Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 року Справа № 910/12073/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справісуддів :Борденюк Є.М., Грека Б.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони Українина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 у справі№ 910/12073/13господарського судуміста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІССО" доМіністерства оборони Українитретя особаПублічне акціонерне товариство Державна акціонерна компанія "Національна мережа аукціонних центрів"простягнення 189 575 грн.

за участю представників від: позивача не з"явилися, повідомлені належним чиномвідповідача Романенко Ю.М. (довір. від 28.11.2013)третьої особине з"явилися, повідомлені належним чином

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2013 у справі № 910/12073/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014, задоволено позовні вимоги ТОВ "ІССО" (Позивач), стягнуто з Міністерства оборони України (Відповідач) на користь Позивача 189 575грн.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Міністерство оборони України звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2013, постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 489-р від 26.10.2001, між Державною акціонерною компанією "Національна мережа аукціонних центрів" та Міністерством оборони України, укладено договір комісії про порядок відчуження та реалізації військового майна № 258/18 від 30.12.2004, за умовами якого Міністерство доручає Компанії, а Компанія бере на себе зобов'язання за комісійну плату укласти на умовах, що не суперечать цьому договору, та виконати від свого імені, в інтересах та за рахунок Міністерства, договір з покупцем на реалізацію військового нерухомого майна: будівлі № 1 (дитячий садок), загальною площею 425,5 кв.м., будівлі № 3 (кухня-пральня), загальною площею 96 кв.м., будівлі № 12 (склад), загальною площею 37,2 кв.м., військового містечка № 77, яке розташоване за адресою: АР Крим, м. Євпаторія, пр. Леніна буд. 7.

24.02.2005 Державною акціонерною компанією "Національна мережа аукціонних центрів" проведено аукціон з продажу військового нерухомого майна, за результатами якого складено протокол № 1, переможцем визнано ТОВ "ІССО".

22.03.2005 між ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" і ТОВ "ІССО", укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого ТОВ "ІССО" придбало будівлі: літ. № 1 дитячий садок, загальною площею 425,5 кв.м., у підвалі прим. 1-4; на І поверсі прим. 1-11; І - дробинів проліт; на ІІ поверсі прим. 1-10; ІІ - дробинів проліт; у літ. № 12 - склад, загальною площею 37,2 кв.м., прим. 1,2; у літ. № 3 - кухня, загальною площею 96 кв.м. - прим. 1-4; пральня - прим. 1-7, які розташовані за адресою: АР Крим, м. Євпаторія, пр. Леніна буд. 7; загальною вартістю 189 575 грн.

17.10.2005 між Міністерством оборони України і ТОВ "ІССО" складено акт приймання-передавання майна.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2009 у справі № 2-1/1564-2008-50/402, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2011 у справі, визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 22.03.2005, укладеного на Першій Євпаторійській товарній біржі між ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" та ТОВ "ІССО" з купівлі продажу майна: будівлі № 1 (дитячий садок), загальною площею 425,5 кв.м., будівлі № 3 (кухня-пральня), загальною площею 96 кв.м., будівлі № 12 (склад), загальною площею 37,2 кв.м., військового містечка № 77, яке розташоване за адресою: АР Крим, м. Євпаторія, пр. Леніна буд. 7.

При прийнятті рішення було встановлено, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу об'єкти нерухомості, що були предметом даного договору, перебували під особливою правовою охороною, зокрема існувала заборона на приватизацію даних об'єктів. Міністерство оборони України здійснило відчуження об'єкта, незважаючи на заборону, встановлену Законом України "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини" та при відсутності погодження органу охорони культурної спадщини, передбаченого статтею 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2011 у справі № 2-1/673-2010, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2011, постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2011, задоволено позовні вимоги Прокурора міста Євпаторія в інтересах держави в особі Республіканського комітету з охорони культурної спадщини Автономної республіки Крим, визнано недійсним укладений 19.11.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Іссо" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елайо" договір купівлі-продажу нерухомого майна -комплексу, що розташований за адресою: АР Крим по пр. Леніна, 7 в м. Євпаторія Автономної Республіки Крим, що складається з: літ. № 1 -дитячий садочок загальною площею 425,5 кв.м., у підвалі приміщення 1-4, на першому поверсі приміщення 1-11, І - драбиновий проліт, на другому поверсі приміщення 1-10, ІІ - драбиновий проліт, в літ № 12 - склад загальною площею 37,2 кв.м., приміщення 1, 2, в літ. № 3 - кухня загальною площею 96 кв.м. - приміщення 1-4, пральня - приміщення 1-7, зобов'язано Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторія" скасувати реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальності "Елайо" на об'єкт нерухомого майна, розташований по пр. Леніна, 7 в м. Євпаторія.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.08.2013 у справі № 901/1794/13 задоволено позовні вимоги Євпаторійського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах Міністерства оборони України та Євпаторійської КЕЧ району до ТОВ "Елайо" про визнання права власності та витребування майна з чужого володіння, визнано за державою України в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме державне майно - комплекс будівель колишнього військового містечка № 77, розташований по проспекту Леніні, 7 в м. Євпаторія, Автономної Республіки Крим, що складається з літ. № 1 дитячий садок, загальною площею 425,5 кв.м., у підвалі прим. 1-4; на І поверсі прим. 1-11; І - дробинів проліт; на ІІ поверсі прим. 1-10; ІІ - дробинів проліт; у літ. № 12 - склад, загальною площею 37,2 кв.м., прим. 1,2; у літ. № 3 - кухня, загальною площею 96 кв.м. - прим. 1-4; пральня - прим. 1-7 загальною вартістю 215 849 грн. Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Елайо" нерухоме державне майно - комплекс будівель колишнього військового містечка № 77, розташованого по пр. Леніна, 7 в м. Євпаторія Автономної Республіки Крим, загальною вартістю 215 849 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІССО" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Міністерства оборони України 189 575грн.

Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, вказав на їх обґрунтованість.

Суди посилаються на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2009 у справі № 2-1/1564-2008-50/402, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 22.03.2005, питання про застосування реституції не вирішувалося в межах справи № 2-1/1564-2008-50/402 тому, що з позовом про визнання договору недійсним звертався до суду Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини, що не є стороною договору.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" та постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" у вирішенні питання про застосування передбачених законом наслідків недійсності правочину, який є оспорюваним (а не нікчемним), господарському суду слід виходити зі змісту позовних вимог. Якщо спір з приводу таких наслідків між сторонами відсутній, у господарського суду немає правових підстав зобов'язувати їх вчиняти дії, прямо передбачені законом, зокрема частиною першою статті 216 ЦК України, частиною другою статті 208 ГК України.

Наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов'язок повернення майна за цим правочином. У зв'язку з цим не підлягають задоволенню позови власників (володільців) майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження майна, які були вчинені після правочину, визнаного недійсним. У відповідних випадках майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину на підставі позовів відповідно до статей 387 - 390 або глави 83 ЦК України, зокрема, від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. При цьому необхідно мати на увазі, що добросовісність набувача майна в силу частини п'ятої статті 12 названого Кодексу презюмується.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма частини першої статті 216 Цивільного кодексу України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу частини 2 даної статті, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Пунктом 1 частини 3 статті 1212 ЦК України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Договір купівлі-продажу від 22.03.2005 зі сторони Продавця підписано ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" - уповноваженою організацією, що діє від імені Міністерства оборони України, на підставі договору комісії № 258/18 від 30.12.2004.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІССО" перерахувало ПАТ ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" на виконання умов договору купівлі-продажу нерухомого майна суму 189 575 грн. - вартість нерухомого майна.

Міністерство оборони України в касаційній скарзі вказує, що грошові кошти за нерухомість ПАТ ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" перераховані у меншому розмірі.

В пункті 3.5 договору комісії про порядок відчуження та реалізації нерухомого військового майна, кошти, які отримані ПАТ ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" за реалізовану покупцю нерухомість, за виключенням комісійної плати, обов"язкових платежів до державного бюджету, документально підтверджених витрат, понесених ПАТ ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" при організації реалізації покупцю нерухомості за даним договором (у розмірах узгоджених з Міністерством оборони України) у п"ятиденний термін, з моменту підписання акта прийому-передачі нерухомості покупцем, перераховуються на реєстраційний рахунок Міністерства у державному казначействі України.

Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.08.2013 у справі № 901/1794/13 задоволено позовні вимоги Євпаторійського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах Міністерства оборони України та Євпаторійської КЕЧ району, визнано за державою України в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме державне майно - комплекс будівель колишнього військового містечка № 77, розташований по проспекту Леніні, 7 в м. Євпаторія, Автономної Республіки Крим, що складається з літ. № 1 дитячий садок, загальною площею 425,5 кв.м., у підвалі прим. 1-4; на І поверсі прим. 1-11; І - дробинів проліт; на ІІ поверсі прим. 1-10; ІІ - дробинів проліт; у літ. № 12 - склад, загальною площею 37,2 кв.м., прим. 1,2; у літ. № 3 - кухня, загальною площею 96 кв.м. - прим. 1-4; пральня - прим. 1-7 загальною вартістю 215 849 грн. Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Елайо" нерухоме державне майно - комплекс будівель колишнього військового містечка № 77, розташованого по пр. Леніна, 7 в м. Євпаторія Автономної Республіки Крим, загальною вартістю 215 849 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2009 у справі № 2-1/1564-2008-50/402 визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 22.03.2005, питання про застосування реституції не вирішувалося в межах справи № 2-1/1564-2008-50/402 тому, що з позовом про визнання договору недійсним звертався до суду Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини, що не є стороною договору.

Відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки договір купівлі-продажу визнано недійсним, та визнано за державою України в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме державне майно - комплекс будівель колишнього військового містечка № 77, розташований по проспекту Леніна, 7 в м. Євпаторія, Автономної Республіки Крим, судами попередніх інстанцій обґрунтовано задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІССО" про повернення грошових коштів, сплачених за об"єкт купівлі-продажу на суму 189 575 грн.

Ураховуючи вище зазначене, касаційна скарга Міністерства оборони України не підлягає задоволенню, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 у справі № 910/12073/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Є.М. Борденюк

Б.М. Грек