Історія справи

Постанова ВСУ від 27.01.2026 року у справі №910/3098/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/3098/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Базиленко О. В. (у порядку самопредставництва), Войтюка Д. В. (адвокат),

відповідача - Акуленка А. В. (адвокат),

розглянув касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення заборгованості.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У березні 2025 року Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" звернулося з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення заборгованості у загальній сумі 660 440 213,98 грн, з яких: 557 924 752,17 грн - інфляційні втрати та 102 515 461,81 грн - 3% річних.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу електричної енергії з метою забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів від 08.03.2022 № 454/03/22 в частині своєчасної оплати електричної енергії. Як наслідок, позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 (суддя Князьков В. В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 (судді: Шапран В. В. - головуючий, Буравльов С. І., Андрієнко В. В.), позов Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" задоволено частково: стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь позивача інфляційні втрати в сумі 347 831 071,34 грн та 3% річних в сумі 81 302 648,71 грн, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановив, що:

- відповідач порушив умови договору та положення статей 525 526 ЦК України, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з останнього 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасні розрахунки;

- неправомірним є визначення у розрахунку позивача початку періодів прострочення саме з 11 числа місяця, наступного за розрахунковим, оскільки право на нарахування 3% річних виникає лише з наступного дня за останнім днем строку виконання зобов`язання;

- обґрунтованими є заперечення відповідача стосовно безпідставності визначення позивачем у розрахунку кінцевої дати періодів прострочення, погашення за якими було здійснено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, дати, яка передує даті другого підпису уповноваженого представника сторони договору, оскільки зобов`язання сторін згідно актів зарахування зустрічних однорідних вимог є припиненими з моменту проставлення підписів з боку Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго", а не з дати останнього підпису - підпису представника Державного підприємства "Гарантований покупець";

- здійснивши власний перерахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що за порушення строків розрахунків з оплати електроенергії за актами купівлі-продажу обґрунтованим є стягнення з відповідача 3% річних на загальну суму 81 302 648,71 грн, а не 102 515 461,81 грн як заявив позивач;

- здійснивши перерахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є нарахування та стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 347 831 071,34 грн, а не 557 924 752,17 грн;

- судом не встановлено, а відповідачем не доведено наявності підстав для зменшення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі Державне підприємство "Гарантований покупець" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, зокрема в:

1) постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19, а саме: "Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами", які також були правозастосовні в постановах Верховного Суду від 13.05.2025 у справі № 924/113/23 (908/2907/23), від 29.04.2025 у справі № 908/503/24, від 24.04.2025 у справі № 922/1782/24;

2) постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, а саме: "Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання";

3) постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, а саме: "У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги";

4) постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19, а саме: "Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії";

5) постанові Верховного Суду від 19.12.2019 у справі № 916/1041/17, а саме: "Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо";

6) постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 902/201/19, від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18), а саме: "Преюдиціальність це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами".

На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник зазначає про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди попередніх інстанції:

- не дослідили зібрані у справі докази, а саме: акти зарахування зустрічних однорідних вимог, які стосувалися предмета доказування в межах справи № 910/3098/25, які були підписані сторонами в письмовому вигляді;

- не надали оцінки положенням пункту 4.7 договору купівлі-продажу, відповідно до якого у разі здійснення оплати за цим договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог датою отримання оплати вважається дата оформлення акта зарахування зустрічних однорідних вимог;

- проігнорували та не надали в оскаржуваному рішенні оцінки акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.07.2022, яким були припиненні зобов`язання щодо актів купівлі-продажу електричної енергії від 30.04.2022 № 02, тобто за квітень 2022 року, акту від 31.05.2022 № 03, тобто за травень 2022 року та акту від 30.06.2022 № 04, тобто за червень 2022 року.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.12.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 у справі № 910/3098/25 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 27.01.2026.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. 05.03.2022 Міністерством енергетики України видано наказ № 106 "Про забезпечення електричної енергії необхідних для задоволення потреб побутових споживачів" за змістом якого на час особливого періоду на учасників ринку електричної енергії, таких як Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" та Державне підприємство "Гарантований покупець", покладено обов`язок забезпечити виконання вимог наказу.

10. Наказом від 05.03.2022 № 106 зобов`язано Державне підприємство "Гарантований покупець":

- здійснити купівлю електроенергії у Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго";

- здійснити оплату обсягів електроенергії, купованих у Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" відповідно до цього наказу до 11 числа місяця, наступного за розрахунковим, у сумі, що надійшла від постачальників універсальних послуг в оплату електроенергії (пункт 1.3.4);

- здійснити оплату шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог непогашених грошових зобов`язань, що виникли в результаті різниці між зобов`язаннями з оплати згідно з пунктами 1.1.2- 1.1.4 цього наказу, перерахованими грошовими коштами відповідно до пункт 1.3.4 наказу з непогашеними грошовими зобов`язаннями Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго", що виникли у відповідному розрахунковому періоді при отриманні послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (пункт 1.3.5).

11. На виконання зазначеного наказу між Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" (продавець) та Державним підприємством "Гарантований покупець" (гарантований покупець) укладений договір купівлі-продажу електричної енергії з метою забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів від 08.03.2022 № 454/03/22, за умовами якого:

- продавець зобов`язаний продати електричну енергію гарантованому покупцю, а гарантований покупець зобов`язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах та за ціною, що визначаються відповідно до наказу від 05.03.2022 № 106 (пункт 2.1);

- обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим договором, є договірними зобов`язаннями щодо відпуску продавцем та відбору гарантованим покупцем електричної енергії (пункт 2.2);

- ціна продажу електричної енергії продавця гарантованому покупцю відповідно до наказу дорівнює ціні, що склалася на ринку на добу наперед у відповідну годину постачання. Розрахунковим періодом є календарний місяць (з 00.00 годин першого по 24.00 години останнього числа включно). Купівля-продаж електричної енергії у розрахунковому періоді здійснюється згідно з погодинними обсягами купівлі-продажу електричної енергії, які були розраховані відповідно до пунктів 3.4, 3.5 цього договору (пункти 3.7, 3.9);

- гарантований покупець до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснює оплату шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог непогашених грошових зобов`язань, що виникли в результаті різниці між зобов`язаннями, що виникли з пунктів 1.1.2- 1.1.4 наказу та грошовими коштами, перерахованими на виконання пункту 1.3.4 наказу, з непогашеними грошовими зобов`язаннями продавця, що виникли у відповідний розрахунковий період при отриманні послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів. При здійсненні платежів гарантований покупець повинен вказувати у платіжному дорученні призначення платежу, в якому зазначається відповідний договір, за яким здійснюється купівля-продаж електричної енергії. Оплата за цим договором вважається належним чином здійсненою за умови оплати гарантованим покупцем за електричну енергію на банківський рахунок продавця, що вказаний продавцем останнім. Датою отримання оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця. У разі здійснення оплати за цим договором, відповідно до пункту 4.5 договору та пункту 1.3.5 наказу, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог датою отримання оплати вважається дата оформлення акта зарахування зустрічних однорідних вимог (пункти 4.5- 4.7);

- у випадку, якщо граничний строк оплати припадає на святковий, вихідний чи інший неробочий день, то відповідний платіж повинен бути здійснений в останній робочий день, що передує даті такого платежу (пункт 4.13);

- листування за цим договором здійснюється за допомогою поштового та/або електронного зв`язку за реквізитами, зазначеними ц цьому пункті (пункт 10.3);

- цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє на строк дії військового стану, запровадженого відповідним указом Президента України. В частині виконання фінансових зобов`язань договір діє до їх повного виконання (пункт 10.1).

12. 25.03.2022 сторони уклали додаткову угоду до договору від 08.03.2022 № 454/03/22, якою викладено пункти 4.4 та 4.5 договору у такій редакції:

"4.4. Гарантований покупець здійснює оплату обсягів електричної енергії, купованих у продавця відповідно до наказу, до 11 числа місяця, наступного за розрахунковим, у сумі, що надійшла від постачальників універсальних послуг в оплату електричної енергії відповідно до підпунктів 1-3 пункту 5 наказу пропорційно вартості електричної енергії, купленої у продавця у розрахунковому місяці.

4.5 Гарантований покупець до 14 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснює оплату шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог непогашених грошових зобов`язань, що виникли в результаті різниці між зобов`язаннями, що виникли з підпунктів 3 та 4 пункту 2 наказу та грошовими коштами, перерахованими на виконання підпункту 5 пункту 6 наказу, з непогашеними грошовими зобов`язаннями продавця, що виникли у відповідний розрахунковий період при отриманні послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів".

13. У зазначеній додатковій угоді сторони також дійшли згоди пункт 4.7 договору викласти в такій редакції: "4.7. Оплата за цим договором вважається належним чином здійсненою за умови оплати гарантованим покупцем за електричну енергію на банківський рахунок продавця, що вказаний продавцем останнім. Датою отримання оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця. У разі здійснення оплати за цим договором, відповідно до пункту 4.5 договору та пункту 8 наказу, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог датою отримання оплати вважається дата оформлення акта зарахування зустрічних однорідних вимог".

14. На підставі договору від 08.03.2022 № 454/03/22 сторони за наслідками купівлі електричної енергії склали та підписали акти купівлі-продажу: №01 від 31.03.2022 на суму 1321009110,05 грн, №02 від 30.04.2022 на суму 1588894437,96 грн, №03 від 31.05.2022 на суму 83340937,62 грн, №04 від 30.06.2022 на суму 962921826,25 грн, №05 від 31.07.2022 на суму 1295673753,83 грн, №06 від 31.08.2022 на суму 1367254233,22 грн, №07 від 30.09.2022 на суму 1049196074,66 грн, №08 від 31.10.2022 на суму 881751052,10 грн, №09 від 30.11.2022 на суму 1954424226,60 грн, №10 від 31.12.2022 на суму 2784743584 грн, №01 від 31.01.2023 на суму 1342133120,09 грн, №02 від 28.03.2023 на суму 1932620939 грн, №03 від 31.03.2023 на суму 1898707304,46 грн, №04 від 30.04.2023 на суму 3342671234,60 грн, №05 від 31.05.2023 на суму 3675342413,12 грн, №06 від 30.06.2023 на суму 1989863000,06 грн, №07 від 31.07.2023 на суму 1508223543,43 грн, №08 від 31.08.2023 на суму 2143325516, 72 грн, №09 від 30.09.2023 на суму 1377341665,16 грн, №10 від 31.10.2023 на суму 1314011334,65 грн, №11 від 30.11.2023 на суму 1375433023,22 грн, №12 від 31.12.2023 на суму 2354242696,99 грн, №01 від 31.01.2024 на суму 2915042635,14 грн, №02 від 29.02.2024 на суму 2576191667,81 грн, №03 від 31.03.2024 на суму 2624286748,62 грн, №04 від 30.04.2024 на суму 2117656330,81 грн, №05 від 31.05.2024 на суму 2588077782,07 грн, №06 від 30.06.2024 на суму 1895770729,22 грн та №07 від 31.07.2024 на суму 67870691,56 грн.

15. Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, частину електричної енергії за цими актами було сплачено Державним підприємством "Гарантований покупець" шляхом перерахування грошових коштів. Водночас, іншу частину оплати було здійснено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог непогашених грошових зобов`язань сторін, на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи акти зарахування зустрічних однорідних вимог:

- 14.04.2022, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 27.04.2022, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 27.04.2022;

- 16.08.2022, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 25.08.2022, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 05.09.2022;

- 30.09.2022, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 03.10.2022, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 06.10.2022;

- 14.10.2022, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 14.10.2022, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 21.10.2022;

- 16.11.2022, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 18.11.2022, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 18.11.2022;

- 30.12.2022, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 11.01.2023, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 12.01.2023;

- 17.01.2023 Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 18.01.2023, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 23.01.2023;

- 14.02.2023, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 15.02.2023, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 16.02.2023;

- 14.03.2023, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 14.03.2023, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 22.03.2023;

- 13.04.2023, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 14.04.2023, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 14.04.2023;

- 15.05.2023, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 15.05.2023, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 16.05.2023;

- 15.06.2023, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 16.06.2023, а 19.06.2023;

- 17.07.2023, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 17.07.2023, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 19.07.2023;

- 15.08.2023, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 15.08.2023, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 17.08.2023;

- 14.09.2023, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 15.09.2023, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 20.09.2023;

- 16.10.2023, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 16.10.2023, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 23.10.2023;

- 14.11.2023, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 15.11.2023, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 17.11.2023;

- 14.12.2023, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 14.12.2023, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 15.12.2023;

- 19.01.2024, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 19.01.2024, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 23.01.2024;

- 13.02.2024, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 14.02.2024, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 14.02.2024;

- 13.03.2024, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 20.03.2024, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 25.03.2024;

- 15.04.2024, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 16.04.2024, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 19.04.2024;

- 14.05.2024, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 14.05.2024, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 15.05.2024;

- 14.06.2024, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 14.06.2024, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 19.06.2024;

- 15.07.2024, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 15.07.2024, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 18.07.2024;

- 16.08.2024, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 16.08.2024, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 20.08.2024;

- 13.09.2024, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" підписано КЕП 13.09.2024, а Державним підприємством "Гарантований покупець" - 16.09.2024.

16. Звертаючись до суду з цим позовом, позивач стверджує, що ним як продавцем виконано зобов`язання за договором належним чином та здійснено продаж електричної енергії у спірний період у строки та в обсягах, визначених договором. Однак відповідач покладені на нього умовами договору зобов`язання виконав з порушенням строків, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом про стягнення з відповідача 557 924 752,17 грн інфляційних втрат та 102 515 461,81 грн 3% річних.

Позиція Верховного Суду

17. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

19. Предметом касаційного оскарження є судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, а саме 3 % річних та інфляційних втрат.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з безпідставності визначення позивачем у розрахунку кінцевої дати періодів прострочення, погашення за якими було здійснено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, дати, яка передує даті другого підпису уповноваженого представника сторони договору.

20. За змістом статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

21. Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами (подібні висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19, від 13.05.2025 у справі № 924/113/23 (908/2907/23), від 29.04.2025 у справі № 908/503/24, від 24.04.2025 у справі № 922/1782/24, на які посилається скаржник у касаційній скарзі).

22. Згідно з пунктом 4.7 договору купівлі-продажу електричної енергії з метою забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів від 08.03.2022 № 454/03/22 у разі здійснення оплати за цим договором, відповідно до пункту 4.5 договору та пункту 1.3.5 наказу, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог датою отримання оплати вважається дата оформлення акта зарахування зустрічних однорідних вимог.

23. У матеріалах цієї справи наявні акти зарахування зустрічних однорідних вимог за квітень 2022 року - вересень 2024 року з накладанням КЕП, подані позивачем до позовної заяви, а також копії зазначених актів, підписані уповноваженими представниками сторін у паперовому вигляді, подані відповідачем до відзиву на позовну заяву.

24. Скаржник у касаційній скарзі наголошує на тому, що суди першої та апеляційної інстанції досліджували акти зарахування зустрічних однорідних вимог, які були підписані КЕП, та взагалі не надали оцінки наявності в матеріалах справи цих же самих актів, підписаних власноручними підписами уповноважених осіб в паперовій формі, які не містять ніякої іншої дати їх підписання, окрім як дати самих актів. При цьому суди попередніх інстанцій не врахували, що за приписами частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

25. Отже, враховуючи наявність в матеріалах справи підписаних сторонами актів зарахування зустрічних однорідних вимог, у яких чітко зазначена дата таких актів, суди попередніх інстанції мали надати оцінку усім актам, а не лише тим, що були додані позивачем та підписані КЕП, з огляду на дату їх оформлення, яка є аналогічною їх письмовому варіанту.

26. Колегія суддів також звертає увагу на те, що на підставі одних і тих самих актів зарахування зустрічних однорідних вимог зобов`язання однієї зі сторін (Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго") припинилися у дату оформлення актів зарахування зустрічних однорідних вимог, що убачається зі судових рішень у справі № 910/9201/23 (спір між Державним підприємством "Гарантований покупець" та Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, які нараховані у зв`язку неналежним виконання умов договору щодо своєчасної оплати послуг), однак у цій справі (№ 910/3098/25) суди попередніх інстанцій дійшли висновку про припинення зобов`язання Державного підприємства "Гарантований покупець" з моменту проставлення підписів КЕП з боку Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго", що суперечить змісту інституту зарахування зустрічних однорідних вимог та правовій позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19.

27. Зокрема у справі № 910/9201/23 суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доказів того, що зазначені акти у паперовій формі Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" отриманні з порушенням строку, визначеного умовами договору, або в інші дати відміні від дат, зазначених в актах, Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" суду не надано, як і не спростовано дати підписання актів, що містяться у них під підписами уповноважених осіб сторін.

28. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, викладеними у касаційній скарзі, про те, що оскаржувані судові рішенні не містять оцінки аргументів та заперечень Державного підприємства "Гарантований покупець" щодо дат припинення зобов`язань сторін внаслідок укладення сторонами актів зарахування зустрічних однорідних вимог у сукупності із положеннями пункту 4.7 договору купівлі-продажу електричної енергії з метою забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів від 08.03.2022 № 454/03/22.

29. Крім того суди попередніх інстанцій у оскаржуваних судових рішеннях не звернули увагу на наявність у матеріалах справи акта зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.07.2022 на суму 3 385 217 202,13 грн. Ані в рішенні суду першоїІ інстанції, ані в постанові суду апеляційної інстанції немає навіть згадування про існування цього акта.

30. Верховний Суд враховує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

31. З огляду на викладене, висновок судів про наявність правових підстав для часткового задоволення позову є передчасним, оскільки суди не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19.

32. Зважаючи на те, що спочатку суд першої інстанції, а потім і суд апеляційної інстанції допустили порушення норм матеріального та процесуального права, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також враховуючи передбачені частиною 2 статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

33. Отже, визначені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, отримали підтвердження під час касаційного провадження, що в розумінні пункту 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу в сукупності з відсутністю всебічного, повного та об`єктивного дослідження судами зібраних у справі доказів є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень і передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

35. Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

36. За змістом частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

37. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Розподіл судових витрат

38. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду, то з урахуванням положень статті 129 ГПК України розподіл судових витрат у справі, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 у справі № 910/3098/25 скасувати, справу № 910/3098/25 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай