Історія справи

Ухвала ВП ВС від 12.10.2020 року у справі №9901/578/18
Ухвала КАС ВП від 29.05.2018 року у справі №9901/578/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 9901/578/18

Провадження № 11-538заі19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія, ВККС) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та визнання протиправним і скасування рішення

за апеляційною скаргою Комісії на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2019 року (судді Васильєва І. А., Пасічник С. С., Юрченко В. П., Ханова Р. Ф., Хохуляк В. В. ),

УСТАНОВИЛА:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати протиправними дії ВККС щодо здійснення оцінювання позивачки на відповідність займаній посаді судді в частині оцінювання критеріїв та показників, окрім тих, що оцінюються за результатами іспиту, та зобов'язати Комісію повторно здійснити оцінювання ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді судді в частині оцінювання критеріїв та показників, окрім тих, що оцінюються за результатами іспиту; визнати протиправним та скасувати рішення Комісії про невідповідність ОСОБА_2 займаній посаді судді.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що рішення Комісії є необ'єктивним, незаконними, немотивованим, таким, що прийняте з порушенням Конституції України, Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - ~law12~). Стверджує, що оцінювання суддів на відповідність займаній посаді законодавством взагалі не врегульовано, тому проведення такого оцінювання є протиправним та не повинне спричиняти негативних наслідків для особи.

15 травня 2019 року у судовому засіданні представник позивачки - ОСОБА_3 просив суд зупинити провадження у справі до вирішення справи № 3-408/2018 (6488/18), що розглядається в порядку конституційного провадження, за конституційною скаргою ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України положень ~law13~.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивачки й ухвалою від 15 травня 2019 року провадження у цій справі зупинив до вирішення справи № 3-408/2018 (6488/18), яка розглядається в порядку конституційного провадження за конституційною скаргою ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України положень ~law14~.

Не погодившись із такоюухвалою суду першої інстанції, Комісія подалаапеляційну скаргу, в якій з підстав порушення цим судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати постановлену ним ухвалу про зупинення провадження у справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скаргу мотивовано тим, щоприйняття рішення Конституційним Судом України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України окремих положень ~law15~ на вирішення справи за позовом ОСОБА_1 не вплине, оскількидо спірних у цій справі правовідносин підлягають застосуванню положення зга~law16~, чинні на час проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання стосовно позивачки. Тому, на переконання Комісії, висновок суду першої інстанції про наявність об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи за конституційною скаргою ОСОБА_4 та про наявність підстав для зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 є помилковим.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечує проти її задоволення та вказує на обґрунтованість висновків суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі, зокрема з огляду на те, що одним із предметів розгляду у Конституційному Суді України є відповідність Конституції України (конституційності) положень ~law17~тосовно дослідження суддівського досьє на предмет відповідності витрат і майна судді та членів його сім'ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих суддею відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції.

Серед підстав, з яких позивачку було визнано такою, що не відповідає займаній посаді, прийнятого Комісією за результатами проведеного щодо неї кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, а саме матеріали суддівського досьє на предмет відповідності витрат і майна судді та членів його сім'ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих суддею відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі й відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:

- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження;

- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Таким чином, у клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Суд установив, що в провадженні Конституційного Суду України знаходиться справа № 3-408/2018 (6488/18) за конституційною скаргою ОСОБА_4 щодо відповідності Основному Закону України положень ~law18~.

При цьому предметом дослідження у вказаній справі є конституційність зазначених норм ~law19~ стосовно повноважень ВККС про: регламентування питання порядку проведення кваліфікаційного оцінювання, які мають бути врегульовані виключно законом; обмеження прав близьких осіб і членів сім'ї судді на приватне й особисте життя; установлення суто формальних підстав для судового оскарження рішення цієї Комісії.

Водночас предметом позовних вимог у цій справі є визнання протиправними дій ВККС щодо здійснення оцінювання ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді судді в частині оцінювання критеріїв та показників, окрім тих, що оцінюються за результатами іспиту; зобов'язання Комісії повторно здійснити оцінювання ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді судді в частині оцінювання критеріїв та показників, окрім тих, що оцінюються за результатами іспиту, та визнання протиправним і скасування рішення Комісії про невідповідність ОСОБА_2 займаній посаді судді.

Ці вимоги мають індивідуальний характер, стосуються правомірності дій та рішень Комісії, які позивачка, посилаючись на конкретні норми права та обставини, розцінює як такі, що порушили її права і свободи, завдали моральної шкоди.

Тобто обставини, які підлягають установленню під час вирішення спору в цій справі, не відносяться до предмета доказування в справі № 3-408/2018 (6488/18) за конституційною скаргою ОСОБА_4

Клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі не містило будь-яких мотивів на обґрунтування висновку про неможливість адміністративному суду самостійно встановити та оцінити коло обставин, які входять до предмета судового розгляду в цій справі.

На переконання Великої Палати Верховного Суду, в клопотанні про зупинення провадження в цій справі не вмотивовано зв'язку між очікуваними висновками рішення суду конституційної юрисдикції за наслідками розгляду згаданої конституційної скарги та предметом спору; не конкретизовано, чому з огляду на характер заявлених вимог неможливо розглянути справу без попереднього розгляду в порядку конституційного судочинства скарги ОСОБА_4; не зазначено, чому зібрані у справі докази не дозволяють установити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що згідно з пунктом 1 частини 5 статті 361 КАС підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Із заявленого клопотання та наданих позивачем обґрунтувань суд не встановив необхідних умов для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 3 частини 1 статті 236 КАС. При цьому наявних у матеріалах справи доказів достатньо для повної, всебічної та об'єктивної оцінки обставин справи, які є предметом судового розгляду.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі.

Таким чином, оскаржувана ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2019 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до цього ж суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 242, 243, 250, 266, 315, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України задовольнити.

2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до цього суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. Б. ПрокопенкоСуддіН. О. АнтонюкО. Р. Кібенко Т. О. АнцуповаВ.

С. Князєв С. В. БакулінаЛ. М. Лобойко В. В. БританчукН. П. Лященко Ю. Л. Власов В. В. Пророк М. І. ГрицівЛ. І. Рогач Д. А. ГудимаО. М. Ситнік Ж. М. ЄленінаО. С.

Ткачук О. С. ЗолотніковВ. Ю. Уркевич О. Г. Яновська