Переглядів
Переглядів
1. Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
{Абзац перший пункту 1 статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1510-VI від 11.06.2009 ; в редакції Закону № 2181-VIII від 07.11.2017 }
Військовослужбовці строкової військової служби та військовослужбовці, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, розміщуються в казармах (на кораблях) згідно із Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. За ними зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на строкову військову службу та військову службу під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
{Абзац другий пункту 1 статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2181-VIII від 07.11.2017 , № 1357-IX від 30.03.2021 }
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
{Абзац четвертий пункту 1 статті 12 в редакції Закону № 1510-VI від 11.06.2009 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2547-VIII від 18.09.2018 }
У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред’являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. У разі відсутності можливості розміщення зазначених військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини та сімейних гуртожитках військова частина зобов’язана орендувати для військовослужбовців та членів їх сімей жиле приміщення або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Для військовослужбовців офіцерського складу у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов’язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.
{Абзац п’ятий пункту 1 статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2181-VIII від 07.11.2017 ; в редакції Закону № 2288-VIII від 08.02.2018 }
Курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім'ї, надається жила площа в сімейних гуртожитках. У разі відсутності таких гуртожитків їм виплачується за місцем проходження військової служби грошова компенсація за піднайом (найом) жилого приміщення.
{Абзац сьомий пункту 1 статті 12 виключено на підставі Закону № 2181-VIII від 07.11.2017 }
За військовослужбовцями, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на військову службу. Такі військовослужбовці не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та зараховані на квартирний облік у військовій частині за місцем проходження служби.
{Пункт 1 статті 12 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 683-VIII від 15.09.2015 }
Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства, якщо вони не займали жилих приміщень за місцем проходження служби.
{Пункт 1 статті 12 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом № 683-VIII від 15.09.2015 }
У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу і не перебувають у шлюбі, розміщуються у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян, а сімейні - у сімейних гуртожитках.
{Пункт 1 статті 12 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 683-VIII від 15.09.2015 }
У разі відсутності жилих приміщень для проживання військова частина зобов’язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, та членів їх сімей або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.
{Пункт 1 статті 12 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом № 683-VIII від 15.09.2015 }
Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, та члени їх сімей зобов’язані вивільнити займане ними службове жиле приміщення у двотижневий строк з дня виключення зазначених військовослужбовців із списків особового складу військової частини.
{Пункт 1 статті 12 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом № 683-VIII від 15.09.2015 }
2. За військовослужбовцями, які вступили на військову службу за контрактом, зберігається право на жилу площу, яку вони займали до вступу на військову службу. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за попереднім місцем проживання.
3. Військовослужбовцям, які вступили на військову службу за контрактом відповідно до частини четвертої статті 20 або продовжили військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 23 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", жилі приміщення надаються позачергово за рахунок військових формувань за місцем проходження військової служби. При цьому для військовослужбовців, які вступили на військову службу за контрактом відповідно до частини четвертої статті 20 зазначеного Закону, до часу перебування їх на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, зараховується час перебування на такому обліку за місцем проживання до прийняття на військову службу за контрактом.
{Абзац перший пункту 3 статті 12 в редакції Закону № 2397-VIII від 05.04.2018 }
Особам, звільненим з військової служби і визнаним особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання обов’язків військової служби, або захворювання, одержаного під час проходження військової служби, жилі приміщення в населених пунктах, обраних ними для проживання з урахуванням встановленого порядку, надаються позачергово за рахунок військових формувань або органів виконавчої влади, в яких вони перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
{Абзац пункту 3 статті 12 в редакції Закону № 2397-VIII від 05.04.2018 }
У позачерговому порядку в разі потреби поліпшення житлових умов надаються жилі приміщення сім'ям військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, за місцем їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Забезпечення жилими приміщеннями в разі потреби поліпшення житлових умов сімей військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції або забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпеченні їх здійснення та загинули (померли) або пропали безвісти, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
{Пункт 3 статті 12 доповнено абзацом згідно із Законом № 2181-VIII від 07.11.2017 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2443-VIII від 22.05.2018 }
4. За військовослужбовцями, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, у разі їх направлення для проходження військової служби за межі України або переведення на службу до місцевості, що зазнала інтенсивного радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, бронюється жила площа, яку займали вони та члени їх сімей, на весь час їх перебування за межами України чи в зазначеній місцевості.
5. Військовослужбовцям, а також звільненим з військової служби особам, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності в межах встановлених норм, передбачених законодавством.
Особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за встановлення і користування квартирним телефоном.
Пільги, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються військовослужбовцям і членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
{Абзаци третій і четвертий пункту 5 статті 12 замінено абзацом згідно із Законом № 1166-VII від 27.03.2014 }
6. Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі не менше 17 років та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в населених пунктах, обраних ними для проживання з урахуванням встановленого порядку.
Органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати земельні ділянки та в межах визначених законом повноважень допомогу в будівництві військовослужбовцям, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, а також звільненим з військової служби особам, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби, якщо вони виявили бажання побудувати приватні жилі будинки.
7. Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири) на строк до 20 років з погашенням загальної суми та відсоткових ставок за кредитами за рахунок коштів, призначених у державному бюджеті на утримання Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Зазначений кредит надається військовослужбовцю тільки один раз протягом усього часу проходження ним військової служби.
Порядок та умови надання військовослужбовцям кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири) визначаються Кабінетом Міністрів України.
7 - 1 . Військовослужбовці у разі укладення першого контракту мають право на компенсацію 50 відсотків першого внеску за кредитом, забезпеченим предметом іпотеки відповідно до Умов забезпечення приватним акціонерним товариством "Українська фінансова житлова компанія" доступного іпотечного кредитування громадян України, та додатково 100 тисяч гривень після першого року військової служби, та ще 100 тисяч гривень після другого.
Компенсація надається військовослужбовцю лише один раз протягом усього часу проходження ним військової служби.
Порядок та умови надання військовослужбовцям такої компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України.
{Статтю 12 доповнено пунктом 7 - 1 згідно із Законом № 3633-IX від 11.04.2024 }
8. Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, у разі звільнення з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, а також звільнені з військової служби особи, які стали особами з інвалідністю I чи II групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, мають право на безплатне одержання у приватну власність жилого приміщення, яке вони займають у будинках державного житлового фонду.
9. Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров’я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв’язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.
{Абзац перший пункту 9 статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1510-VI від 11.06.2009 ; в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021 }
У разі смерті особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку на підставах, зазначених у абзаці першому цієї частини, яка відповідно до законодавства мала право на першочергове (позачергове) одержання житла, її сім'я зберігає право на одержання житла в тому самому порядку.
10. Військовослужбовці, які проходили військову службу на територіях Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, Донецької та Луганської областей, що визнані тимчасово окупованими, та продовжують службу у військових формуваннях України, а також члени їх сімей, які проживають разом із ними, отримали статус внутрішньо переміщених осіб і відповідно до вимог цієї статті забезпечені службовими жилими приміщеннями або їм надано жилі приміщення для постійного проживання на таких територіях, або які мають у приватній власності жилі приміщення, розташовані на таких територіях, якщо право власності на них набуте відповідно до законів України, та які прибули на іншу територію України, забезпечуються жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення за письмовою згодою зазначених осіб та повнолітніх членів їх сімей, посвідченою нотаріально. Відмова від права власності на жиле приміщення, розташоване на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, Донецької та Луганської областей, що перебуває у приватній власності таких категорій осіб, здійснюється в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, які на дату початку тимчасової окупації вказаних територій, визначену законодавством, перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, забезпечуються жилими приміщеннями з урахуванням попереднього часу перебування на квартирному обліку в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Право власності на жиле приміщення, розташоване на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, Донецької та Луганської областей, що перебуває у приватній власності осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, набуває орган, до повноважень якого належить поліпшення житлових умов таких категорій осіб на іншій території України, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
{Статтю 12 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2547-VIII від 18.09.2018 }
{Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 533/97-ВР від 18.09.97 , в редакції Закону № 1865-IV від 24.06.2004 }
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
Аналізуйте судовий акт: При звільненні з військової служби, військовослужбовці залишаються на обліку осіб що потребують поліпшення житлових умов у в/ч до одержання такого житла або грошової компенсації (ВС КАС №240/35627/21 від 01.02.2024 р.)
Військовослужбовець з 2009 року перебував на обліку осіб що потребують поліпшення житлових умов, а з 2019 року - став на першочерговий облік для отримання житла. При звільненні його у запас, його вислуга років складала більше 28 років. В наказі про звільнення було вказано, що на обліку він продовжує перебувати, проте згодом, звернувшись за довідкою до своєї в/ч, він вияснив що знятий з такого обліку (як першочергового, так і звичайного). Поновити себе на обліку він не зміг, бо в/ч відмовила за відсутністю правових підстав для поновлення його на квартирному обліку, оскільки він не відноситься до осіб, що залишаються на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, перелік яких визначений пунктом 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Військовослужбовець подав позов де просив зобовʼязати в/ч поновити його на житловому обліку. В процесі вияснилось, що з обліку його зняли на підставі його рапорту. Сам же позивач, на стадії апеляційного розгляду заперечував подання ним такого рапорту. Однак суд першої, як і апеляційної його доводи не прийняв - і відмовив у задоволенні позову.
ВС розглядаючи цю справу, зазначив: За умовами абзацу 1 пункту 1 статті 12 Закону №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011) (у редакції закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абзац 4 пункту 1 статті 12 Закону №2011). Читати повністю
Аналізуйте судовий акт: Правом на грошову компенсацію за житло користуються військовослужбовці (в т.ч. звільнені), що перебувають на відповідному квартирному обліку у військових частинах, а у випадку їх розформування - у військоматах та КЕУ (№ К/800/21695/16, 23.03.17)
Ця справа за позовом колишнього військовослужбовця до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити виплату грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення фактично в повній мірі окреслює правову базу з цього питання.
Позов мотивовано позивачем тим, що він підпадає під дію постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 728 «Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення» як військовослужбовець, який має вислугу на військовій службі 20 і більше років, звільнений з військової служби в запас або у відставку за станом здоров'я, та який відповідно до законодавства потребує поліпшення житлових умов і не використав право на безоплатну приватизацію житла, та подав перелік необхідних документів для отримання грошової компенсації. Суму компенсації компенсації за належне для отримання жиле приміщення позивач оцінив в розмірі 506 820,60 грн.
З огляду на те, що позивч перебуває на квартирному обліку для позачергового отримання житла як звільнений в запас військовослужбовець в органі місцевого самоврядування, він підтвердив своє право на компенсацію також і судовим рішенням, відповідно до якого в його випадку органи місцевого самоврядування, на відміну від центрального органу виконавчої влади, не уповноважені державою надавати компенсацію військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби.
ВАСУ залишив без змін постанову апеляційного адміністративного, якою скасоване позитивне для позивача рішення суду першої інстанції, оскільки це рішення не узгоджується з встановленою чинним законодавством процедурою, за умови дотримання якої позивач мав би право на отримання спірної грошової компенсації. Зазначена процедура, зокрема, включає надходження черги для отримання житла; прийняття житловою комісією відповідного рішення, що мало б бути затверджене керівником визначеної в пункті 12 вказаного Порядку № 728 установи (Міністрові оборони, тощо); затвердження Міністерством оборони України списків осіб, що мають право на компенсацію, яка надається шляхом перерахування коштів на поточний рахунок особи.
Аналіз зазначеного нормативно-правового документу в сукупності із нормами ст. 12 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ст. 48-1 Житлового кодексу України дає підстави стверджувати, що він не поширюється на колишніх військовослужбовців, які не перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах, а у разі їх розформування - у військових комісаріатах та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях).
У зв’язку з проблемою, що стала предметом виріщення цієї судового справи, доречно нагадати, що відповідно до Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (Наказ Міністерства оборони України 30.11.2011 № 737), облік військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у квартирно-експлуатаційних органах, військових частинах та гарнізонах.
Довідка: з огляду на викладені ніжче позиції не можна виключати, що цей спір повинен був розглядатись в порядку цивільного судочинства.
Аналізуйте судовий акт: Військовослужбовці та їх сім’ї не позбавлені права на приватизацію квартири на території військового містечка, маючи на увазі, що на цей час відсутній перелік закритих військових містечок (ВССУ, справа № 183/7852/15ц,08.02.17)
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення Квартирно-експлуатаційного відділу (відповідач, КЕВ) про відмову у приватизації квартири; визнати протиправною бездіяльність КЕВ; зобов'язати КЕВ як орган приватизації вирішити питання щодо приватизації ним разом із сім'єю квартири, розташованої на території військового містечка.
Позов судом задоволений, апеляційною і касаційною інстанціями судове рішення залишено без змін. Судами визнано безпідставним посилання відповідача на ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», згідно з якою не підлягають приватизації, у тому числі квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень.
Суд обґрунтовано вважав, що затверджений начальником Генерального Штабу - Головнокомандуючим Збройними силами України «Перелік закритих військових містечок» суперечить наказу Міністра оборони України «Про безоплатну передачу військового майна у комунальну власність територіальних громад», який має вищу юридичну силу і на теперішній час є чинним. При цьому суд правильно врахував, що зазначений Перелік не зареєстрований належним чином в Міністерстві юстиції України, тому він не може вважатися таким, що набрав чинності, а визначення закритого військового містечка та коло осіб, які мають право затверджувати перелік закритих військових містечок, виключено з відповідного наказу МО України.
На підставі наявних у справі доказів суд обґрунтовано вважав, що квартира розташована на території відкритого військового містечка.
Отже рішення судів відповідає приписам Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-Х11, відповідно до ч. 1 ст. 12 якого держава забезпечує військовослужбовців житловими приміщеннями у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК України і іншими нормативно-правовими актами. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військової службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання. Такі жилі приміщення надаються за умовою, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.