Постанова ВССУ від 26.11.2025 року у справі №362/3950/23

Друк

Пошук

6

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

вищий спеціалізований суд україни з розгляду цивільних і кримінальних справ ( ВССУ )

Історія справи

Постанова ВССУ від 26.11.2025 року у справі №362/3950/23

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 362/3950/23

провадження № 61-16680св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Золота Середина»,

третя особа- Товариство з обмеженою відповідальністю «Затишок і Ко»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Западнюк Наталією Іллівною, на постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Затишок і Ко» на постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Левенця Б. Б., Ратнікової В. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота середина» (далі - ТОВ «Золота середина»), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Затишок і Ко» (далі - ТОВ «Затишок і Ко»), про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що через мережу Інтернет на сайті інтернет-видання «Обозреватель», що належить ТОВ «Золота середина» було розміщено чотири статті з недостовірною інформацією щодо нього, а саме:

-ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12 год 00 хв за адресою посилання: ІНФОРМАЦІЯ_26, розміщено статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;

-ІНФОРМАЦІЯ_3 о 12 год 30 хв за адресою посилання: ІНФОРМАЦІЯ_4 розміщено статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 »;

-ІНФОРМАЦІЯ_6 о 16 год 00 хв за адресою посилання: ІНФОРМАЦІЯ_7 розміщено статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 »;

-ІНФОРМАЦІЯ_9 о 12 год 00 хв за адресою посилання: ІНФОРМАЦІЯ_10 розміщено статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_22».

Посилався на те, що поширена у вказаних статтях інформація щодо нього є неправдивою, не відповідає дійсності, порочить честь, гідність та ділову репутацію його та його сім'ї, дітей, а також негативно впливає на його ділові відносини, оскільки через відповідні статті, ТОВ «Затишок і Ко», якому належать будівлі не може належно працювати та здійснювати господарську діяльність через розповсюдження негативної та недостовірної інформації про минулих власників, що спричиняє щоденні втрати майнового та немайнового характерів, чим фактично вчиняється протидія законній господарській діяльності.

Вказував, що поширення відповідачем недостовірної інформації щодо нього стало наслідком порушення його прав на недоторканість особистого життя, повагу до його честі, гідності та ділової репутації, що призвело до суттєвих змін у його життєвих стосунках, засудження з боку оточуючих людей, формування у суспільства сумнівів щодо його ділової репутації та спричинило йому моральних страждань. На думку позивача, поширена інформація має негативний характер, оскільки принижує його честь, гідність у громадській думці з точки зору додержання моралі, загальновизнаних прав співжиття, ганьбить його, спонукає до негативного ставлення до нього як до людини, які вчинила негативні дії.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати недостовірною і такою, що порочить його честь, гідність і ділову репутацію інформацію, поширену на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» (OBOZREVATEL), що належить ТОВ «Золота Середина» ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12 год 00 хв за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_27 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11 », а саме:

«Підставою для цього стало підроблене рішення суду, а за схемою стоять родичі судді Святошинського району столиці», «На околиці парку виріс ресторан родича судді», «Підставою для оформлення права на нерухомість стало якесь судове рішення Брянківського міського суду Луганської області від 25.11.2010 року № 2-2027», «у Києві в районі АДРЕСА_1 вже готують до знищення частину Національного природного парку «Голосіївський». Підставою для цього стало підроблене рішення суду, а за схемою стоять родичі судді Святошинського району столиці», «Наше джерело стверджує, що їхнє розлучення швидше формальне і, можливо, зроблено для того, щоб не вказувати в декларації судді майно ОСОБА_10-старшого, оскільки воно має не зовсім прозоре походження. З березня 2021 року вони почали розділ майна», «Виходить, що ОСОБА_2 -молодший став власником нерухомості в Києві за неіснуючим рішенням суду? До речі, факт того, що рішення підроблене, підтверджується і тим, що слідчий відділ Солом`янської поліції в Києві проводить досудове розслідування. Під час його встановлено, що рішення Брянківського суду щодо нерухомості ОСОБА_3 не існує. Крім того, за цим неіснуючим рішенням ОСОБА_4 став не тільки власником нерухомості по АДРЕСА_1, але і ще шести об'єктів у столиці ...», «Досудовим розслідуванням встановлено шахрайський факт реєстрації права власності на нерухомість, зокрема й на ТОВ «Затишок і Ко», «Фактично за фальшивим рішенням суду родичі судді безперешкодно господарюють на території Національного природного парку «Голосіївський»?»;

- зобов`язати Інтернет-видання «Обозреватель» (OBOZREVATEL), що належить ТОВ «Золота Середина» за власний рахунок спростувати вказану інформацію шляхом розміщення в мережі Інтернет на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» статті-спростування без власних зауважень і коментарів, у якій повідомити про те, що вказана інформація не відповідає дійсності;

- визнати недостовірною і такою, що порочить його честь, гідність і ділову репутацію інформацію, поширену на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» (OBOZREVATEL), що належить ТОВ «Золота Середина» ІНФОРМАЦІЯ_3 о 12 год 30 хв за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12 , викладену у статті під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_13 », а саме:

«У Національному парку «Голосіївський» у Києві вже кілька років господарює родина колишнього податківця та ексначальника Святошинського райвідділу міліції. Вони незаконно збудували там ресторан з десятком альтанок, на території садівницького товариства звели чотириповерхову будівлю, де вже працюють магазини та планують відкрити клініки», «Після наших публікацій про незаконне будівництво ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_28 » на території Національного парку «Голосіївський» по АДРЕСА_3 його таки закрили », «Ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_28» потрапив у поле зору журналістів нашого видання ще в липні, коли біля нього сталася смертельна ДТП із мотоциклісткою. Тоді місцеві жителі розповіли, що ця ділянка дороги дуже небезпечна, два роки тому там був пішохідний перехід та лежачий поліцейський. Але все це зникло саме після того, як поряд почали будувати комерційні приміщення. При цьому висоту бордюру збільшили вдвічі-втричі і тепер мами з візочками не можуть навіть заїхати на тротуар», «Тоді ж місцеві жителі підказали, що «господар» всього цього неподобства живе за кілька кроків у садівничому товаристві «Київський садівник», біля якого, до речі, є з десяток лежачих поліцейських. Виходить, про свою безпеку подумав, а на оточення він закрив очі», «Провівши власне розслідування, ми дізналися, що за цим стоїть ОСОБА_5 …… Також причетні його син ОСОБА_6 та донька ОСОБА_7 », « ОСОБА_2 -старший отримав ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_28» та ще шість об`єктів нерухомості в Києві завдяки липовому рішенню Брянківського міського суду Луганської області від 25.11.2010 року № 2-2027», «…Він закрився після того, як OBOZREVATEL почав цікавитися цим питанням у відповідальних осіб, включно з Київською адміністрацією, Національною поліцією, Генеральною прокуратурою, Офісом президента», «…чому будівля ресторану продовжує незаконно стояти на території Національного парку»; «Колишній міліціонер любить нагороди Хто ж ця людина, яка вже багато років так «господарює» на території парку та Святошинського району столиці? ОСОБА_8 раніше був одружений із суддею Святошинського суду, проте п`ять років тому пара розлучилася. Ми вважали, що розлучення було фіктивним, але з`ясувалося, що чоловік знову одружився у 2018 році, нова дружина ОСОБА_9 народила йому двох дітей (кажуть, що вона раніше була одружена з племінником ОСОБА_10)», «Також ОСОБА_2 , схоже, має особливу слабкість до нагород», «Насправді така будова землі садівничого товариства порушує вимоги земельного законодавства, містобудування. Будівля ніяк не може бути введена в експлуатацію, оскільки ця земля виділена виключно під ведення індивідуального садового господарства. Отже, ОСОБА_2 та його сім`я продовжують йти всупереч закону заради наживи?», «До речі, варто поцікавитися, за яким тарифом сім`я платить за електроенергію в цих магазинах. По 1.90 гривень як садівники чи за комерційним?», «Усе б нічого, але за словами джерела, близького до ОСОБА_10 (якого цей факт дуже дивує), труби для скидання брудної води вони незаконно вивели просто в Національний парк. Невже лісничі не бачать, що відбувається на їхній території?»;

- визнати недостовірною і такою, що порочить його честь, гідність і ділову репутацію інформацію, поширену на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» (OBOZREVATEL), що належить ТОВ «Золота Середина» ІНФОРМАЦІЯ_6 о 16 год 00 хв за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7 , викладену у статті під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_16 », а саме:

«… родина колишнього податківця та ексначальника Святошинського райвідділу міліції безкарно господарює у заповіднику відкрили на території парку ресторан, збудували альтанки», «… зловмисник без рішень Київради та правових підстав самостійно забудував 0,10 га території. Потім без жодних підстав зареєстрував право власності на фізичну особу, а згодом передав юридичній особі», «Отримав землю за липовим рішенням», «… на території національного заповідника незаконно збудовано ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_28» з альтанками. Щоправда, раніше цей заклад мав різні назви. Тут був ресторан «Прованс», який у 2016 році влада частково знесла. Потім його заново відбудували. Він змінював назви, поки не став «ІНФОРМАЦІЯ_29». Щоправда, недавно там з`явилася нова вивіска « ІНФОРМАЦІЯ_17 », «Як з`ясувалося під час розслідування, за такою незаконною забудовою стоїть ОСОБА_5 . Також до цього причетні його син ОСОБА_6 та донька ОСОБА_7 . ОСОБА_2-старший отримав ресторан та ще шість об`єктів нерухомості в Києві завдяки липовому рішенню Брянківського міського суду Луганської області від 25.11.2010 року №2-2027», «… Воно встановило, що такого рішення суду немає. Але кримінальне провадження тоді просто закрили», «Хто ж такий ОСОБА_11 ? Після того, як колишній податківець та міліціонер пішов у відставку, він зайнявся власним бізнесом у рідному Святошинському районі, де в нього залишилися міцні зв`язки», «Насправді така будова на землі садівничого товариства порушує вимоги земельного законодавства, містобудування. Будівля ніяк не може бути введена в експлуатацію, оскільки ця земля виділена лише під ведення індивідуального садового господарства»;

- зобов'язати Інтернет-видання «Обозреватель» (OBOZREVATEL), що належить ТОВ «Золота Середина» за власний рахунок спростувати вказану інформацію шляхом розміщення в мережі Інтернет на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» статті-спростування без власних зауважень і коментарів, у якій повідомити про те, що вказана інформація не відповідає дійсності;

- визнати недостовірною і такою, що порочить його честь, гідність і ділову репутацію інформацію, поширену на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» (OBOZREVATEL), що належить ТОВ «Золота Середина» ІНФОРМАЦІЯ_9 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_18 , викладену у статті під заголовком «Ресторан, альтанки та паркування: у Києві колишній міліціонер продовжує господарювати в ІНФОРМАЦІЯ_19 », а саме:

«Йдеться про незаконну забудову ділянки в Національному парку «Голосіївський», «… ТОВ «Затишок і Ко», яке донедавна належало ексначальнику Святошинської міліції та ексзаступнику начальника податкової міліції цього ж району ОСОБА_5 , отримало цю ділянку, як і ще кілька об`єктів на території Києва, завдяки липовому рішенню суду», «… ОСОБА_2 збудував тут ресторан з альтанками. Останнім часом заклад мав назву « ІНФОРМАЦІЯ_28 », а тепер «ІНФОРМАЦІЯ_30», «Проте завдяки низці наших публікацій на незаконну будову звернули увагу. Й тепер уже прокуратура взялася за його знесення», «Власник» незаконного закладу ОСОБА_8 вирішив захищати те, що вже багато років приносить йому прибуток. До того ж на капітальне будівництво на території парку багато років контролюючі органи дивилися крізь пальці», «Очевидно, ОСОБА_2 завжди знаходив спільну мову з попереднім керівництвом парку. Наприклад, із ОСОБА_12 , який керував парком із серпня 2019 року», «За словами ОСОБА_13 , договір було укладено так, що у директора залишалася можливість контролювати підприємця. «Наприклад, сума оплати на місяць вказувалася лише 1,5 тисяч гривень. Хоча раніше у таких договорах сума була більша 7 тисяч гривень. Тобто різницю могли доплачувати особисто», сказав ОСОБА_13 », «… незаконним будівництвом ОСОБА_10 зайнялася прокуратура …», «Проте проти був сам ОСОБА_2 . «Він закрився у приміщенні зсередини, був дуже злий, весь червоний. Й потім у присутності представників прокуратури, поліції він мені сказав, що хотів взяти рушницю і вистрілити в мене. Говорив, що це його приватна власність, на яку я зайшов. Але насправді слідчі дії проводилися поруч із його будовою», «Незважаючи на те, що справою про незаконне будівництво вже займається прокуратура, ОСОБА_2 продовжує захоплювати нові ділянки парку», «бурхливу діяльність ОСОБА_2 розгорнув і на території садового товариства «Київський садівник», що розташоване поруч із парком. Ми також писали, що він і його сім`я мають тут кілька приватних будинків. А також збудували чотириповерхову будівлю дивної архітектури. Частину в якому займає магазин, інше здають в оренду», «Але на цьому ОСОБА_2 не зупинився він зводить уже другу чотириповерхову будівлю. Хоча це садове товариство, і жодних капітальних будівель на його території не повинно бути», «… не лише прокуратура звернула увагу на явно незаконні дії ОСОБА_10, але і сам колишній міліціонер на наші публікації про нього»;

- зобов`язати відповідача видалити усі зазначені чотири публікації;

- стягнути з відповідача на свою користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 555 000 грн.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2023 року у складі судді Марчука О. Л. позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недостовірною і такою, що принижує гідність, честь та ділову репутацію інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12 год 00 хв на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» (OBOZREVATEL) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_20 , розміщено статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11 ». OBOZREVATEL провів розслідування», яка містить наступну інформацію:

- «Підставою для цього стало підроблене рішення суду, а за схемою стоять родичі судді Святошинського району столиці»;

- «Підставою для оформлення права на нерухомість стало якесь судове рішення Брянківського міського суду Луганської області від 25.11.2010 року № 2-2027»;

- «Досудовим розслідуванням встановлено шахрайський факт реєстрації права власності на нерухомість, зокрема й на ТОВ «Затишок і Ко»»;

- «Фактично за фальшивим рішенням суду родичі судді безперешкодно господарюють на території Національного природного парку «Голосіївський»?».

Визнано недостовірною і такою, що принижує гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 о 12 год 30 хв на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» (OBOZREVATEL) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 розміщено статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », яка містить наступну інформацію:

- «У Національному парку «Голосіївський» у Києві вже кілька років господарює родина колишнього податківця та ексначальника Святошинського райвідділу міліції. Вони незаконно збудували там ресторан з десятком альтанок, на території садівницького товариства звели чотириповерхову будівлю, де вже працюють магазини та планують відкрити клініки»;

- «Після наших публікацій про незаконне будівництво ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_28 » на території Національного парку «Голосіївський» по АДРЕСА_1 в Києві його таки закрили»;

- « ІНФОРМАЦІЯ_21 » потрапив у поле зору журналістів нашого видання ще в липні, коли біля нього сталася смертельна ДТП із мотоциклісткою. Тоді місцеві жителі розповіли, що ця ділянка дороги дуже небезпечна, два роки тому там був пішохідний перехід та лежачий поліцейський. Але все це зникло саме після того, як поряд почали будувати комерційні приміщення. При цьому висоту бордюра збільшили вдвічі-втричі і тепер мами з візочками не можуть навіть заїхати на тротуар»;

- «Тоді ж місцеві жителі підказали, що «господар» всього цього неподобства живе за кілька кроків - у садівничому товаристві «Київський садівник», біля якого, до речі, є з десяток лежачих поліцейських. Виходить, про свою безпеку подумав, а на оточення він закрив очі»;

- «Провівши власне розслідування, ми дізналися, що за цим стоїть ОСОБА_5 »;

- «… Він закрився після того, як OBOZREVATEL почав цікавитися цим питанням у відповідальних осіб, включно з Київською адміністрацією, Національною поліцією, Генеральною прокуратурою, Офісом президента»;

- «п`ять років тому пара розлучилася»;

- «з`ясувалося, що чоловік знову одружився у 2018 році, нова дружина ОСОБА_9 народила йому двох дітей»;

- «Насправді така будова землі садівничого товариства порушує вимоги земельного законодавства, містобудування. Будівля ніяк не може бути введена в експлуатацію, оскільки ця земля виділена виключно під ведення індивідуального садового господарства. Отже, ОСОБА_2 та його сім`я продовжують йти всупереч закону заради наживи?»;

- «Усе б нічого, але за словами джерела, близького до ОСОБА_10 (якого цей факт дуже дивує), труби для скидання брудної води вони незаконно вивели просто в Національний парк. Невже лісничі не бачать, що відбувається на їхній території?».

Визнано недостовірною і такою, що принижує гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_6 о 16 год 00 хв на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» (OBOZREVATEL) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 розміщено статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 », яка містить наступну інформацію:

- «… родина колишнього податківця та ексначальника Святошинського райвідділу міліції безкарно господарює у заповіднику - відкрили на території парку ресторан, збудували альтанки»;

- «… на території національного заповідника незаконно збудовано ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_28» з альтанками. Щоправда, раніше цей заклад мав різні назви. Тут був ресторан «Прованс», який у 2016 році влада частково знесла. Потім його заново відбудували. Він змінював назви, поки не став «ІНФОРМАЦІЯ_29». Щоправда, недавно там з`явилася нова вивіска - « ІНФОРМАЦІЯ_17 »;

- «Як з`ясувалося під час розслідування, за такою незаконною забудовою стоїть ОСОБА_5 . Також до цього причетні його син ОСОБА_6 та дочка ОСОБА_7 . ОСОБА_2-старший отримав ресторан та ще шість об`єктів нерухомості в Києві завдяки липовому рішенню Брянківського міського суду Луганської області від 25.11.2010 року № 2-2027»;

- «… Воно встановило, що такого рішення суду немає. Але кримінальне провадження тоді просто закрили»;

- «Хто ж такий ОСОБА_11 ? Після того, як колишній податківець та міліціонер пішов у відставку, він зайнявся власним бізнесом у рідному Святошинському районі, де в нього залишилися міцні зв`язки»;

- «Насправді така будова на землі садівничого товариства порушує вимоги земельного законодавства, містобудування. Будівля ніяк не може бути введена в експлуатацію, оскільки ця земля виділена лише під ведення індивідуального садового господарства».

Визнано недостовірною і такою, що принижує гідність, честь та ділову репутацію інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_9 о 12 годині 00 хвилин на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» (OBOZREVATEL) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 розміщено статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_22 », яка містить наступну інформацію:

- « ІНФОРМАЦІЯ_23 »»;

- «… ТОВ «Затишок і Ко», яке донедавна належало ексначальнику Святошинської міліції та ексзаступнику начальника податкової міліції цього ж району ОСОБА_5 , отримало цю ділянку, як і ще кілька об`єктів на території Києва, завдяки липовому рішенню суду»;

- «… ОСОБА_2 збудував тут ресторан з альтанками. Останнім часом заклад мав назву « ІНФОРМАЦІЯ_28 », а тепер «ІНФОРМАЦІЯ_30»»;

- «»Власник» незаконного закладу ОСОБА_8 вирішив захищати те, що вже багато років приносить йому прибуток. До того ж на капітальне будівництво на території парку багато років контролюючі органи дивилися крізь пальці»;

- «Очевидно, ОСОБА_2 завжди знаходив спільну мову з попереднім керівництвом парку. Наприклад, із ОСОБА_16, який керував парком із серпня 2019 року»;

- «Незважаючи на те, що справою про незаконне будівництво вже займається прокуратура, ОСОБА_2 продовжує захоплювати нові ділянки парку»;

- «бурхливу діяльність ОСОБА_2 розгорнув і на території садового товариства «Київський садівник», що розташоване поруч із парком. Ми також писали, що він і його сім`я мають тут кілька приватних будинків. А також збудували чотириповерхову будівлю дивної архітектури. Частину в якому займає магазин, інше здають в оренду»;

Зобов`язано ТОВ «Золота середина» за власний рахунок спростувати інформацію про те, що:

- «Фактично за фальшивим рішенням суду родичі судді безперешкодно господарюють на території Національного природного парку «Голосіївський»?»;

- «Після наших публікацій про незаконне будівництво ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_28 » на території Національного парку «Голосіївський» по АДРЕСА_3 його таки закрили»;

- «Ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_28» потрапив у поле зору журналістів нашого видання ще в липні, коли біля нього сталася смертельна ДТП із мотоциклісткою. Тоді місцеві жителі розповіли, що ця ділянка дороги дуже небезпечна, два роки тому там був пішохідний перехід та лежачий поліцейський. Але все це зникло саме після того, як поряд почали будувати комерційні приміщення. При цьому висоту бордюра збільшили вдвічі-втричі і тепер мами з візочками не можуть навіть заїхати на тротуар»;

- «Тоді ж місцеві жителі підказали, що «господар» всього цього неподобства живе за кілька кроків - у садівничому товаристві "Київський садівник", біля якого, до речі, є з десяток лежачих поліцейських. Виходить, про свою безпеку подумав, а на оточення він закрив очі»;

- «Провівши власне розслідування, ми дізналися, що за цим стоїть ОСОБА_5 »;

- «п`ять років тому пара розлучилася»;

- «з`ясувалося, що чоловік знову одружився у 2018 році, нова дружина ОСОБА_9 народила йому двох дітей»;

- «…на території національного заповідника незаконно збудовано ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_28» з альтанками. Щоправда, раніше цей заклад мав різні назви. Тут був ресторан «Прованс», який у 2016 році влада частково знесла. Потім його заново відбудували. Він змінював назви, поки не став «ІНФОРМАЦІЯ_29». Щоправда, недавно там з`явилася нова вивіска - «ІНФОРМАЦІЯ_17»;

- «… Воно встановило, що такого рішення суду немає. Але кримінальне провадження тоді просто закрили»;

- «Йдеться про незаконну забудову ділянки в Національному парку «Голосіївський»;

- «… ОСОБА_2 збудував тут ресторан з альтанками. Останнім часом заклад мав назву «ІНФОРМАЦІЯ_28», а тепер «ІНФОРМАЦІЯ_30»»;

- «Власник» незаконного закладу ОСОБА_8 вирішив захищати те, що вже багато років приносить йому прибуток. До того ж на капітальне будівництво на території парку багато років контролюючі органи дивилися крізь пальці»;

-«Але на цьому ОСОБА_2 не зупинився - він зводить уже другу чотириповерхову будівлю. Хоча - це садове товариство, і жодних капітальних будівель на його території не повинно бути», шляхом розміщення в мережі Інтернет на сайті інтернет-видання «Обозреватель» статті-спростування без власних зауважень і коментарів у якій повідомити про те, що вказана інформація не відповідає дійсності.

У задоволенні решти вимог позову відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи частково позовні вимоги про визнання недостовірною інформації, поширеної ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_9 на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» (OBOZREVATEL), суд першої інстанції виходив із того, що частина інформації, поширена на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» (OBOZREVATEL) є твердженнями, які не підтверджені фактичними даними та є такою, що порушує право позивача на повагу до його честі, гідності та недоторканості ділової репутації.

Районний суд урахував зміст і смислове значення певних частин поширених відповідачем статей та вважав, що така інформація стосується позивача, оскільки її викладено у контексті та у прямому зв`язку із обставинами поширеної інформації стосовно позивача. При цьому суд відхилив твердження відповідача про те, що вказана інформація є суспільно важливою.

Ураховуючи спосіб поширення недостовірної інформації про позивача, районний суд вважав за необхідне визначити аналогічний спосіб спростування поширеної недостовірної інформації у такий самий спосіб, у який вона була поширена, зобов`язавши ТОВ «Золота Середина» спростувати вищезазначену недостовірну інформацію, шляхом розміщення у мережі Інтернет на сайті інтернет-видання «Обозреватель» за Інтернет адресою: www.obozrevatel.com під заголовком «Спростування» повідомлення відповідного змісту про недостовірність поширеної інформації з її цитуванням та повідомленням, що вищевказана інформація не відповідає дійсності та була опублікована порталом «Obozrevatel» без будь-якого належного підтвердження її достовірності.

Іншу частину поширеної відповідачем щодо позивача інформації суд першої інстанції вважав оціночними судженнями. Крім того, районний суд зазначив, що частина поширеної інформації стосується особи сина позивача, а не позивача безпосередньо та невідомої особи, тому суд не вирішував питання про її достовірність.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок поширення щодо позивача недостовірної інформації, йому було завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких зазнав останній у зв`язку із розповсюдженням щодо нього недостовірної інформації, яка порочить його гідність, честь і ділову репутацію чим порушує його особисті немайнові права. Проте позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження глибини фізичних та душевних страждань у зв`язку із поширенням недостовірної інформації про нього, їх характер, тривалість і обсяг.

Додатковим рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2024 рокуу складі судді Марчука О. Л. заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Западнюк Н. І., про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Зобов`язано ТОВ «Золота середина» видалити у мережі Інтернет на сайті інтернет-видання «Обозреватель» статті під назвою:

- «ІНФОРМАЦІЯ_2», яку розміщено за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_26;

- «У Києві ексміліціонер захопив частину парку та відкрив магазини на місці садів». OBOZREVATEL продовжує розслідування», яку розміщено за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4;

- «У Києві ексміліціонер відхопив частину національного парку та збудував ресторан: прокуратура в суді вимагає звільнити територію», яку розміщено за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7;

- «Ресторан, альтанки та паркування: у Києві колишній міліціонер продовжує господарювати в ІНФОРМАЦІЯ_19 », яку розміщено за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10 .

У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при ухваленні судом першої інстанції рішення від 01 грудня 2023 року не було вирішено позову вимогу про зобов`язання ТОВ «Золота середина» видалити у мережі Інтернет на сайті інтернет-видання «Обозреватель» чотири статті щодо позивача.

Оскільки під час розгляду справи встановлено недостовірність поширеної відповідачем у мережі Інтернет щодо позивача певної інформації у чотирьох публікаціях, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового судового рішення та зобов`язання відповідача видалити у мережі Інтернет на сайті інтернет-видання «Обозреватель» усі чотири вищезазначені статті відповідно до частини другої статті 278 ЦК України.

Додатковим рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2024 року у складі судді Марчука О. Л. у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Западнюк Н. І., про стягнення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги відмовлено.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Золота Середина» на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2023 року та додаткове рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2024 року задоволено частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2023 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про:

визнання недостовірною і такою, що принижує гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12 год 00 хв на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» (OBOZREVATEL) за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_26, у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка містить наступну інформацію:

визнання недостовірною і такою, що принижує гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 о 12 год 30 хв на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» (OBOZREVATEL) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 розміщено статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », яка містить наступну інформацію:

- «Провівши власне розслідування, ми дізналися, що за цим стоїть ОСОБА_5 »;

- «п`ять років тому пара розлучилася»;

- «з`ясувалося, що чоловік знову одружився у 2018 році, нова дружина ОСОБА_9 народила йому двох дітей»;

визнання недостовірною і такою, що принижує гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_6 о 16 год 00 хв на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» (OBOZREVATEL) за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7 розміщено статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 », яка містить наступну інформацію:

- «…Щоправда, раніше цей заклад мав різні назви. Тут був ресторан «Прованс», який у 2016 році влада частково знесла. Потім його заново відбудували. Він змінював назви, поки не став «ІНФОРМАЦІЯ_29». Щоправда, недавно там з`явилася нова вивіска - «ІНФОРМАЦІЯ_17»;

- «Як з`ясувалося під час розслідування, за такою незаконною забудовою стоїть ОСОБА_5 . Також до цього причетні його син ОСОБА_6 та дочка ОСОБА_7 . ОСОБА_2 -старший отримав ресторан та ще шість об`єктів нерухомості в Києві завдяки липовому рішенню Брянківського міського суду Луганської області від 25.11.2010 року № 2-2027»;

- «… Воно встановило, що такого рішення суду немає. Але кримінальне провадження тоді просто закрили»;

визнання недостовірною і такою, що принижує гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_9 о 12 год 00 хв на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» (OBOZREVATEL) за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10 розміщено статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_22 », яка містить наступну інформацію:

- «… ОСОБА_2 збудував тут ресторан з альтанками. Останнім часом заклад мав назву «ІНФОРМАЦІЯ_28», а тепер «ІНФОРМАЦІЯ_30»;

- « «Власник» незаконного закладу ОСОБА_8 вирішив захищати те, що вже багато років приносить йому прибуток. До того ж на капітальне будівництво на території парку багато років контролюючі органи дивилися крізь пальці»;

зобов`язання ТОВ «Золота середина» за власний рахунок спростувати інформацію про те, що:

- «Провівши власне розслідування, ми дізналися, що за цим стоїть ОСОБА_5 »;

- «п`ять років тому пара розлучилася»;

- «з`ясувалося, що чоловік знову одружився у 2018 році, нова дружина ОСОБА_9 народила йому двох дітей»;

- «… Воно встановило, що такого рішення суду немає. Але кримінальне провадження тоді просто закрили»;

- «… ОСОБА_2 збудував тут ресторан з альтанками. Останнім часом заклад мав назву «ІНФОРМАЦІЯ_28», а тепер «ІНФОРМАЦІЯ_30»»;

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Додаткове рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2024 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання ТОВ «Золота середина» видалити у мережі Інтернет на сайті інтернет-видання «Обозреватель» статті під назвою:

« ІНФОРМАЦІЯ_2 », яку розміщено за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_31;

«У Києві ексміліціонер захопив частину парку та відкрив магазини на місці садів». OBOZREVATEL продовжує розслідування», яку розміщено за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_32; «У Києві ексміліціонер відхопив частину національного парку та збудував ресторан: прокуратура в суді вимагає звільнити територію», яку розміщено за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_33; «Ресторан, альтанки та паркування: у Києві колишній міліціонер продовжує господарювати в ІНФОРМАЦІЯ_19 », яку розміщено за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10» скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_1 .

В іншій частині додаткове рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а саме в частині викладених відповідачем у статях фактичні твердження про те, що: «… на території національного заповідника незаконно збудовано ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_28» з альтанками» (стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_24»); «Насправді така будова на землі садівничого товариства порушує вимоги земельного законодавства, містобудування. Будівля ніяк не може бути введена в експлуатацію, оскільки ця земля виділена лише під ведення індивідуального садового господарства» (стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_24»); «Йдеться про незаконну забудову ділянки в Національному парку «Голосіївський» (стаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_35»); «Незважаючи на те, що справою про незаконне будівництво вже займається прокуратура, ОСОБА_2 продовжує захоплювати нові ділянки парку» (стаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_36»), оскільки вказані твердження у розумінні статті 30 Закону України «Про інформацію» не є оціночними судженнями, так як містять фактичні дані про незаконну забудову ділянки в Національному парку «Голосіївський» та будівництво будови на землі садівничого товариства, яка порушує вимоги земельного законодавства, містобудування. При цьому відповідачем не надано доказів достовірності оспорюваної інформації, зокрема, судового рішення щодо позивача, яким би було встановлено незаконність забудови ОСОБА_1 ділянки у Національному парку «Голосіївський» та проведення ним на землі садівничого товариства будівництва, яке порушує вимоги земельного законодавства, містобудування.

Іншу частину поширеної відповідачем щодо позивача інформації суд апеляційної інстанції вважав оціночними судженнями, викладеними із застосуванням мовних засобів, оскільки вказані тези вирвані із загального контексту, вони не містять фактичних даних (тверджень) про негативну, протиправну поведінку (діяльність) позивача, тому скасував рішення суду першої інстанції у відповідній частині та ухвалив нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Судом апеляційної інстанції враховано положення статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а також релевантні прецедентні рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідні норми ЦК України, Закону України «Про інформацію», судову практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, роз`яснення, надані судам у пунктах 15 19, 27, постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи».

Апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди за недоведеністю вимог в цій частині.

Ураховуючи те, що не вся інформація, яка була поширена в статтях, визнана недостовірною та такою, що порочить честь та гідність позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що додаткове рішення районного суду в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання ТОВ «Золота середина» видалити у мережі Інтернет на сайті інтернет-видання «Обозреватель» чотири статті підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог.

Апеляційний суд вважав обґрунтованими доводи апеляційної скарги ТОВ «Золота середина» про те, що суд першої інстанції безпідставно зобов`язав відповідача вилучити всі чотири статті, не взявши до уваги те, що позивачем оспорюється не весь зміст чотирьох публікацій, а деякі фрази з них та судом лише частина оспорюваних тез була визнана недостовірною інформацією.

Додаткове рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2024 року про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Западнюк Н. І., про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному порядку не оскаржувалося та не переглядалося.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Западнюк Н. І., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року скасувати та залишити в силі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2023 року, додаткове рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2024 року.

У касаційній скарзі ТОВ «Затишок і Ко», посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року скасувати та залишити в силі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2023 року, додаткове рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2024 року.

Крім того, ТОВ «Затишок і Ко» вказує, що заявник планує понести витрати на професійну правничу допомогу при розгляді даної справи в суді касаційної інстанції, які попередньо (орієнтовно) становлять 15 000 грн, докази на підтвердження будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України.

Надходження касаційних скаргдо суду касаційної інстанції

У грудні 2024 року касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Западнюк Н. І., на постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

У грудні 2024 року касаційна скарга ТОВ «Затишок і Ко»на постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2024 року заявнику поновлено строк на касаційне оскарження судового рішення, а касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Западнюк Н. І., залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2024 року заявнику поновлено строк на касаційне оскарження судового рішення, а касаційну скаргу ТОВ «Затишок і Ко» залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Западнюк Н. І., на постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції, роз`яснено учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ «Затишок і Ко» на постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року та роз`яснено учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу.

У лютому 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2025 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Западнюк Н. І., мотивована тим, що за характером висловлювань і вжитих словосполучень поширена відповідачем негативна інформація про позивача є фактичними твердженнями, містить посилання на обставини, як такі, що реально існували, проте правдивість такої інформації не знайшла свого підтвердження, така інформація принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, а тому підлягає спростуванню, на що суд апеляційної інстанції уваги не звернув.

Вважає передчасним висновок апеляційного суду про те, що інформація, яку просить спростувати позивач, має характер оціночних суджень, оскільки частина цієї інформації (зокрема, про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень) стосується конкретних подій, конкретної особи (позивача) та подається як установлений факт з боку відповідача.

Посилається на те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами, що поширена ним інформація щодо позивача є достовірною та відповідає дійсності.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення представник ОСОБА_1 - адвокат Западнюк Н. І., вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 200/20351/18, від 24 червня 2021 року у справі № 552/1030/20, від 19 січня 2022 року у справі № 331/3298/20, від 02 лютого 2022 року у справі № 199/4585/18, від 26 квітня 2023 року у справі № 757/15335/18, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга ТОВ «Затишок і Ко»мотивована тим, що поширена у чотирьох статтях в мережі Інтернет на сайті інтернет-видання «Обозреватель» інформація щодо позивача не є оціночним судженням, а є фактами, які відповідачем не доведені, тому викладена інформація є недостовірною та підлягає спростуванню.

На думку заявника, апеляційний суд не звернув уваги на те, що опублікована відповідачем інформація була негативною по відношенню до нього. Відповідач поширив інформацію, яка є недостовірною, має на меті довести до відома необмеженого кола осіб викривлену інформацію про його діяльність, яка не відповідає дійсності.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ТОВ «Затишок і Ко» вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду 20 січня 2021 року у справі № 757/45270/19-ц, від 10 лютого 2021 року у справі № 753/338/19, від 01 березня 2023 року у справі № 362/5617/19, від 05 вересня 2024 року у справі № 911/994/23, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Доводи особи, яка подала відзиви на касаційні скарги

У березні 2025 року ТОВ «Золота середина» подало до Верховного Суду відзиви на касаційні скарги, в яких вказує, що їхні доводи є безпідставними та не впливають на правильність висновків суду апеляційної інстанції, тому просить залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12 год 00 хв на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» (OBOZREVATEL) розміщено статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка містить наступну інформацію: «… Так у Києві в районі АДРЕСА_1 вже готують до знищення частину Національного природного парку «Голосіївський». Підставою для цього стало підроблене рішення суду, а за схемою стоять родичі судді Святошинського району столиці …», «… Хто ж тут господарює? Як нам стало відомо, Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Києві у 2016 році по АДРЕСА_2 і 3/2 зареєстрована нерухомість на ім`я ОСОБА_3 , молодого викладача КПІ …», «… Підставою для оформлення права на нерухомість стало якесь судове рішення Брянківського міського суду Луганської області від 25.11.2010 року № 2-2027 …», «… Далі ця власність переходить до ТОВ «Затишок і Ко», єдиним власником якого є вже ОСОБА_8 - батько ОСОБА_4 . Сам ОСОБА_4 в компанії значиться керівником …», «… Але повернемося до судового рішення Брянківського міського суду Луганської області від 2010 року, яке стало підставою для господарювання представників цієї родини на території Національного парку. Ми вирішили поцікавитися, що ж це за документ? Дивно, але в Реєстрі судових рішень ми такого документа не знайшли …», «… До речі, факт того, що рішення підроблене, підтверджується і тим, що слідчий відділ Солом`янської поліції в Києві проводить досудове розслідування. Під час його встановлено, що рішення Брянківського суду щодо нерухомості ОСОБА_3 не існує …», «… Крім того, за цим неіснуючим рішенням ОСОБА_4 став не тільки власником нерухомості по АДРЕСА_1 . Але і ще шести об`єктів у столиці, про які ми розповімо в наступних публікаціях …», «… Але не тільки поліція цікавиться нерухомістю ОСОБА_10 . Зацікавилася цим і Київська місцева прокуратура № 8. Досудовим розслідуванням встановлено шахрайський факт реєстрації права власності на нерухомість, зокрема й на ТОВ "Затишок і Ко" …». Матеріал розміщено за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_25 (том 3, а. с. 37-49).

ІНФОРМАЦІЯ_3 о 12 год 30 хв на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» (OBOZREVATEL) розміщено статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », яка містить наступну інформацію: «… У Національному парку «Голосіївський» у Києві вже кілька років господарює родина колишнього податківця та ексначальника Святошинського райвідділу міліції. Вони незаконно збудували там ресторан з десятком альтанок, на території садівницького товариства звели чотириповерхову будівлю, де вже працюють магазини та планують відкрити клініки. Тільки після низки наших публікацій та запитів до державних органів ситуація стала змінюватися. Принаймні ресторан закрився. Сподіваємося, що найближчим часом його таки демонтують ...», «… Після наших публікацій про незаконне будівництво ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_28 » на території Національного парку «Голосіївський» по АДРЕСА_1 в Києві його таки закрили. Не залишилося навіть вивісок. Проте сама будівля досі не демонтована, хоча її мали прибрати ще на початку березня цього року ...», «… Провівши власне розслідування, ми дізналися, що за цим стоїть ОСОБА_5 …» «… Також причетні його син ОСОБА_6 та донька ОСОБА_7 …», «… ОСОБА_2 -старший отримав ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_28» та ще шість об`єктів нерухомості в Києві завдяки липовому рішенню Брянківського міського суду Луганської області від 25.11.2010 року № 2-2027 …». Матеріал розміщено за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 . (том 3, а. с. 50-64).

ІНФОРМАЦІЯ_6 о 16 год 00 хв на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» (OBOZREVATEL) розміщено статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_24», яка містить наступну інформацію: «… OBOZREVATEL вже не раз писав про те, що родина колишнього податківця та ексначальника Святошинського райвідділу міліції безкарно господарює у заповіднику - відкрили на території парку ресторан, збудували альтанки …», «… Як повідомляють у прес-службі Київської прокуратури, встановлено, що зловмисник без рішень Київради та правових підстав самостійно забудував 0,10 га території. Потім без жодних підстав зареєстрував право власності на фізичну особу, а згодом передав юридичній особі …», «… Як з`ясувалося під час розслідування, за такою незаконною забудовою стоїть ОСОБА_5 . Раніше він очолював міліцію Святошинського району Києва, був заступником начальника податкової міліції цього ж району. Також до цього причетні його син ОСОБА_6 та дочка ОСОБА_7 ...», «… ОСОБА_2-старший отримав ресторан та ще шість об`єктів нерухомості в Києві завдяки липовому рішенню Брянківського міського суду Луганської області від 25.11.2010 року № 2-2027 …», «… Мало того, що такого документа немає у Реєстрі судових рішень. З цього приводу було відкрито кримінальне провадження в Солом`янському управлінні поліції Києва, проводилося досудове розслідування. Воно встановило, що такого рішення суду немає. Але кримінальне провадження тоді просто закрили …», «… Так само, як закрили його і в поліції Святошинського району - «через відсутність складу злочину» …». Матеріал розміщено за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7 (том 3, а. с. 65-76).

ІНФОРМАЦІЯ_9 о 12 год 00 хв на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» (OBOZREVATEL) розміщено статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_34», яка містить наступну інформації: «… Йдеться про незаконну забудову ділянки в Національному парку «Голосіївський». OBOZREVATEL вже не раз розповідав про те, як ТОВ «Затишок і Ко», яке донедавна належало ексначальнику Святошинської міліції та ексзаступнику начальника податкової міліції цього ж району ОСОБА_5 , отримало цю ділянку, як і ще кілька об`єктів на території Києва, завдяки липовому рішенню суду .…», «… Тепер власник цієї компанії такий собі ОСОБА_15 . Ймовірно, змінюючи власника, ОСОБА_2 намагається уникнути відповідальності, адже судимість йому не потрібна .…», «… Проте завдяки низці наших публікацій на незаконну будову звернули увагу. Й тепер уже прокуратура взялася за його знесення ....», «… «Власник» незаконного закладу ОСОБА_8 вирішив захищати те, що вже багато років приносить йому прибуток. До того ж на капітальне будівництво на території парку багато років контролюючі органи дивилися крізь пальці .…», «… Очевидно, ОСОБА_2 завжди знаходив спільну мову з попереднім керівництвом парку. Наприклад, із ОСОБА_16, який керував парком із серпня 2019 року …», «… Незважаючи на те, що справою про незаконне будівництво вже займається прокуратура, ОСОБА_2 продовжує захоплювати нові ділянки парку …». Матеріал розміщено за посиланням:ІНФОРМАЦІЯ_10 (том 3, а. с. 77-91).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Западнюк Н. І., задоволенню не підлягає.

Касаційна скарга ТОВ «Затишок і Ко» задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постанова апеляційного суду в оскаржуваній частині ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно із частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до норм статей 12 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частині третій статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Статтею 10 Конвенції передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (стаття 277 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі.

Відповідно до частини першоюї статті 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації суди повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Пунктом 15 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України судам також роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Крім того, пунктом 19 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, встановити факт поширення недостовірної інформації та факт того, що поширена інформація стосується саме особи позивача і що поширена інформація порушує особисті немайнові права особи позивача або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, при цьому саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем.

Подібні за змістом правові висновки викладені також Верховним Судом у постановах від 11 грудня 2019 року у справі № 757/46387/15-ц, від 06 березня 2019 року у справі № 760/2753/17-ц, від 07 листопада 2019 року у справі № 344/3331/16-ц, від 21 серпня 2019 року у справі № 483/1556/16-ц та інших.

Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому медіа з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Отже, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростування, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Як зазначено у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, Lingens v. Austria, № 9815/82, § 46, 08 липня 1986 року, свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.

Отже, при оцінці твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко, як і в цій справі, віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав (рішення ЄСПЛ від 27 лютого 2001 року у справі «Jerusalem v. Austria» № 26958/95, пункт 43).

Для того, щоб відрізнити фактичне твердження від оціночного судження, необхідно враховувати обставини справи і загальний тон висловлювань (рішення ЄСПЛBrasilier v. France, № 71343/01, § 37, 11 квітня 2006 року; Balaskas v. Greece, № 73087/17, § 58, 05 листопада 2020 року), маючи на увазі, що твердження щодо питань, які становлять суспільний інтерес, можуть на цій підставі становити оціночні судження, а не констатацію фактів (рішення ЄСПЛ Paturel v. France, № 54968/00, § 37, 22 грудня 2005 року).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження 12-110гс19) зроблено правовий висновок про те, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно з положеннями статті 277 ЦК України та статті 12 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права (див.: постанову Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 761/39429/14-ц (провадження № 61-9146св18)).

У справі, яка переглядається Верховним Судом, апеляційний суд, надавши належну правову оцінку поданим сторонами доказам, правильнопогодився з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимогОСОБА_1 , а саме в частині викладених відповідачем у статях фактичні твердження про те, що: «… на території національного заповідника незаконно збудовано ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_28» з альтанками» (стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_24»); «Насправді така будова на землі садівничого товариства порушує вимоги земельного законодавства, містобудування. Будівля ніяк не може бути введена в експлуатацію, оскільки ця земля виділена лише під ведення індивідуального садового господарства» (стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_24»); «Йдеться про незаконну забудову ділянки в Національному парку «Голосіївський» (стаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_35»); «Незважаючи на те, що справою про незаконне будівництво вже займається прокуратура, ОСОБА_2 продовжує захоплювати нові ділянки парку» (стаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_36»), оскільки вказані твердження у розумінні статті 30 Закону України «Про інформацію» не є оціночними судженнями, так як містять фактичні дані про незаконну забудову ділянки в Національному парку «Голосіївський» та будівництво будови на землі садівничого товариства, яка порушує вимоги земельного законодавства, містобудування.

Апеляційний суд правильно зазначив, що відповідач не надав доказів достовірності оспорюваної інформації, зокрема, судового рішення щодо позивача, яким би було встановлено незаконність забудови ОСОБА_1 ділянки у Національному парку «Голосіївський» та проведення ним на землі садівничого товариства будівництва, яке порушує вимоги земельного законодавства, містобудування.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що вищевказані висловлювання є саме фактичними твердженнями, а не оціночними судженнями, оскільки є констатацією фактів, висловлені без припущень, і ці факти можуть бути перевірені на відміну від оціночних суджень.

Інша частина поширеної ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_37, ІНФОРМАЦІЯ_9 на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» (OBOZREVATEL) відповідачем щодо позивача інформація є оціночними судженнями, викладеними із застосуванням мовних засобів, оскільки вказані тези вирвані із загального контексту, вони не містять фактичних даних (тверджень) про негативну, протиправну поведінку (діяльність) позивача, тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції у відповідній частині та ухвалив нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 у цій частині.

Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про те, що поширена відповідачем інформація є оціночними судженнями, правдивість яких не можна перевірити на предмет їх дійсності.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги позивача про те, спірна інформація викладена у формі фактичних тверджень, а не оціночних суджень, оскільки її стилістика викладення та застосовані мовні обороти не мають стверджувального характеру з посиланням на конкретні фактичні дані та обставини стосовно особи позивача, а є висловленою думкою відповідача.

Отже, доводи касаційних скарг про наявність підстав для визнання вказаної інформації недостовірною та такою, що порушує честь та гідність ОСОБА_1 є необґрунтованими та недоведеними позивачем.

У справі «Дюльдін і Кіслов проти росії» (рішення від 31 липня 2007 року) ЄСПЛ: «37. Суд знову повторює, що свобода вираження являє собою одну з найважливіших основ демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу. Відповідно до частини другої статті 10 Конвенції, вона стосується не лише «інформації» або «ідей», які сприймаються схвально або вважаються необразливими, або не викликають інтересу, але й тих, що ображають, шокують або непокоять. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та свободи поглядів, без яких не існує «демократичного суспільства». Отже, чинним законодавством не передбачено можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, тому що вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків, не можуть бути предметом судового захисту, оскільки, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів, не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів), а особи, які є публічними фігурами мають бути толерантними до різкої, навіть некоректної критики.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 428/3780/20-ц (провадження № 61-319св21), від 24 червня 2021 року у справі № 552/1030/20 (провадження № 61-18186св20), від 22 лютого 2023 року у справі № 757/62109/18-ц (провадження № 61-2247св22).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про скасуваннядодаткового рішення районного суду від 02 лютого 2024 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання ТОВ «Золота середина» видалити у мережі Інтернет на сайті інтернет-видання «Обозреватель» чотири статті, з огляду на те, що не вся інформація, яка була поширена в статтях, визнана недостовірною та такою, що порочить честь та гідність позивача.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами у справі, апеляційний суд правильно визначив характер спірних правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78 81 89 367 368 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Верховний Суд вважає, що апеляційний суд надав правильну оцінку спірним правовідносинам та правильно застосував до них норми матеріального права.

Посилання ОСОБА_1 як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 200/20351/18, від 24 червня 2021 року у справі № 552/1030/20, від 19 січня 2022 року у справі № 331/3298/20, від 02 лютого 2022 року у справі № 199/4585/18, від 26 квітня 2023 року у справі № 757/15335/18, не спростовують висновків суду про те, що зазначена у статтях інформація, яка є предметом касаційного перегляду, є оціночними судженнями.

Висновки у справах, на які міститься посилання у касаційній скарзі ТОВ «Затишок і Ко», і у справі, яка переглядається, не є суперечливими. Встановлені судами фактичні обставини є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів щодо відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Доводи, наведені в обґрунтування касаційних скарг не можуть бути підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки вони не відповідають матеріалам справи та встановленим судом обставинам, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права, були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Оскільки доводи касаційних скарг висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині - без змін.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційні скарги залишено без задоволення, то судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом цієї справи в суді касаційної інстанції, покладаються на заявників.

Керуючись статтями 400 402 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Западнюк Наталією Іллівною, залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Затишок і Ко» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді:І. Ю. Гулейков Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк