ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,суддів:Гриціва М.І., Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці Полтавської області, Пенсійного фонду України (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) про перерахунок пенсії,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління ПФУ про перерахунок пенсії, в якому просив суд визнати протиправним рішення управління ПФУ про відмову здійснити йому перерахунок пенсії з 9 липня 2007 року з урахуванням підвищення до пенсії дітям війни та зобов'язати управління ПФУ здійснити перерахунок призначеної йому пенсії з урахуванням підвищення до пенсії дітям війни, що складає за періоди: з 9 липня по 31 липня 2007 року - 3 грн 75 коп. щодня, з 1 серпня по 30 вересня 2007 року - 116 грн 10 коп. щомісяця; з 1 жовтня 2007 року до встановлення нових розмірів прожиткового мінімуму на 2008 рік - 119 грн 10 коп. щомісяця; допустити негайне виконання постанови суду в частині присудження йому всієї частини боргу з підвищенням розміру пенсії дітям війни починаючи з 9 липня 2007 року.

У подальшому позивач змінив позовні вимоги та остаточно просив суд визнати протиправним рішення управління ПФУ про відмову у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням підвищення до пенсії дітям війни у 2007 році та виплату зазначеного підвищення у 2008 році в зменшеному розмірі; зобов'язати управління ПФУ здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням підвищення до пенсії дітям війни, що складає за періоди: з 1 січня по 31 березня 2007 року - 114 грн щомісяця, з 1 квітня по 30 вересня 2007 року - 121 грн 80 коп. щомісяця, з 1 жовтня по 31 грудня 2007 року - 123 грн 30 коп., з 1 січня по 31 березня 2008 року - 141 грн щомісяця, з 1 квітня по 30 червня 2008 року - 144 грн 30 коп. щомісяця, з 1 липня по 30 вересня 2008 року - 144 грн 60 коп. щомісяця, з 1 жовтня 2008 року до встановлення нових розмірів прожиткового мінімуму на 2009 рік - 149 грн 40 коп. щомісяця.

На обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що він належить до соціальної категорії «дитина війни», у зв'язку з чим має право на підвищення розміру призначеної йому пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закон № 2195-ІV) та з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) та Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

У серпні 2007 року він звернувся до управління ПФУ із заявою про здійснення перерахунку пенсії з 9 липня 2007 року на підставі статті 6 Закону № 2195-ІV, проте у задоволенні вказаної заяви ОСОБА_1 було відмовлено у зв'язку з відсутністю законодавчих норм, які встановлюють розмір мінімальної пенсії за віком для обчислення підвищення до пенсії дітям війни. Позивач вважає таке рішення управління ПФУ протиправним і таким, що порушує його законні права на отримання підвищення до пенсії.

Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області постановою від 24 лютого 2009 року та додатковою постановою від 21 січня 2010 року, залишеними без змін ухвалами апеляційного суду Полтавської області від 10 серпня 2010 року та Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2014 року, позов ОСОБА_1 задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність управління ПФУ; зобов'язав відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV), та провести відповідні виплати з 9 липня по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік - з 22 травня, з 1 січня по 24 лютого 2009 року включно; у решті позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції в частині залишення без змін додаткової постанови суду першої інстанції в частині визначення кінцевої дати перерахунку пенсії («...по 24 лютого 2009 року включно»), ОСОБА_1 звернувся із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), в якій просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2014 року скасувати та передати справу на новий касаційний розгляд.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2014 року (К/9991/95930/11) та 23 січня 2014 року (К/9991/7908/12), які, на думку позивача, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

В ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2014 року (К/9991/95930/11) та 23 січня 2014 року (К/9991/7908/12), які додані на підтвердження наведених у заяві доводів, касаційний суд дійшов висновку про те, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої не обмежена у часі, а підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язане з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати. Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі дітям війни, суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.

У справі, що розглядається, суд касаційної інстанції дійшов протилежного висновку, погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині зазначення кінцевої дати, до якої суб'єкт владних повноважень має здійснювати перерахунок пенсійних виплат.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-ІV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 1058-IV непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Статтею 6 Закону № 2195-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, для дітей війни.

Вихідним критерієм обчислення доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно статті 28 Закону № 1058-IV встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм обчислення мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

Отже, пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі.

Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України на підставі аналізу зазначених норм права дійшла висновку, що підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати, тому, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі дітям війни, суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів дійшла висновку про незаконність оскаржуваного рішення суду касаційної інстанції у зв'язку з тим, що цей суд, залишаючи без змін додаткову постанову суду першої інстанції, безпідставно погодився з його рішенням у частині зазначення кінцевої дати, до якої суб'єкт владних повноважень мав здійснювати обчислення підвищення до пенсії, оскільки це не передбачено законом.

Відповідно до частини першої статті 243 КАС суд задовольняє заяву у разі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2014 року скасувати, справу направити на новий касаційний розгляд.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кривенко Судді: М.І. Гриців П.В. Панталієнко М.Б. Гусак О.Б. Прокопенко О.А. Коротких О.О. Терлецький О.В. Кривенда Ю.Г. Тітов В.Л. Маринченко