Історія справи

Постанова ВГСУ від 28.04.2014 року у справі №48/247

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 року Справа № 48/247

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКота О.В.суддів:Попікової О.В. (доповідач у справі) Саранюка В.І. за участю представників: від прокуратури:Пантюхов О.В. - за посв. від 28.10.2012р. № 011863 Яговдік С.М. - за посв. від 09.08.2012р. № 000730від позивача за первісним позовом:Плотніков Я.І. - за дов. від 20.01.2014р. № 1/14від відповідача за первісним позовом:Сажієнко І.О. - за дов. від 27.02.2014р. № 303/25-779від третьої особи:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону Українина рішеннягосподарського суду міста Києва від 27.09.2013р.та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.01.2014р.у справі№ 48/247 господарського суду міста Києваза первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Астрая"доКиївського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони Українитретя особа без самостійних вимог на предмет споруГоловне квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони Українипровідшкодування вартості витрат на поліпшення майна та за зустрічним позовомзаступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України доТовариства з обмеженою відповідальністю "Астрая"простягнення неустойки та відшкодування збитків.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Астрая" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про відшкодування витрат на поліпшення майна, орендованого за договором від 26.03.1999р. № 59/1999/ГоловКЕУ, у розмірі 98 692,00 грн.

У свою чергу заступник військового прокурора Київського гарнізону звернувся в інтересах держави в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрая" про стягнення 16 290,98 грн. неустойки, 99 993,82 грн. збитків у вигляді витрат на відновлення нерухомого майна, 16 290,95 грн. упущеної вигоди, 3 337,84 збитків у вигляді додаткових витрат на оплату земельного податку.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.09.2013р. зустрічний позов заступника військового прокурора Київського гарнізону в частині вимог про стягнення з ТОВ "Астрая" витрат зі сплати земельного податку у розмірі 3 337,84 грн. залишено без розгляду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.09.2013р. (головуючий суддя Бойко Р.В., судді Баранов Д.О., Стасюк С.В.) первісний позов задоволено повністю; присуджено до стягнення з Київського КЕУ на користь ТОВ "Астрая" 98 692,00 грн. витрат на поліпшення орендованого майна; зустрічний позов задоволено частково; присуджено до стягнення з ТОВ "Астрая" на користь Київського КЕУ 11 731,81 грн. неустойки; в іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Рішення місцевого суду обґрунтовано приписами статей 22, 530, 614, 627, 629, 653, 779, 785 Цивільного кодексу України, статей 173 - 175, 224, 225 Господарського кодексу України, статей 23, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", з огляду на наявність у ТОВ "Астрая" права на відшкодування витрат на поліпшення майна, орендованого за договором від 26.03.1999р. № 59/1999/ГоловКЕУ, зроблених за згодою орендодавця. Окрім цього судом було встановлено, що ТОВ "Астрая" не було своєчасно повернуто орендоване майно після розірвання в судовому порядку договору оренди від 26.03.1999р. № 59/1999/ГоловКЕУ, що є підставою для стягнення з нього на користь орендодавця неустойки за користування цим майном за час такого прострочення. В частині вимог зустрічного позову стосовно стягнення збитків суд виходив з того, що прокурором не було доведено належним чином факт їх заподіяння.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014р. (головуючий суддя Гаврилюк О.М., судді Іоннікова І.А., Майданевич А.Г.), з урахуванням ухвали цього суду від 03.03.2014р. про виправлення описки, рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2013р. скасовано в частині задоволення зустрічного позову про стягнення з ТОВ "Астрая" на користь Київського КЕУ неустойки у розмірі 11 731,81 грн. та 234,66 грн. судового збору з прийняттям у цій частині нового рішення про відмову в позові; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову в частині стягнення з ТОВ "Астрая" на користь Київського КЕУ неустойки у розмірі 11 731,81 грн., суд апеляційної інстанції виходив з того, що ТОВ "Астрая" не було прострочено зобов'язання з повернення орендованого майна, оскільки рішення суду про розірвання договору оренди від 26.03.1999р. № 59/1999/ГоловКЕУ набрало законної сили 25.08.2011р., тоді як майно фактично було повернуто орендодавцю 06.07.2011р.

Не погодившись з рішенням та постановою, Київський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Астрая" у повному обсязі та зобов'язати стягнути з ТОВ "Астрая" на користь Київського КЕУ неустойку у розмірі 16 290,98 грн. та збитки, які складаються з витрат на відновлення нерухомого майна в сумі 99 993,82 грн., упущеної вигоди в сумі 16 290,95 грн., компенсації земельного податку в сумі 3 337,84 грн.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема приписів статей 22, 610, 629, 767, 779, 785, 797 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України, статей 7, 9, 18, 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Інструкції про організацію передачі в оренду та укладення договорів оренди нерухомого військового майна, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 02.02.2010р. № 46. При цьому скаржник наголошує на відсутності підстав для відшкодування ТОВ "Астрая", як орендарю, витрат на поліпшення орендованого майна. Крім того скаржник зазначає, що орендоване майно було повернуто орендодавцю несвоєчасно та у пошкодженому стані, що свідчить про наявність правових підстав для стягнення з орендаря неустойки та збитків у вигляді витрат на відновлення цього майна, упущеної вигоди та компенсації земельного податку.

Від Київського КЕУ МО України надійшли додаткові письмові пояснення, у яких відповідач за первісним позовом підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити.

Від ТОВ "Астрая" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач за первісним позовом заперечив проти вимог скаржника та просив оскаржувану постанову апеляційної інстанції залишити без змін з мотивів, у ній викладених.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення прокурорів та представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях і застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 09.04.1999р. між Головним КЕУ МО України (орендодавець) та ТОВ "Астрая" (орендар) укладено договір № 59/1999/ГоловКЕУ оренди нежитлового приміщення (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець здав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 208 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Курська, 7. Термін дії даного договору до 01.01.2014р.

Відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 договору орендар має право за погодженням з орендодавцем за рахунок власних коштів проводити реконструкцію, поліпшення орендованого майна.

Згідно з підпунктом 2.4.3 пункту 2.4 договору орендар зобов'язаний своєчасно проводити поточний ремонт орендованого майна, забезпечувати належну технічну експлуатацію орендованих будівель, інженерних мереж та прилеглої території за рахунок власних коштів.

Збитки, нанесені орендованому майну з вини орендаря (у випадку пожежі або іншого погіршення стану орендованого майна), підлягають відшкодуванню орендарем, згідно з актом, складеним відповідною комісією МО України, за цінами, що діють на момент відшкодування (підпункт 2.4.7 пункту 2.4 договору).

Відповідно до пункту 4.5 договору вартість поліпшень орендованого майна, здійснена орендарем за власний рахунок, зараховується в рахунок орендних платежів, а в разі викупу - у вартість сплати за приватизацію орендованого майна.

Згідно з пунктом 5.4 договору у випадку розторгнення договору оренди, закінчення терміну його дії та відмови від його продовження орендар повинен повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу.

У відповідності до пункту 5.5 договору вартість майна, що повертається орендарем орендодавцю, визначається на підставі передаточного балансу та експертного висновку про оцінку майна на момент припинення договору оренди, звіреного з актом прийому-передачі державного майна в оренду; майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі.

Листом від 22.04.2002р. № 1/145 ТОВ "Астрая" звернулося до Головного КЕУ МО України з проханням надати згоду на проведення за власний рахунок поліпшення майна, орендованого за договором від 09.04.1999р. № 59/1999/ГоловКЕУ, на орієнтовну суму 101 350,00 грн.

У листі від 02.08.2002р. № 144/1/6/1273 Головне КЕУ МО України не заперечило проти проведення ТОВ "Астрая" поліпшень орендованого майна за рахунок власних коштів.

07.11.2002р. між Головним КЕУ МО України та ТОВ "Астрая" укладено додаткову угоду № 9/10 до договору від 09.04.1999р. № 59/1999/ГоловКЕУ, у якій сторони визначили, що у відповідності з п. 2.3.4 та п. 2.4.3 цього договору орендодавець згоден із проведеним орендарем за рахунок власних коштів ремонтом з покращенням планування та благоустроєм прилеглої території орендованого майна на суму 98 692,00 грн. у відповідності з кошторисом на ремонт приміщення магазину по вул. Курській, 7. При цьому сторони узгодили, що витрати орендаря на проведення ремонту з покращенням планування орендованого майна не зараховуються в рахунок орендних платежів орендодавцем.

01.03.2010р. між Київським КЕУ МО України та ТОВ "Астрая" укладено додатковий договір № 21д/ККЕУ до договору від 09.04.1999р. № 59/1999/ГоловКЕУ, відповідно до умов якого Київське КЕУ МО України стає стороною цього договору - орендодавцем і приймає на себе всі права та обов'язки орендодавця.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.03.2011р. у справі № 31/81, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2011р., розірвано договір від 09.04.1999р. № 59/1999/ГоловКЕУ та додатковий договір від 01.03.2010р. № 21д/ККЕУ до нього, а також присуджено виселити ТОВ "Астрая" з орендованого приміщення площею 208 кв.м по вул. Курській, 7 у м. Києві шляхом його передачі Київському КЕУ МО України за відповідним актом прийому-передачі.

06.07.2011р. державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві за участю представників сторін було складено акт, яким було зафіксовано факт повного виконання ТОВ "Астрая" рішення суду про виселення з орендованого приміщення площею 208 кв.м по вул. Курській, 7 у м. Києві.

Предмет первісного позову становить вимога про відшкодування витрат на поліпшення майна, орендованого за договором від 26.03.1999р. № 59/1999/ГоловКЕУ, у розмірі 98 692,00 грн.

За приписами статті 272 Цивільного кодексу Української РСР в разі проведеного з дозволу наймодавця поліпшення найнятого майна наймач має право на відшкодування зроблених для цієї мети необхідних витрат, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності; щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до частини 1 статті 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

За приписами частини 3 статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення (частина 2 статті 778 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 3 статті 778 Цивільного кодексу України якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості (частина 5 статті 778 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини 2 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.

Отже, орендар має право на компенсацію з боку орендодавця вартості витрат на невід'ємні поліпшення орендованого майна, які здійснені за згодою останнього. При цьому орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень.

У свою чергу поліпшення, які можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди, наймач має право залишити за собою та вилучити їх.

Окрім цього слід зазначити, що у даному випадку необхідно відрізняти проведені орендарем поліпшення орендованого майна, що є правом орендаря, від поточного ремонту, проведення якого є його обов'язком відповідно до умов підпункту 2.4.3 пункту 2.4 договору від 09.04.1999р. № 59/1999/ГоловКЕУ та вимог пункту 4 статті 265 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, орендодавець - Головне КЕУ МО України у листі від 02.08.2002р. № 144/1/6/1273 не заперечив проти проведення ТОВ "Астрая" поліпшень орендованого майна за рахунок власних коштів.

У додатковій угоді від 07.11.2002р. № 9/10 до договору від 09.04.1999р. № 59/1999/ГоловКЕУ сторони визначили, що у відповідності з п. 2.3.4 та п. 2.4.3 цього договору орендодавець згоден із проведеним орендарем за рахунок власних коштів ремонтом з покращенням планування та благоустроєм прилеглої території орендованого майна на суму 98 692,00 грн. у відповідності з кошторисом на ремонт приміщення магазину по вул. Курській, 7. При цьому сторони узгодили, що витрати орендаря на проведення ремонту з покращенням планування орендованого майна не зараховуються в рахунок орендних платежів орендодавцем.

Отже, у додатковій угоді сторони погодили, що орендарем за рахунок власних коштів проведено ремонт з покращенням планування та благоустроєм прилеглої території орендованого майна на суму 98 692,00 грн.

При цьому необхідно зазначити, що відповідно до акта інвентаризації (додаток № 1 до договору від 09.04.1999р. № 59/1999/ГоловКЕУ) нежитлове приміщення площею 208 кв.м по вул. Курській, 7 в м. Києві, що передається в оренду має задовільний стан і потребує поточного ремонту.

У даному випадку позивач за первісним позовом повинен довести, що ним були зроблені саме поліпшення орендованого майна, а не його поточний ремонт, та що ці поліпшення є невід'ємними, а також довести їх дійсну вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою вирішення питань, чи є здійснені позивачем роботи поліпшенням орендованого майна, та яка їх вартість, ухвалами господарського суду міста Києва від 19.03.2012р., від 25.06.2012р., від 24.12.2012р. призначалась судова будівельно-технічна експертиза, яка не була проведена у зв'язку з несплатою ТОВ "Астрая" її вартості.

У свою чергу з інших доказів, які наявні в матеріалах справи та подані сторонами, достеменно неможливо встановити чи були зроблені ТОВ "Астрая" саме поліпшення орендованого майна, чи є вони невід'ємними, їх дійсну вартість, яка визначається в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень.

Відповідно до статей 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція вважає, що позивачем за первісним позовом не доведено належними і допустимими доказами здійснення ним невід'ємних поліпшень орендованого майна на суму 98 692,00 грн., що свідчить про необґрунтованість вимог первісного позову та є підставою для відмови у їх задоволенні.

За таких обставин, оскаржувані судові рішення у частині задоволення первісного позову, які прийнятті з порушенням і неправильним застосуванням норм чинного законодавства, підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в первісному позові, оскільки висновки, які викладені у них, не відповідають обставинам справи, а також з огляду на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суди визнали встановленими.

Стосовно вимог зустрічного позову про стягнення 16 290,98 грн. неустойки, 99 993,82 грн. збитків у вигляді витрат на відновлення нерухомого майна, 16 290,95 грн. упущеної вигоди, 3 337,84 збитків у вигляді додаткових витрат на оплату земельного податку колегія суддів виходить з наступного.

За приписами статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

В силу приписів частини 5 статті 188 Господарського кодексу України договір, який розірвано на підставі судового рішення, вважається розірваним з дня набрання чинності цим рішенням.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, договір від 09.04.1999р. № 59/1999/ГоловКЕУ було розірвано за рішенням господарського суду міста Києва від 30.03.2011р. у справі № 31/81, яке набрало законної сили відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України 25.08.2011р. у зв'язку з винесенням Київським апеляційним господарським судом постанови від 25.08.2011р., якою вказане рішення залишено без змін.

У свою чергу орендоване майно фактично було повернуто позивачу за зустрічним позовом 06.07.2011р., про що державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві було складено відповідний акт за участю представників сторін.

Вказані обставини свідчать про те, що у даному випадку прострочення відповідача за зустрічним позовом щодо повернення орендованого майна не настало, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення з нього встановленої статтею 785 Цивільного кодексу України неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком апеляційної інстанції про скасування рішення місцевого суду в частині задоволення зустрічного позову про стягнення з ТОВ "Астрая" на користь Київського КЕУ неустойки у розмірі 11 731,81 грн. з прийняттям у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні вимог зустрічного позову, у зв'язку з їх безпідставністю.

Крім того касаційна вважає законними висновки судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення збитків у вигляді витрат на відновлення нерухомого майна в розмірі 99 993,82 грн. та упущеної вигоди в розмірі 16 290,95 грн., виходячи з наступного.

За приписами частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до статті 779 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

Згідно з приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час передачі орендованого приміщення за актом державного виконавця орендодавцю Київському КЕУ на стадії виконавчого провадження останнім не було здійснено жодних зауважень і претензій щодо стану цього приміщення та не зазначено, що він є незадовільний і значно погіршився порівняно зі станом приміщення на момент його передачі в оренду. При цьому, як з'ясовано місцевим судом, Київським КЕУ не було доведено, що зазначені в дефектному акті, складеному лише за участю його представників, недоліки спірного приміщення не є нормальним зносом останнього.

За таких обставин, враховуючи те, що позивачем за зустрічним позовом не було доведено факт пошкодження відповідачем за зустрічним позовом орендованого приміщення, протиправність поведінки останнього та, як наслідок, факт заподіяння позивачу збитків у розмірі 99 993,82 грн., колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні зустрічного позову у цій частині.

Для стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди окрім складу цивільного правопорушення необхідно встановити наявність заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. При цьому при пред'явленні вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) позивач зобов'язаний довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі непорушення відповідачем його прав та охоронюваних законом інтересів. При визначенні реальності неодержаних доходів (упущеної вигоди) мають враховуватися заходи, вжиті потерпілою особою для їх отримання.

Касаційна інстанція погоджується з обґрунтованими висновками місцевого та апеляційного господарських судів стосовно відмови у задоволенні вимог зустрічного позову в частині стягнення 16 290,95 грн. упущеної вигоди, з огляду на встановлення відсутності причинно-наслідкового зв'язку між діями ТОВ "Астрая" і вказаними збитками, та недоведення Київським КЕУ того, що ним дійсно були б отримані доходи у вказаному розмірі в разі непорушення відповідачем його прав та охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого суду та постанова апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін в частині відмови у задоволенні зустрічного позову про стягнення збитків у вигляді витрат на відновлення нерухомого майна в розмірі 99 993,82 грн. та упущеної вигоди в розмірі 16 290,95 грн., оскільки судами в цій частині вимог зустрічного позову всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, а спір вирішено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Окрім цього необхідно зазначити, що в прохальній частині касаційної скарги прокурор просив серед іншого задовольнити зустрічний позов у частині стягнення збитків у розмірі 3 337,84 грн., які складаються з компенсації земельного податку. Як вбачається з матеріалів справи, вказана позовна вимога була залишена без розгляду ухвалою господарського суду міста Києва від 27.09.2013р. і не була розглянута по суті. Дана ухвала місцевого суду фактично не була переглянута в апеляційному порядку та не є предметом даного касаційного провадження.

За таких обставин, у колегії суддів відсутні підстави для розгляду вказаної вимоги зустрічного позову в межах касаційного провадження з перегляду рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2013р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014р. у даній справі.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014р. у справі № 48/247 скасувати в частині задоволення первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрая" до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про стягнення витрат на поліпшення орендованого майна у розмірі 98 692,00 грн.

Прийняти у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрая" до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про стягнення витрат на поліпшення орендованого майна у розмірі 98 692,00 грн.

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014р. у справі № 48/247 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Кот

Судді: О.В. Попікова

В.І. Саранюк