Постанова

Іменем України

21 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 761/39429/14-ц

провадження № 61-9146св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - приватне акціонерне товариство "Телеканал "Інтер",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді Савицького О.

А. від 12 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Кулішенка Ю. М., Ігнатченко Н. В., Таргоній Д. О., від 13 березня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного акціонерного товариства "Телеканал "Інтер" (далі - ПрАТ "Телеканал "Інтер") про спростування недостовірної інформації.

В обґрунтування позову вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на телевізійному каналі "Інтер" в програмі "ІНФОРМАЦІЯ_5" було поширено сюжет з назвою (мовою оригіналу) "ІНФОРМАЦІЯ_2", в якому про нього відповідачем розповсюджена інформація, що не відповідає дійсності та принижує його честь та гідність, а також завдає шкоди діловій репутації.

Зазначений сюжет у повному обсязі було також розміщено на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_3 сайту "ІНФОРМАЦІЯ_5" та на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_4 сайту "Youtube".

За таких обставин позивач просив суд:

- визнати недостовірними, та такими, що не відповідають дійсності, порушують права, свободи, ганьблять честь та ділову репутацію ОСОБА_1 відомості, поширені ІНФОРМАЦІЯ_1 на телевізійному каналі "Інтер" в програмі "ІНФОРМАЦІЯ_5", а саме: "ОСОБА_2 вчиняв крадіжку в минулому; ОСОБА_2 зараз вчиняє крадіжки; компанія "Авісма", в якій в минулому працював ОСОБА_2, займається виготовленням атомних підводних човнів та космічних ракет; завдяки міліардеру-кадебісту з 15-річним стажем ОСОБА_3, ОСОБА_2 став членом складу директорів компанії "Авісма"; ОСОБА_4 часто бачили в Москві в товаристві людей, що належать до Міністерства оборони Російської федерації";

- зобов'язати ПрАТ "Телеканал "Інтер" протягом 30 днів з моменту набрання чинності рішенням суду у даній справі поширити спростування недостовірних відомостей, шляхом оголошення цього в ефірі телеканалу "Інтер" у програмі "ІНФОРМАЦІЯ_5";

- зобов'язати ПрАТ "Телеканал "Інтер" протягом 30 днів з моменту набрання чинності рішенням суду поширити спростування недостовірних відомостей, шляхом розміщення на веб-сайті "ІНФОРМАЦІЯ_5" за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6", в якому буде розміщено спростування недостовірної інформації, яка вказана вище;

- зобов'язати ПрАТ "Телеканал "Інтер" протягом 30 днів з моменту набрання чинності рішенням суду вчинити дії щодо припинення порушення особистих немайнових прав позивача шляхом вилучення зі сторінки сайту "ІНФОРМАЦІЯ_6" вказаної недостовірної інформації (ІНФОРМАЦІЯ_3

- зобов'язати ПрАТ "Телеканал "Інтер" протягом 30 днів з моменту набрання чинності рішенням суду вчинити дії щодо припинення порушення особистих немайнових прав позивача шляхом звернення до адміністрації сайту "Youtube" з вимогою вилучити з відкритого доступу аудіовізуальну інформацію під назвою (мовою оригіналу) "ІНФОРМАЦІЯ_2".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 12 вересня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів поширення відповідачем спірної інформації. При цьому суд констатував відсутність можливості достовірно встановити джерело походження спірного відеоматеріалу та факт його поширення саме відповідачем у зв'язку із ненаданням останнім відповідних доказів на спростування доводів позивача.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 вересня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не довів поширення відповідачем спірної інформації, а отже і порушення його особистих немайнових прав. Надані позивачем в обґрунтування позову докази є неналежними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач надав належні та допустимі докази поширення відповідачем недостовірної інформації, натомість відповідач, заперечуючи факт її поширення, не надав у свою чергу жодних доказів на спростування зазначеного та не скористався своїм правом на доведення правдивості цієї інформації.

У червні 2019 року до суду від ПрАТ "Телеканал "Інтер" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю оскаржуваних судових рішень.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою суду від 13 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Позивачем надано диск із відеозаписом програми "ІНФОРМАЦІЯ_5" та сюжетом під назвою (мовою оригіналу) "ІНФОРМАЦІЯ_2", в якому про позивача відповідачем розповсюджена інформація. Зазначений сюжет у повному обсязі було також розміщено на сторінці http://podrobnosti. ua/power/2014/10/14998025.html сайту "ІНФОРМАЦІЯ_5".

З наданого диску вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ПрАТ "Телеканал "Інтер" у телепередачі "ІНФОРМАЦІЯ_5 ", яка вийшла в ефір на телевізійному каналі "Інтер", була здійснена трансляція сюжету під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2", у якому про позивача відповідачем розповсюджена інформація.

Вказаний сюжет містить інтерв'ю громадського активіста, юриста ОСОБА_5, яке містить такі вислювлювання щодо ОСОБА_1: компанія "Авісма", у якій він працював, займається виготовленням підводних атомних човнів та космічних ракет.

Був членом складу директорів компанії "Авісма" через міліардера-кадебіста з 15-річним стажем ОСОБА_6. У Москві його часто бачили з людьми, що належать до Міністерства оборони Російської федерації".

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам закону судове рішення апеляційної інстанції не відповідає з таких підстав.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Згідно із статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Частиною 1 статті 277 ЦК України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Юридичним складом, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі та гідності, спростування недостовірної інформації є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Вирішуючи спір у цій справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач не довів поширення відповідачем спірної інформації, а отже і порушення його особистих немайнових прав.

Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

На підтвердження викладених у позовній заяві обставин щодо поширення відповідачем оспорюваної інформації ОСОБА_1 надав диск із відеозаписом телевізійної передачі "ІНФОРМАЦІЯ_5" від ІНФОРМАЦІЯ_1, розміщеній на веб-сайті pоdrobnosti. ua та на веб-сайті youtube. com, в якій поширена інформація щодо його особи.

Вказуючи на те, що наданий позивачем диск не є оригінальним записом телевізійної передачі "ІНФОРМАЦІЯ_5" від ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач не спростував зміст цього запису, не подав оригінальний запис цієї передачі з іншим змістом, ніж надав позивач. Позивач не має доступу до оригінальних записів програм відповідача, а свій запис вказаної програми ПрАТ "Телеканал "Інтер" не надало.

На початку та у кінці сюжету є посилання на телеканал "Інтер", на що суди попередніх інстанцій уваги не звернули.

Відповідач послався на те, що архівна копія запису відеосюжету не зберіглась, однак не надав доказів про те, що наданий позивачем запис є сфальшованим або про те, що цю телепередачу було записано, але не випущено у ефір.

Таким чином, позивач в порядку статті 81 ЦПК України надав належні і допустимі докази поширення відповідачем вказаної інформації - диск із записом телеефіру зазначеної програми, а відповідач, заперечуючи належність та достовірність цього доказу, не довів, що спірна інформація не була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 на телевізійному каналі "Інтер" у передачі "ІНФОРМАЦІЯ_5".

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про недоведення позивачем факту поширення оспорюваної інформації, а тому вважає відповідні доводи касаційної скарги обґрунтованими.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову через недоведення позивачем поширення інформації про нього відповідачем, неправильно застосував статтю 277 ЦК України, а суд апеляційної інстанції цієї помилки не виправив.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Виходячи з положень статті 277 ЦК України та процесуального обов'язку кожної із сторін довести обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

Під час розгляду справи у апеляційному суді ПрАТ "Телеканал Інтер" не надав будь-яких доказів на підтвердження достовірності вищевказаної поширеної щодо ОСОБА_1 негативної інформації.

При цьому, вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позову, суд не надав належної правової оцінки доводам позивача щодо недостовірності вказаної інформації та її характеру, який на переконання позивача є втручанням у його право на повагу до честі, гідності та ділової репутації.

Відповідно ~law24~, у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов'язок суду.

Суд апеляційної інстанції у порушення статей 12, 89, 263 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернув; не з'ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог; не перевірив усіх доводів сторін, й не надав належної правової оцінки поданим ними доказам, не сприяв всебічному й повному з'ясуванню дійсних обставин справи, що мають юридичне значення для її вирішення, допустив неповноту у з'ясуванні таких обставин.

Зазначене вище перешкоджає суду касаційної інстанції без встановлення вказаних фактичних обставин ухвалити правильне рішення по суті спору.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 3 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом повністю не встановлено, а тому судове рішення не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що відповідно в силу статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог процесуального права, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, з наведенням відповідних обґрунтувань, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Керуючись статтями 400, 411, 415, 416, 417, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В.

Шипович