Головна Блог ... Аналітична стаття Статті Чи вправі слідчий, дізнавач, прокурор передавати отриману заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до іншого органу досудового розслідування до внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і чи має відповідати така заява, повідомлення вимогам частини п’ятої статті 214 КПК України Чи вправі слідчий, дізнавач, прокурор передавати о...

Чи вправі слідчий, дізнавач, прокурор передавати отриману заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до іншого органу досудового розслідування до внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і чи має відповідати така заява, повідомлення вимогам частини п’ятої статті 214 КПК України

Відключити рекламу
 - 887db34ebcda2a687c2370e6bb59961c.jpg

Відповідно до частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач – керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Аналіз положень вищенаведеної норми кримінального процесуального закону дозволяє дійти висновку, що саме по собі не отримання від відповідного органу досудового розслідування витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань є достатньою підставою припускати, що відповідні відомості, які містяться у поданій заявником заяві, повідомленні про вчинене кримінальне правопорушення, не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК України).

Згідно з частиною першою статті 25 КПК України прокурор, слідчий зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Таким чином, кримінальний процесуальний закон (частина перша статті 25 КПК України) зобов’язує прокурора, слідчого розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, при цьому не наділяє таких суб’єктів дискреційними повноваженнями вирішувати чи розпочинати досудове розслідування за відповідною заявою (повідомленням), чи ні, а тому перевірка прокурором, слідчим заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення на наявність у ній викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, є незаконною – у зв’язку з відсутністю у прокурора, слідчого відповідних повноважень, а також тому, що вчинення таких дій не передбачено кримінальним процесуальним законом.

Заява, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення не має відповідати вимогам частини п’ятої статті 214 КПК України, тому що вказана норма, як вбачається з її змісту, не встановлює жодних вимог до заяв, повідомлень про вчинене кримінальне правопорушення, вказана норма лише визначає, які відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як вбачається з приписів частини першої статті 25, частини першої, частини четвертої статті 214 КПК України, прийняття заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань здійснюється тим слідчим, прокурором, до якого надійшла така заява чи повідомлення. Матеріали про вчинені кримінальні правопорушення заборонено передавати до іншого органу досудового розслідування без внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Передання слідчим, дізнавачем, прокурором отриманої ним заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення до іншого органу досудового розслідування до внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є порушенням вимог частини першої статті 214 КПК України, згідно з якою слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Верховний Суд у постанові від 23 листопада 2021 року в кримінальній справі № 332/1189/18 вказав, що стаття 214 КПК України не передбачає можливості не вносити відповідні відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, якщо кримінальне правопорушення не підслідне відповідному органу досудового розслідування. При внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначені КПК України вимоги щодо дотримання правил підслідності не обов’язкові.

З огляду на те, що кримінальний процесуальний закон не наділяє слідчого, дізнавача, прокурора повноваженнями передавати отримані ним заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення до іншого органу досудового розслідування до внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, такі дії є незаконними та формально містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 365 КК України.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення у центральному апараті Державного бюро розслідувань, затвердженої наказом Державного бюро розслідувань від 28 грудня 2021 року № 726, заяви про кримінальні правопорушення, незалежно від місця і часу їх вчинення, а також повноти повідомлених даних і форми подання, обов’язково приймаються центральним апаратом Державного бюро розслідувань. Відмова у прийнятті заяв про кримінальні правопорушення забороняється.

Порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора України від 30 червня 2020 року № 298.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30 червня 2020 року № 298, унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме про заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення – у термін, визначений частиною першою статті 214 КПК України.

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30 червня 2020 року № 298, формування Реєстру розпочинається з моменту внесення до нього Реєстратором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених у заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ним самостійно з будь-якого джерела. Усні заяви заносяться слідчим, дізнавачем (уповноваженою особою іншого підрозділу) або прокурором до протоколу, який підписується заявником.

Якщо особа звертається із певним документом до органів, відповідальних за реалізацію завдань кримінального провадження, пов’язаних із вчиненням, на її думку, кримінального правопорушення, то таке звернення недопустимо розцінювати як таке, в якому реалізується право особи на внесення пропозицій стосовно вдосконалення роботи органів досудового розслідування, викриття недоліків у їх роботі або як прояв участі у державних справах. Також неправильно (з цих же міркувань) розглядати заяви, які, на думку уповноважених суб’єктів органів досудового розслідування, містять відомості про кримінальне правопорушення, за правилами статті 214 КПК України, а які таких відомостей не містять, – за правилами Закону України «Про звернення громадян», оскільки така ознака не може використовуватись як розмежувальна для цих двох видів звернень.

Отже, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до статті 284 КПК України.

Таким чином, з метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов’язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

Автор статті: Пуканич Едуард

  • 5027

    Переглядів

  • 1

    Коментарі

  • 5027

    Переглядів

  • 1

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Я подав заяву до ТУ ДБР у м.Львові про вчинення злочину суддями Тернопільського апеляційного суду за ч.1 ст.366 виготовлення завідомо неправдивого документу. Жодної відповіді не отримав від ДБР і подав скаргу сл.судді Личаківського райсуду м. Львова щодо невнесення відомостей до ЄРДР. Сл. суддя не задоволив мою скаргу. Львівський апеляційний суд скасував ухвалу сл. судді і направив справу на новий розгляд до Личаківського райсуду. Інший сл. суддя Лич. районного суду повернув мою скаргу без розгляду мотивуючи тим,що її має розглядати Тернопільський міськрайонний суд. Я повторно подав скаргу на бездіяльність Четвертого відділу ДБР (з дислокацією в м. Тернополі) до сл. судді Тернопільського міськрайонного суду. Скарга призначена до розгляду на 20.02.2023 о 10.00. Чекаю. От така чехерда.

    08.02.2023 15:57

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні аналітичні статті

    Дивитись усі статті
    Дивитись усі статті
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст