
23231
Одна із найважливіших проблем стосовно строків досудового розслідування полягає в такому: чи існують такі строки, після закінчення яких закрите кримінальне провадження не можна поновлювати? Спробуємо розібратися із цим. (Джерело: ЗіБ )
Новели воєнного часу
Проблема дотримання та обчислення строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях завжди була і буде вкрай актуальною, цікавою та одночасно складною.
Після прийняття закону від 3.10.2017 №2147-VIII про внесення змін до процесуальних кодексів з березня 2018 року в чинному КПК почала діяти низка правових норм, яка нарешті встановлює конкретні строки досудового розслідування до повідомлення особі про підозру, тобто у так званих фактових провадженнях.
Зазначені зміни, як убачається, чітко узгоджувались з положеннями ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен, чиї права та свободи, визнані в цій конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження («Право на ефективний засіб правового захисту»).
Іншими словами, в осіб, які фактично роками переслідувались без повідомлення про підозру, а отже і без чітко визначених строків досудового розслідування, а так само в їхніх захисників з’явились дієві інструменти захисту у вигляді права вимагати, в тому числі в судовому порядку, закрити кримінальне провадження, строк досудового розслідування в якому закінчився відповідно до виду інкримінованого правопорушення за його тяжкістю та відповідно до змісту ст.219 КПК.
На жаль, введення в Україні воєнного стану обумовило ухвалення нових законів, які нібито тимчасово заблокували перелічені права та гарантії на ефективний захист від нескінченного свавілля правоохоронних оглядів у вигляді можливості безкінечно здійснювати кримінальне переслідування.
Так, КПК було доповнено ч.8 ст.615, відповідно до якої у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених ст.219 цього кодексу.
Отже, ця норма з одного боку начебто є тимчасовою та не скасовує закон про обмеження строків досудового розслідування до повідомлення про підозру, а з іншого — нібито поновлює їх перебіг після припинення або скасування воєнного стану.
Читайте статтю: Нюанси обчислення строків досудового розслідування після повернення обвинувального акта прокурору
Скасування задля поновлення: позиція ВС
Водночас не тільки це питання наразі є актуальним. Адже за статистикою та з огляду на нашу практику більшість закритих кримінальних проваджень в Україні мають характерну властивість — регулярно поновлюватись.
Це, до речі, обумовлено введенням до законодавства ще однієї новели, яка зобов’язує закривати кримінальне провадження у разі наявності нескасованої постанови про закриття кримінального провадження щодо того самого діяння (абз.1 п.91 ч.1 ст.284 КПК).
Саме в зв’язку з цим сторона обвинувачення змушена вдаватись до скасування закриття кримінального провадження, оскільки нескасована постанова заважає їм відновлювати досудове розслідування щодо тих подій, які досліджувались у рамках закритого провадження.
На щастя для всіх захисників та їх підзахисних, Верховним Судом у постанові від 03.04.2023 у справі №367/1335/21 викладено такий правовий висновок:
«…у разі скасування прокурором відповідного рівня постанови про закриття кримінального провадження у зв’язку з її незаконністю та необґрунтованістю час між винесенням постанови про закриття та її скасуванням не включається у строки досудового розслідування за умови, якщо постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження винесена уповноваженим прокурором та у строки, встановлені КПК.
Скасування прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження, в якому жодній особі не повідомлено про підозру, поза межами встановленого ч.6 ст.284 КПК двадцятиденного строку з дня отримання копії постанови, а Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, керівником окружної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками — постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження, в якому жодній особі не повідомлено про підозру, поза межами строків, передбачених ст.219 КПК, позбавляють слідчого за погодженням з прокурором або прокурора права повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у зв’язку з яким розпочато дане досудове розслідування».
І захисту, і слідчим…
Обов’язковість правових позицій ВС є однією з ознак, яка їм притаманна, та характеризує їхню правову природу, сутність. Адвокатам АБ «Євгена Пеліхоса» вдалося на практиці застосувати означену позицію ВС на користь клієнта у провадженні, досудове розслідування в якому здійснюється детективами НАБУ.
Так, у результаті розгляду клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування слідчий суддя відмовив у його задоволенні в частині тих кримінальних правопорушень, строк розслідування яких до повідомлення особі про підозру закінчився задовго до його відновлення шляхом скасування прокурором вищого рівня (керівником САП) постанови про закриття провадження.
При цьому слідчий суддя прислухався до сторони захисту, яка наголошувала, що керівник САП, скасовуючи на підставі ч.6 ст.36 КПК постанову детектива про закриття кримінального провадження, явно вийшов за межі строків, передбачених ст.219 КПК.
Водночас ситуація додатково ускладнена таким фактором: після скасування керівником САП постанови про закриття кримінального провадження матеріали цього провадження були об’єднані з матеріалами інших проваджень, розслідування в яких розпочалось пізніше, ніж в первісному.
З цього приводу слідчий суддя ВАКС висловив нову і неоднозначну позицію, яка, на нашу думку, є контрпродуктивною та, скоріш за все, виступає певним балансуючим фактором, аби не завдати детективам НАБУ та прокурорам САП непомірного удару, наслідком якого є необхідність закриття кримінального провадження в цілому, попри здійснення розслідування нібито стосовно різних кримінальних правопорушень.
Читайте статтю: Процесуальні аспекти: проблемні питання досудового розслідування та судового провадження в умовах воєнного стану
Об’єднане провадження: за окремими «епізодами»?
Так, слідчий суддя вважає, що в об’єднаному кримінальному провадженні загальний строк досудового розслідування обраховується з дати внесення відомостей за вказаним номером до ЄРДР, а строк досудового розслідування кримінальних правопорушень (злочинів), об’єднаних у цьому провадженні, — з дати внесення відомостей щодо кожного з них до ЄРДР.
Іншими словами, позиція слідчого судді полягає в наступному:
1. Якщо прокурором вищого рівня було поза межами строку, передбаченого ст. 219 КПК, скасовано постанову про закриття кримінального провадження, то строк досудового розслідування є таким, що закінчився, лише стосовно того діяння, у зв’язку з яким було розпочате досудового розслідування в цьому провадженні.
2. Якщо після скасування постанови про закриття кримінального провадження, строк розслідування в якому в реальності закінчився, матеріали цього провадження були об’єднані з матеріалами інших проваджень, то строки розслідування правопорушень в об’єднаному провадженні мають обчислюватись якось інакше без урахування закінчення строку досудового розслідування в цілому.
3. Існують загальний строк досудового розслідування та строки досудового розслідування окремих кримінальних правопорушень.
Відлік — від першого
Є переконання, що така позиція щодо існування якихось окремих строків для об’єднаних «епізодів» у провадженні, в якому строки розслідування закінчились, є незаконною, а її існування і проведення подальшого розслідування як мінімум призведе до визнання зібраних доказів недопустимим, а більш імовірно — до закриття кримінального провадження на підготовчому судовому засіданні.
Неприпустимість формування такого правового висновку обумовлюється таким.
По-перше, описаний висновок слідчого судді не узгоджується з ч.7 ст.217 КПК: днем початку досудового розслідування у провадженні, в якому об’єднані матеріали кількох досудових розслідувань, є день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.
Таким чином, попри те, що відомості про кримінальні правопорушення були внесені в різні моменти, після об’єднання матеріалів досудових розслідувань днем початку розслідування є день початку розслідування в тому провадженні, яке розпочалося раніше.
Отже, відправною точкою для обчислення строку є саме день початку розслідування у першому кримінальному провадженні.
Нівелювання інституту
По-друге, ч.1 ст.219 КПК передбачає, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. При цьому ані ст.219 КПК, ані будь-який інший акт кримінального процесуального законодавства не містить вказівку про те, що строк розслідування кількох правопорушень в рамках одного провадження може обчислюватися по-різному залежно від моменту внесення відомостей про кожне з них.
Також потрібно враховувати, що досудове розслідування як самостійна стадія кримінального провадження не поділяється на розслідування окремих кримінальних правопорушень в рамках одного й того самого провадження.
Окрім цього, важливо, що викладений слідчим суддею ВАКС підхід може призвести до виникнення в органів досудового розслідування протиправної можливості обходити строки досудового розслідування: для того, аби запобігати їх закінченню. Для цього достатньо лише регулярно приймати рішення про об’єднання старих матеріалів з матеріалами кримінального провадження, досудове розслідування в якому було розпочате пізніше.
На наше переконання, така позиція може призвести до непередбачуваних наслідків негативного характеру для осіб, проти яких спрямоване те чи інше провадження, зокрема у вигляді нівелювання інституту строків досудового розслідування.
Вказаний висновок свідчить про те, що об’єднання матеріалів досудових розслідувань жодним чином не означає, що строк досудового розслідування правопорушень, яких стосувалося одне з об’єднаних проваджень, обчислюється окремо від загального строку в провадженні.
При цьому саме сторона обвинувачення має нести ризики щодо закінчення строку досудового розслідування в разі об’єднання матеріалів у рамках уже існуючого провадження, строк розслідування в якому закінчився.
Автор статті: ЄВГЕН ПЕЛІХОС, керуючий партнер АБ «Євгена Пеліхоса», доктор філософії в галузі права
Переглядів
Коментарі
Переглядів
Коментарі
Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях
Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс
Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію
Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом
Переглядів:
807
Коментарі:
0
Переглядів:
333
Коментарі:
2
Переглядів:
350
Коментарі:
0
Переглядів:
326
Коментарі:
0
Переглядів:
388
Коментарі:
0
Переглядів:
717
Коментарі:
0
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
Все це дуже цікаво....а де ж права постраждалих? Всі "покращення" спрямовані тільки на захист прав кримінальників а постраждалі від злочинів нікого не цікавлять....
100% Права потерпілого в Україні нікого ніколи не цікавили...
Так, на перший погляд права потерпілого вищезазначеними нововведеннями начебто підтримуються. Але, нажаль дізнавачі, слідчі та прокурори до сьогодні продовжують затягувати досудові розслідування. І так буде до безкінечності. Тому треба наполегливо "довбати" (вибачте) правоохоронні органи у відповідності законодавства та нововведень, звертатися до слідчих суддів тощо. Так, це час, але нажаль допоки правоохоронні та судові органи пристосувалися до бездіяльності, яку необхідно викоренити якнайшвидше.