Стаття 31-1. Загальні засади державної реєстрації окремих об’єктів санітарних заходів

1. Оператори ринку мають право здійснювати обіг та використовувати об’єкти санітарних заходів (далі - об’єкти), зазначені в частині другій цієї статті, виключно за умови, що такі об’єкти пройшли державну реєстрацію та включені до державного реєстру об’єктів та/або отримали реєстрацію (визнані безпечними) в Європейському Союзі.

2. Державній реєстрації підлягають такі об’єкти:

1) новітні харчові продукти;

2) харчові добавки;

3) харчові ароматизатори (крім окремої групи харчових ароматизаторів, визначеної центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я) та сировина для виробництва харчових ароматизаторів;

4) харчові ензими;

5) твердження про користь для здоров’я.

3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, забезпечує проведення державної реєстрації об’єктів, зазначених у частині другій цієї статті, відповідно до порядку державної реєстрації об’єктів санітарних заходів.

Порядок державної реєстрації об’єктів санітарних заходів містить особливості державної реєстрації об’єктів, що враховують вимоги законодавства Європейського Союзу щодо реєстрації таких об’єктів.

4. Для державної реєстрації об’єктів, зазначених у пунктах 2-5 частини другої цієї статті, заявник подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, такі документи:

1) заяву про державну реєстрацію об’єкта, що містить інформацію про найменування та місцезнаходження заявника;

2) реєстраційне досьє об’єкта (у паперовій та електронній формах);

3) резюме реєстраційного досьє об’єкта (короткий виклад реєстраційного досьє у паперовій та електронній формах), наукова частина якого може бути викладена англійською мовою;

4) інші документи, якщо це передбачено цим Законом та/або порядком державної реєстрації об’єктів санітарних заходів.

5. Для державної реєстрації новітніх харчових продуктів заявник подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, заяву, що містить таку інформацію:

1) найменування та адреса заявника;

2) назва та опис новітнього харчового продукту;

3) опис виробничого процесу (процесів);

4) детальний склад новітнього харчового продукту;

5) наукові докази того, що новітній харчовий продукт не становить ризику для безпеки здоров’я людини;

6) методи (методики) аналізу, якщо це передбачено цим Законом;

7) пропозиції щодо умов використання за призначенням та спеціальних вимог до маркування, які не вводять споживача в оману, або обґрунтування, яке можна перевірити, чому це не є необхідним.

6. Відповідальність за достовірність інформації, наведеної у документах, поданих для державної реєстрації об’єкта, а також відповідальність за додержання прав інтелектуальної власності, пов’язаних з такою інформацією, несе заявник відповідно до закону.

7. Після надходження заяви та документів, передбачених цією статтею, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, перевіряє зазначені документи на відповідність вимогам частини четвертої або п’ятої цієї статті.

8. У разі невідповідності документів, поданих для державної реєстрації об’єкта, вимогам частини четвертої або п’ятої цієї статті такі документи повертаються заявнику без подальшого розгляду протягом 10 робочих днів з дня їх надходження з описом такої невідповідності.

9. У разі відповідності документів, поданих для державної реєстрації об’єкта, вимогам, передбаченим частиною четвертою або п’ятою цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, не пізніше 14 робочих днів направляє такі документи уповноваженій особі з відповідним запитом на проведення оцінки ризику об’єкта та отримання наукового висновку щодо безпечності об’єкта, про що письмово повідомляє заявника.

10. Методи та обсяги необхідних досліджень для оцінки ризику об’єкта повинні враховувати ступінь ризику цих об’єктів для здоров’я людини.

11. Уповноважена особа протягом строків, передбачених частинами другою і третьою статті 31 - 3 цього Закону, проводить оцінку ризику об’єкта на основі документів, зазначених у частині четвертій або п’ятій цієї статті, готує науковий висновок щодо безпечності об’єкта.

Оцінка ризику об’єкта не проводиться, якщо внесення змін до відповідного переліку об’єктів не може вплинути на здоров’я людини.

12. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, приймає рішення про державну реєстрацію або про відмову в державній реєстрації об’єкта протягом 30 календарних днів з дня отримання від уповноваженої особи наукового висновку щодо безпечності об’єкта. Копія рішення направляється заявнику протягом 10 робочих днів з дня його прийняття.

13. Рішення про державну реєстрацію об’єкта повинно визначати умови та/або обмеження щодо використання такого об’єкта. Форма та детальні вимоги до змісту рішення про державну реєстрацію відповідного об’єкта визначаються у порядку державної реєстрації об’єктів санітарних заходів.

14. Оператори ринку, що використовують об’єкти, які відповідно до цього Закону пройшли державну реєстрацію, зобов’язані дотримуватися умов та/або обмежень щодо використання такого об’єкта, зазначених у рішенні про державну реєстрацію, з дня набрання чинності таким рішенням.

15. Рішення про державну реєстрацію об’єкта підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, протягом п’яти робочих днів з дня його прийняття.

Рішення про державну реєстрацію об’єкта набирає чинності з дня, наступного за днем його оприлюднення.

16. При прийнятті рішення про державну реєстрацію об’єкта або про відмову в державній реєстрації об’єкта враховуються висновки і рекомендації, зазначені у науковому висновку щодо безпечності об’єкта. Якщо рішення про державну реєстрацію об’єкта або про відмову в державній реєстрації об’єкта не відповідає рекомендаціям, зазначеним у науковому висновку щодо безпечності об’єкта, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, повинен обґрунтувати відхилення від таких рекомендацій.

17. Державна реєстрація об’єкта є безстроковою.

18. У разі надходження нової наукової та/або технічної інформації, що свідчить про те, що об’єкт становить ризик для здоров’я людини, дія рішення про державну реєстрацію зупиняється, рішення визнається таким, що втратило чинність, або до рішення вносяться зміни в порядку, передбаченому статтею 31 - 2 цього Закону.

19. Заявник або оператор ринку, що виробляє чи використовує об’єкт, що отримав державну реєстрацію, зобов’язаний невідкладно (протягом трьох робочих днів) направити до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, наявну у нього нову наукову та/або технічну інформацію, яка може мати потенційний вплив на оцінку ризику об’єкта.

Інформація, зазначена в абзаці першому цієї частини, не пізніше 10 робочих днів після її отримання направляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, уповноваженій особі.

Після отримання інформації, зазначеної в абзаці першому цієї частини, уповноважена особа, за наявності достатніх підстав, може:

1) повідомити про необхідність перегляду в порядку, передбаченому статтею 31 - 2 цього Закону, наукового висновку щодо безпечності об’єкта;

2) повідомити про відсутність підстав для перегляду наукового висновку щодо безпечності об’єкта.

20. У випадках, передбачених порядком державної реєстрації об’єктів санітарних заходів, оператор ринку повинен перереєструвати об’єкт відповідно до вимог цього Закону.

21. Підставою для відмови в державній реєстрації об’єктів, зазначених у частині другій цієї статті, є:

1) подання заявником неповного пакета документів, передбачених цим Законом;

2) невідповідність документів, поданих заявником, вимогам цього Закону;

3) недостовірність інформації, що міститься в документах, поданих заявником;

4) рекомендація про відмову у державній реєстрації об’єкта, що міститься в науковому висновку щодо безпечності об’єкта, з відповідним обґрунтуванням.

22. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, забезпечує відкритий та безоплатний доступ до державного реєстру об’єктів санітарних заходів шляхом його розміщення на своєму офіційному веб-сайті.