Історія справи

Постанова ВССУ від 18.02.2026 року у справі №161/18653/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 161/18653/23

провадження № 61-6131св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Ступак О. В., Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області, у складі судді Гриня О. М., від 20 лютого 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Данилюк В. А., Осіпука В. В., Шевчук Л. Я., від 10 квітня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», банк) про стягнення коштів.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що з 2006 року є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» як вкладник за депозитними договорами.

3. Вказує, що у період з 2012 по 2023 роки постійно проживала в Італійській Республіці (далі - Італія).

4. У червні 2023 року, у зв`язку зі смертю матері, приїхала в Україну та виявила, що її картковий рахунок заблокований. Звернувшись до відділення банку, дізналася, що пін-код її картки, а також реквізити доступу до системи «Приват24», змінені, а кошти з її рахунків переведені на рахунки третіх осіб та зняті у банкоматах на території Дніпропетровської області.

5. Вважає, що сім-картка з її номером телефону була перевипущена та використана шахраями для доступу до її рахунків, в той час як вона перебувала за кордоном.

6. Посилаючись на те, що не розголошувала будь-кому реквізитів доступу до своїх банківських рахунків чи карток, а банк не вжив всіх залежних від нього заходів для збереження переданих нею у депозит коштів, позивачка просила суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти за договорами банківського вкладу у загальному розмірі 72 640,52 Євро.

Короткий зміст оскаржених судових рішень

7. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду

від 10 квітня 2025 року, позов задоволено.

Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договорами банківського вкладу у загальному розмірі 72 640,52 Євро. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

8. Судові рішення мотивовані тим, що АТ КБ «ПриватБанк» не підтвердило належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_1 , як користувач платіжних карток та депозитних вкладів, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до відомостей та карток, її особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 07 вересня 2022 року на суму 5 627,67 Євро, 09 серпня

2022 року на суму 40 007,77 Євро, 14 липня 2022 року на суму 27 005,09 Євро.

9. Вирішуючи спір, суди встановили, що позивачка у період зняття коштів не перебувала на території України і матеріали справи не містять доказів, що саме вона ініціювала ці операції. Фінансовий номер ОСОБА_1 (НОМЕР_6) у період здійснення спірних операцій також не був зафіксований на території Волинської області.

10. При цьому банк не звернув уваги на підозрілість дій, спрямованих на розірвання депозитних договорів та переказ грошових коштів, а також не застосував будь-яких додаткових засобів верифікації клієнта.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. У касаційній скарзіАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухваливши нове судове рішення про відмову в позові.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

12. У травні 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» подало касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого

2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року.

13. Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2025 року відкрито касаційне провадження та витребувано із суду першої інстанції матеріали справи

№ 161/18653/23, які у червні 2025 року надійшли до Верховного Суду.

14. Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2025 року за заявою

АТ КБ «ПриватБанк» зупинено, до закінчення перегляду в касаційному порядку, виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області

від 20 лютого 2025 року в частині стягнення з банку на користь

ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 72 640,52 Євро.

15. Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи осіб, які подали касаційну скаргу

16. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2018 року у справі № 552/2819/16, від 14 лютого 2018 року у справі № 127/23496/15,

від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16, від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16, від 18 січня 2023 року у справі № 686/17744/21, від 25 січня 2023 року у справі № 235/2054/21, постанові Верховного Суду України

від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 (пункт 1 частини другої статті

389 ЦПК України).

17. Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що позивачка не виконала свого обов`язку щодо негайного повідомлення банку про втрату доступу до свого номеру телефону, який був визначений як фінансовий. Крім того для входу в додаток «Приват24» недостатньо мати лише номер мобільного телефону, а потрібно знати пароль входу, для зміни якого потрібен ПІН-код картки клієнта. Водночас за розголошення ПІН-коду несе відповідальність саме клієнт.

18. Наголошує, що з 29 липня 2022 року законодавством передбачено можливість покладення відповідальності на банк лише в разі вчинення транзакції без автентифікації платіжного інструменту і його держателя. Натомість втрата грошових коштів позивачки сталася через її власну недбалість та бездіяльність щодо захисту фінансового номеру телефону, власних персональних даних і коштів.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов

Обставини справи, встановлені судами

19. 13 лютого 2012 року ОСОБА_1 оформила в АТ КБ «ПриватБанк»

3 вклади, а саме:

1) вклад у розмірі 40 000 Євро з процентною ставкою 7 % річних згідно заяви № SAMDN25000723559942;

2) вклад у розмірі 27 000 Євро з процентною ставкою 7 % річних згідно заяви № SAMDN25000723559903;

3) вклад «Копилка, 12 місяців» у валюті Євро згідно заяви

№ SAMDN250007235599043.

20. Факт внесення позивачкою відповідних коштів на депозит в банку відповідачем не заперечується.

21. 20 червня 2023 року позивачка звернулася до Луцького РУП ГУНП у Волинській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною п`ятою статті 185 КК України, про що 21 червня

2023 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12023030580001777.

22. Згідно з фабулою вказаного кримінального провадження:

«У період часу з 15 липня 2022 року по 09 вересня 2022 року невстановлена особа, перебуваючи у невстановленому місці, переслідуючи корисливий мотив та мету таємного викрадення чужого майна, таємно, шляхом вільного доступу заволоділа грошовими коштами потерпілої ОСОБА_1 , які були списані з банківської картки емітованої АТ «Приватбанк» …. чим завдала майнової шкоди останній на 2 683 211,00 грн».

23. З приводу незаконного зняття коштів з її рахунків позивачка письмово звернулася до банку.

24. Листом від 18 липня 2023 року № 20.1.0.0.0/7-230621/493322 АТ КБ «Приватбанк» повідомило позивачці, що заявки на розірвання її вкладів були подані в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24, вхід до якого був здійснений під її авторизацією. При такій процедурі клієнт вводить своє ім`я користувача і пароль та входить у Приват24.

Договір «Стандарт» на 12 міс. НОМЕР_1 від 13 лютого 2012 року розірвано 14 липня 2022 року, кошти переведено на карту НОМЕР_2 .

Договір «Стандарт» на 12 міс. НОМЕР_3 від 04 лютого 2020 року розірвано 09 серпня 2022 року, кошти переведено на карту НОМЕР_4 .

Договір «Дитячий накопичувальний» на 12 міс. НОМЕР_5

від 25 лютого 2009 року розірвано 07 вересня 2022 року, кошти переведено на картку НОМЕР_4 .

З карток кошти було переведено через додаток Приват24. Вказані дії можливо було здійснити лише з використанням фінансового номеру телефону позивачки та іншої її особистої інформації.

25. З даними Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 перебувала на території України у періоди з 05 по 30 січня 2018 року, з 06 січня по 03 лютого 2019 року, з 03 по 31 січня 2020 року, з 20 вересня по 04 жовтня 2021 року, з 26 березня по 11 квітня 2023 року, з 16 по 23 червня 2023 року,

з 13 по 29 серпня 2023 року.

26. Згідно наявної в матеріалах справи банківської виписки, з депозитних рахунків позивачки було здійснено зняття коштів на суму 72 640,53 Євро, а саме 07 вересня 2022 року на суму 5 627,67 Євро; 09 серпня 2022 року на суму 40 007,77 Євро; 14 липня 2022 року на суму 27 005,09 Євро.

27. За інформацією оператора мобільного зв`язку, всі операції по зняттю коштів з депозитів позивачки у період з липня по вересень 2022 року відбувалися у м. Дніпро. В подальшому кошти виводилися на картки третіх осіб, які, перебували зокрема на території Генічеського району Херсонської області.

28. Згідно з рапортом оперативного працівника поліції, який міститься в матеріалах кримінального провадження, фінансовим телефонним номером до депозитного рахунку та банківських карток позивачки, була сім-карта оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_6 . Цією

сім-картою потерпіла користувалася, коли відвідувала Україну. За інформацією працівників оператора мобільного зв`язку, вказана сім-карта, у зв`язку з тим, що тривалий час не використовувалась клієнтом, була заблокована, перевипущена, а в подальшому реалізована.

Відповідно до аналізу проведеного УОТЗ ГУНП у Волинській області сім-карта НОМЕР_6 була активна у період з 29 січня 2017 року по 29 жовтня

2021 року та перевипущена 18 травня 2022 року. В подальшому використовувалася в мобільних терміналах Nomi та Motorola.

В ході огляду мобільного додатку Приват24 встановлено, що грошові кошти з депозитного рахунку позивачка спочатку перераховувались на банківську картку для виплат № НОМЕР_7 , а згодом, упродовж 14 липня -

09 вересня 2022 року перераховані на інші картки АТ КБ «ПриватБанк» та благодійні фонди.

Також в рапорті вказані дані осіб, на картки яких перераховувалися кошти з картки потерпілої, та їх місцезнаходження у м. Дніпрі і запропоновано провести у них обшуки.

29. В матеріалах справи наявна відповідь мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна», згідно з якою телефонний номер НОМЕР_6 був деактивований

20 лютого 2022 року через закінчення терміну дії номера. Надалі стартовий пакет з цим номером надійшов у повторний продаж, а 23 квітня 2022 року користувач мобільного номера НОМЕР_8 змінив свій номер на НОМЕР_6 .

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

30. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

31. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

32. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

33. Судами встановлено, що ОСОБА_1 була споживачем послуг АТ КБ «ПриватБанк» та мала оформлені вклади (депозити):40 000 Євро з процентною ставкою 7 % річних згідно заяви № SAMDN25000723559942; 27 000 Євро з процентною ставкою 7 % річних згідно заяви № SAMDN25000723559903, а також вклад «Копилка, 12 місяців» у Євро згідно заяви

№ SAMDN250007235599043, факт внесення грошових коштів за якими відповідачем не оспорюється.

34. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

35. Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

36. За змістом статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

37. Відповідно до статей 526 530 598 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

38. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

39. Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 вказала, що є громадянкою України, але постійно проживає в Італії та приїхавши у червні 2023 року в Україну, виявила, що її картковий рахунок заблокований, реквізити доступу до системи Приват24 змінені, а грошові кошти з її рахунків переведені на рахунки третіх осіб та зняті у банкоматах у Дніпропетровській області.

40. Позивачка стверджувала, що ці дії відбулися без її згоди, в той період, коли вона перебувала за кордоном і нікому не розголошувала реквізити доступу до своїх рахунків чи карток.

41. Вирішуючи спір, суди встановили, що з депозитних рахунків позивачки були зняті кошти: 14 липня 2022 року на суму 27 005,09 Євро, 09 серпня

2022 року на суму 40 007,77 Євро, 07 вересня 2022 року на суму 5 627,67 Євро.

42. Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (який був чинним станом на 14 липня 2022 року) користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

43. Пунктом 6 частини дев`ятнадцятої статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» (чинний станом на 09 серпня 2022 року та 07 вересня 2022 року) передбачено, що емітент зобов`язаний повідомляти користувача про виконання операцій з використанням електронного платіжного засобу.

44. Надавачі платіжних послуг, що обслуговують платників, несуть перед ними відповідальність за неакцептованими платіжними операціями. У разі виконання неакцептованої платіжної операції надавач платіжних послуг зобов`язаний негайно після виявлення факту виконання неакцептованої платіжної операції або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбувалося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму неакцептованої платіжної операції на рахунок платника, а також сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за неакцептованою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану неакцептовану платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди) (частина дванадцята статті 86 Закону України «Про платіжні послуги»).

45. Згідно з пунктом 2 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада

2014 року № 705 (далі - Положення № 705) (чинне станом на 14 липня

2022 року), емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу.

46. Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення № 705 банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.

47. Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

48. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).

49. Згідно з пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.

50. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

51. Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

52. Банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян» (пункт 10 розділу VI Положення № 705).

53. Відповідно до пункту 136 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою правління НБУ від 29 липня 2022 року № 164 (далі - Положення № 164) (чинне станом на

09 серпня 2022 року та 07 вересня 2022 року), користувач зобов`язаний: зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.

54. Згідно з пунктом 140 розділу VII Положення № 164 користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

55. Пунктом 141 розділу VII Положення № 164 передбачено, що емітент зобов`язаний надавати ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням платіжного інструменту, лише держателю платіжного інструменту в порядку, визначеному договором (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення).

56. Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків (пункти 146,

147 Положення № 164).

57. Аналіз вказаних нормативно-правових актів, які є спеціальними для спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов`язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу.

58. Верховний Суд неодноразово зазначав (див. зокрема, постанови

від 13 червня 2022 року в справі № 587/586/21, від 24 січня 2024 року в справі

№ 758/14517/18), що сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню

ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

У такій категорії справ встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

59. Наведені правила визначають предмет доказування та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доказування.

60. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

61. У частині першій статті 89 ЦПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

62. Вирішуючи спір, суди оцінивши в межах своїх повноважень надані сторонами докази, встановили, що всі операції щодо зняття коштів з депозитів позивачки у період липня-вересня 2022 року відбувалися у м. Дніпрі, спочатку перераховувались на картку для виплат № НОМЕР_7 , а згодом на картки третіх осіб із місцезнаходженням, зокрема, на території Генічеського району Херсонської області, який на той час вже був тимчасово окупованим.

63. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно врахували, що позивачка не перебувала на території України у вказаний період і матеріали справи не містять доказів, що саме вона ініціювала операції щодо розірвання депозитних договорів та зняття коштів.

64. При цьому, фінансовий номер телефону позивачки був деактивований у лютому 2022 року.

65. 20 червня 2023 року довідавшись про вчинення незаконних операцій, ОСОБА_1 повідомила про шахрайські дії банк, а також Луцьке районне управління поліції ГУНП у Волинській області.

66. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність доказів того, що ОСОБА_1 , як споживач банківських послуг, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до карток, особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват-24», незаконному використанню

ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції

07 вересня 2022 року на суму 5 627,67 Євро, 09 серпня 2022 року на суму

40 007,77 Євро, 14 липня 2022 року на суму 27 005,09 Євро.

67. З урахування встановлених у цій справі обставин, висновки судів попередніх інстанцій у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2018 року у справі № 552/2819/16, від 14 лютого 2018 року у справі № 127/23496/15,

від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16, від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16, від 18 січня 2023 року у справі № 686/17744/21, від 25 січня 2023 року у справі № 235/2054/21, постанові Верховного Суду України

від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, на які відповідач посилався в касаційній скарзі.

68. Доводи касаційної скарги висновків судів щодо вирішення справи по суті не спростовують, значною мірою зводяться до незгоди із встановленими судами обставинами та необхідності переоцінки доказів Верховним Судом, тоді як встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16).

69. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони, хоча пункт 1 статті 6 і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент (рішення у справі «Ruiz Toriya v. Spaine», заява від 09 грудня 1994 року № 18390/91, § 29). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «HIRVISAARI v. FINLAND», заява від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 2).

70. У справі, що переглядається, судами надано оцінку розмежуванню відповідальності клієнта та банку під час несанкціонованого списання грошових коштів з рахунків клієнта, з урахуванням обставин конкретної справи та наданих сторонами доказів. Наявність у відповідача іншої точки зору на встановлені судами обставини та оцінку доказів не спростовує законності та обґрунтованості ухвалених у справі судових рішень.

71. Відповідно до першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

72. Виконання судового рішення, яке було зупинено до закінчення перегляду справи в касаційному порядку, необхідно поновити.

Керуючись статтями 400 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.

2. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року залишити без змін.

3. Поновити виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2025 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара О. В. Ступак В. В. Шипович