Переглядів
Переглядів
1. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України або до суду.
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду.
2. Міністерство юстиції України розглядає:
1) скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії;
2) скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України;
3) повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Єдиного державного реєстру іншими особами.
Під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України здійснюється також перевірка відповідності законодавству у сфері державної реєстрації рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, що оскаржувалися до відповідного територіального органу.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації (крім скарг на проведені державним реєстратором реєстраційні дії), які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
3. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.
Реєстраційна дія, проведена всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції", може бути оскаржена суб’єктом, який бере участь у формуванні, реалізації та моніторингу ефективності державної санкційної політики, правоохоронними органами, а також суб’єктом, уповноваженим дорученням Кабінету Міністрів України на здійснення заходів, пов’язаних із тимчасовим управлінням активами, які підлягають стягненню в дохід держави як санкції, протягом двох місяців з дня, коли відповідний суб’єкт дізнався про таку реєстраційну дію.
{Частину третю статті 34 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3103-IX від 03.05.2023 }
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше шести місяців з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.
Строк для подання скарги, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року такого строку.
Строк для подання скарги, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця такого строку. Якщо закінчення строку для подання скарги, обчислюваного місяцями, припадає на місяць, що не має відповідного числа, такий строк закінчується в останній день цього місяця.
Якщо закінчення строку для подання скарги припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем такого строку є перший після вихідного, святкового чи іншого неробочого дня робочий день.
Строк для подання скарги не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скаргу подано до установи зв’язку чи направлено іншими засобами зв’язку.
4. Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації подається у письмовій формі та має містити відомості про прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги. Скарга на рішення, дії державного реєстратора, прийняте, вчинені всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції", має містити обставини, якими суб’єкт подання скарги обґрунтовує недотримання чи порушення державним реєстратором відповідних санкцій. Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, передбаченому абзацом третім частини третьої цієї статті, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав. Якщо з дня прийняття рішення державного реєстратора, прийнятого з порушенням Закону України "Про санкції", спливло більше двох місяців, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про таку реєстраційну дію.
{Абзац перший частини четвертої статті 34 в редакції Закону № 3103-IX від 03.05.2023 }
Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації має бути підписана скаржником або його представником. Така скарга може бути подана в електронній формі за умови підписання її скаржником або його представником з використанням кваліфікованого електронного підпису або застосуванням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". До скарги, підписаної представником, додаються докази на підтвердження його повноважень.
{Абзац другий частини четвертої статті 34 в редакції Закону № 3103-IX від 03.05.2023 }
До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації можуть бути додані документи (їх копії), що підтверджують порушення прав скаржника.
До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, що подається представником скаржника, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена у встановленому порядку.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, що подана особою, яка не має на це повноважень, або не містить відомостей про прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, дати, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав (якщо зазначення такої дати є обов’язковим), підпис скаржника або його представника, повертається скаржнику на підставі мотивованого рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу не пізніш як через 15 днів з дня її надходження.
{Абзац п’ятий частини четвертої статті 34 в редакції Закону № 3103-IX від 03.05.2023 }
Скарга на рішення державного реєстратора, прийняте всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції", яка не містить обставин, якими суб’єкт подання скарги обґрунтовує недотримання чи порушення державним реєстратором відповідних санкцій, повертається скаржнику на підставі мотивованого рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу не пізніш як через 15 днів з дня її надходження.
{Частину четверту статті 34 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3103-IX від 03.05.2023 }
Скарга, подана в електронній формі без використання кваліфікованого електронного підпису або без застосування засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", повертається скаржнику на підставі мотивованого рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу не пізніш як через 15 днів з дня її надходження.
{Частину четверту статті 34 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3103-IX від 03.05.2023 }
Повернення скарги не позбавляє скаржника права на повторне її подання у встановленому порядку.
Перебіг строку на оскарження зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення скаржнику.
5. Скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, повідомлення державних реєстраторів про виявлені ними факти використання їх ідентифікаторів доступу до Єдиного державного реєстру іншими особами розглядаються у строк не більше одного місяця з дня їх надходження.
У разі якщо в місячний строк розгляд скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Єдиного державного реєстру іншими особами провести неможливо, Міністерство юстиції України, його територіальні органи встановлюють необхідний строк для її розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний строк для вирішення питань, порушених у скарзі, не може перевищувати 45 днів.
Закінчення строку розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав не є підставою для повернення скарги, відмови в її задоволенні чи залишення її без розгляду.
{Частину п’яту статті 34 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3103-IX від 03.05.2023 }
Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, розгляд якої не належить до компетенції Міністерства юстиції України, його територіального органу, не пізніше п’яти днів з дня її надходження направляється за належністю, про що повідомляється скаржник.
Скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, повідомлення державного реєстратора про виявлені ним факти використання його ідентифікаторів доступу до Єдиного державного реєстру іншими особами можуть бути об’єднані для розгляду, якщо це сприятиме своєчасному, всебічному та об’єктивному встановленню відповідних обставин. У такому разі строк розгляду обраховується з дня надходження першої із скарг.
6. За результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:
про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);
про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);
про залишення скарги без розгляду по суті.
Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації без розгляду по суті, якщо:
1) встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання;
2) Міністерством юстиції України, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні;
3) наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації;
4) скаргу подано особою, права якої у зв’язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації не порушено;
5) скаргу подано особою, яка не має на це повноважень;
6) скаржником подано до Міністерства юстиції України, його територіального органу заяву про залишення скарги без розгляду;
7) набрало законної сили судове рішення, яким оскаржуване рішення скасовано або оскаржувані дії, бездіяльність у сфері державної реєстрації прав визнані вчиненими з порушенням цього Закону та анульовані;
{Частину шосту статті 34 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 3103-IX від 03.05.2023 }
8) скаргу подано на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, що прийняті, вчинені до 1 січня 2016 року.
{Частину шосту статті 34 доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 3103-IX від 03.05.2023 }
7. У разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про:
{Абзац перший частини сьомої статті 34 в редакції Закону № 3103-IX від 03.05.2023 }
1) визнання вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання реєстраційної дії, анулювання рішення територіального органу Міністерства юстиції України.
Підставою для визнання прийнятою з порушенням цього Закону та анулювання реєстраційної дії є:
а) Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор провів реєстраційну дію з порушенням загальних засад державної реєстрації, визначених пунктами 3, 4, 7, 8 частини першої статті 4 цього Закону. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну засаду державної реєстрації (з посиланням на відповідне положення цього Закону), з порушенням якої державним реєстратором проведено реєстраційну дію;
б) Міністерством юстиції України встановлено, що реєстраційні дії проведено за наявності підстав для відмови в державній реєстрації. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну підставу (з посиланням на відповідне положення цього Закону), всупереч якій проведено реєстраційну дію;
в) Міністерством юстиції України встановлено, що реєстраційні дії проведено всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції". У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну санкцію (з посиланням на відповідне положення Закону України "Про санкції"), всупереч якій проведено реєстраційну дію.
Реєстраційна дія визнається вчиненою з порушенням цього Закону та анулюється виключно у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 цієї частини.
Не можуть бути підставою для визнання вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання реєстраційної дії допущені під час її проведення формальні (несуттєві) помилки, які не впливають на об’єктивність, достовірність та повноту відомостей у Єдиному державному реєстрі.
Одночасно із визнанням вчиненою з порушенням цього Закону та анулюванням реєстраційної дії, анулюванням рішення територіального органу Міністерства юстиції України, а також у разі відсутності підстав для їх анулювання Міністерство юстиції України може прийняти одне із рішень, передбачених пунктами 4-6 цієї частини.
{Пункт 1 частини сьомої статті 34 в редакції Закону № 3103-IX від 03.05.2023 }
2) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором, або про зобов’язання державного реєстратора виправити допущену ним технічну помилку;
3) зобов’язання державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації усунути допущені ними порушення з визначенням строків для виконання такого зобов’язання;
4) тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру вирішується питання про передачу на розгляд іншого державного реєстратора документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора. У разі якщо інші державні реєстратори, які перебувають у трудових відносинах з відповідним суб’єктом державної реєстрації, відсутні або державним реєстратором є нотаріус, такі документи передаються до територіально найближчого суб’єкта державної реєстрації, що має не менше трьох державних реєстраторів, які мають доступ до Єдиного державного реєстру, або іншому нотаріусу (нотаріусам) за попереднім погодженням із ним (ними). У разі прийняття рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру стосовно нотаріуса такому нотаріусу забезпечується доступ до Єдиного державного реєстру у режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності відповідно до закону;
5) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
6) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Рішення про визнання вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання реєстраційної дії, про анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру, про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України за результатами розгляду відповідної скарги приймаються виключно Міністерством юстиції України.
{Абзац шістнадцятий частини сьомої статті 34 в редакції Закону № 3103-IX від 03.05.2023 }
У разі якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації виявлено порушення законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних чи юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів для повідомлення про це правоохоронних органів.
У разі визнання вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання реєстраційної дії Міністерство юстиції України забезпечує відновлення попереднього становища, яке існувало до проведення такої реєстраційної дії, шляхом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.
{Частину сьому статті 34 доповнено абзацом вісімнадцятим згідно із Законом № 3103-IX від 03.05.2023 }
Особа, чиї права та законні інтереси були порушені внаслідок проведення визнаної вчиненою з порушенням цього Закону та анульованої реєстраційної дії, має право на відшкодування майнової та моральної шкоди відповідно до статті 35 цього Закону.
{Частину сьому статті 34 доповнено абзацом дев’ятнадцятим згідно із Законом № 3103-IX від 03.05.2023 }
8. Рішення, передбачені пунктами 1 і 2 частини сьомої цієї статті, виконуються посадовою особою Міністерства юстиції України чи його територіального органу не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Для виконання таких рішень повторне подання заяв, документів для проведення реєстраційних дій та сплата адміністративного збору не вимагаються. Наявність інших зареєстрованих заяв щодо певного суб’єкта, стосовно якого проводяться реєстраційні дії, рішень про заборону вчинення реєстраційних дій (крім судових рішень про заборону вчинення реєстраційних дій посадовими особами Міністерства юстиції України, його територіального органу) не є підставою для відкладення виконання рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу або відмови у проведенні відповідної реєстраційної дії.
Рішення, передбачені пунктом 3 частини сьомої цієї статті, виконуються державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації у строки, визначені Міністерством юстиції України, його територіальними органами.
Технічний адміністратор Єдиного державного реєстру у день надходження рішень, передбачених пунктом 4 частини сьомої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Єдиного державного реєстру визначається Міністерством юстиції України.
Рішення, передбачені пунктами 5 і 6 частини сьомої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня їх прийняття.
9. Міністерство юстиції України, його територіальний орган може з власної ініціативи або за заявою заінтересованої особи виправити описки (помилки), допущені в рішенні, прийнятому за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації.
Заява про внесення виправлень до рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, розглядається Міністерством юстиції України чи відповідним територіальним органом протягом 10 днів з дня її надходження.
Рішення про внесення виправлень до рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, не пізніше наступного робочого дня після його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу та надсилається заінтересованим особам.
10. Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
{Стаття 34 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1666-VIII від 06.10.2016 , № 159-IX від 03.10.2019 , № 340-IX від 05.12.2019 ; в редакції Закону № 2255-IX від 12.05.2022 }
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
Аналізуйте судовий акт: Мін’юст та його територіальні органи не мають права здійснювати перегляд рішень державного реєстратора у випадку коли щодо предмета скарги наявний судовий спір. (ВС КГС, справа № 910/574/22 від 16.03.2023 р.)
До господарського суду звернувся один із колишніх учасників ТОВки, і просив визнати незаконним та скасувати наказ Мін’юсту, яким була частково задоволена скарга нинішньої учасниці ТОВки (його опонента) щодо скасування купи реєстраційних дій. Позивач пояснював, що наказ Мін’юсту був виданий за наявності між сторонами в той час судового спору, крім того, в тому судовому провадженні вже було вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони усім суб'єктам державної реєстрації здійснювати реєстраційні дії щодо ТОВки. До того ж, Мін’юст належним чином не повідомив всіх зацікавлених осіб, зокрема і позивача, про розгляд скарги.
По-факту, Мін’юст тоді встановив, що оскаржувані реєстраційні дії були проведені без судового рішення, яке мало б слугувати їх підставою. Однак виконати свій наказ Мін’юст так і не зміг, в силу судової заборони вчиняти реєстраційні дії по ТОВці.
Перша і друга інстанція у задоволенні позову відмовили. ВС КГС - погдившись з рішеннями попередніх судів в певних концептуальних моментах, все ж рішення скасував, а справу направив на новий розгляд.
Щодо судового спору, як підстави відмови у розгляді скарги Мін’юстом, ВС КГС зазначив: Читати повністю
Аналізуйте судовий акт: Висновок комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мінюсту не створює для особи юридичних обов’язків та наслідків, тому НЕ оскаржується в адміністративному суді (ВАСУ від 7 червня 2017р. у справі № 826/7442/16)
Окрім оскарження рішень, дій та бездіяльності державного реєстратора до суду у зацікавленої особи є право адміністративного (відомчого оскарження) до Мінюсту та його територіальних органів. Це права з’явилося не так давно, проте вже обростає судовою практикою на вищому рівні. Сьогодні на підставі ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» діють Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Рішення за результатами розгляду адміністративної скарги приймається у формі наказу Мінюсту або його територіального органу на підставі висновку цієї Комісії.
Отже, в цій справі позивачу не сподобався не тільки наказ Мінюсту, а і висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Позивач просив визнати сам висновок «незаконним та скасувати», а дії Комісії «щодо його складання – протиправними». Окрім цього позивач просив суд скасувати наказ Мінюсту «про скасування реєстраційних дій в ЄДР» та зобов’язати Мінюст поновити реєстраційні дії, які були вчинені на його користь приватним нотаріусом і скасовані наказом Мінюсту.
По суті позивач на рівні ВАСУ цей спір виграв оскільки суд ухвалив рішення про скасування наказу Мінюсту та зобов’язання Мінюсту поновити скасовані ним реєстраційні дії в ЄДР. Проте, ВАСУ закрив адміністративне провадження в частині оскарження висновку Комісії. ВАСУ підкреслив, що оскільки висновок Комісії має рекомендаційний характер, то не створює для особи юридичних обов’язків та наслідків, які б могли порушити її права та інтереси. При цьому зобов’язуючим актом для особи є наказ Мінюсту, який може і не погодитись із висновком Комісії. Отже, спір щодо оскарження висновку в суді не є публічно-правовим, тому не підлягає розгляду в адміністративних судах.
Таким чином, до адмінсуду не слід оскаржувати висновки Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а треба оскаржувати лише накази Мінюсту та його територіальних органів, в яких про такі висновки зазначається.