Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року Справа № 911/142/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Запорощенка М.Д.,

розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Коптєвої Алли Євгенівнина постанову у справіКиївського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 № 911/142/13-г господарського суду Київської областіза заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техновіт Агро"до проВідкритого акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" Банкрутствоза участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" - Орендівський В.І., від Відкритого акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" - Златкін Є.М., від Товариства з обмеженою відповідальністю "Техновіт Агро" - Овсієнко Р.М.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.11.2013 у справі № 911/142/13-г, зокрема, задоволено клопотання розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Коптєвої А.Є. № 02-07/537 від 14.11.2013 про покладення обов'язку по проведенню аудиту боржника на розпорядника майна боржника, зобов'язання розпорядника майна боржника укласти договір на проведення аудиту, зобов'язання боржника здійснити оплату вартості проведеного аудиту по факту проведеного аудиту; покладено на розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Коптєву А.Є. обов'язок по проведенню аудиту за останні 36 календарних місяців господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" до порушення справи про банкрутство, незалежним аудитором, визначеним розпорядником майна боржника - арбітражним керуючим Коптєвою А.Є., та надати аудиторський висновок суду разом з документами, що підтверджують право відповідного аудитора на провадження аудиторської діяльності; при здійсненні аудиту, аудитору здійснити оцінку змін фінансового стану підприємства та визначення ознак дій з доведення до банкрутства згідно Методичних рекомендацій, щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14; зобов'язано розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Коптєву А.Є. укласти договір на проведення аудиту; зобов'язано боржника - Відкрите акціонерне товариство "Березанський комбікормовий завод" здійснити оплату вартості проведеного аудиту по факту проведення аудиту.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 у справі № 911/142/13-г апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" задоволено частково, ухвалу господарського суду Київської області від 18.11.2013 у справі № 911/142/13-г, в частині зобов'язання розпорядника майна боржника Коптєвої А.Є укласти договір на проведення аудиту та зобов'язання боржника - Відкрите акціонерне товариство "Березанський комбікормовий завод" здійснити оплату вартості проведеного аудиту по факту проведення аудиту скасовано.

В частині зобов'язання аудитора провести оцінку змін фінансового стану підприємства та визначення ознак дій з доведення до банкрутства згідно Методичних рекомендацій, щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14, ухвалу господарського суду Київської області від 18.11.2013 у справі № 911/142/13-г залишено без змін.

Пункт перший резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 18.11.2013 року у справі № 911/142/13-г викладено в наступній редакції:

"Клопотання розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Коптєвої А.Є. № 02-07/537 від 14.11.2013 про покладення обов'язку по проведенню аудиту боржника на розпорядника майна боржника, зобов'язання розпорядника майна боржника укласти договір на проведення аудиту, зобов'язання боржника здійснити оплату вартості проведеного аудиту по факту проведеного аудиту, - задовольнити частково.

Покласти на розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Коптєву А.Є. обов'язок по проведенню аудиту за останні 36 календарних місяців господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" до порушення справи про банкрутство, незалежним аудитором, визначеним розпорядником майна боржника - арбітражним керуючим Коптєвою А.Є., та надати аудиторський висновок суду разом з документами, що підтверджують право відповідного аудитора на провадження аудиторської діяльності; при здійсненні аудиту, аудитору здійснити оцінку змін фінансового стану підприємства та визначення ознак дій з доведення до банкрутства згідно Методичних рекомендацій, щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14.

В іншій частині клопотання залишити без задоволення."

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, арбітражний керуючий Коптєва Алла Євгенівна звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просила скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 у справі № 911/142/13-г та залишити без змін ухвалу господарського суду Київської області від 18.11.2013 у справі № 911/142/13-г, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 95 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняту судом апеляційної інстанції постанову, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 14.01.2013 за заявою ТОВ "Техновіт Агро" порушено провадження у справі № 911/142/13-г про банкрутство ВАТ "Березанський комбікормовий завод", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2013 визнано безспірні грошові вимоги ТОВ "Техновіт Агро"; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено арбітражного керуючого Коптєву А.Є. розпорядником майна боржника - ВАТ "Березанський комбікормовий завод".

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.08.2013 зобов'язано боржника провести аудит за останні 36 календарних місяців його господарської діяльності до порушення справи про банкрутство, незалежним аудитором, визначеним розпорядником майна боржника Коптєвою А.Є., та надати аудиторський висновок суду разом з документами, що підтверджують право відповідного аудитора на провадження аудиторської діяльності; при здійсненні аудиту, аудитору здійснити оцінку змін фінансового стану підприємства та визначення ознак дій з доведення до банкрутства згідно Методичних рекомендацій, щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14; витрати по проведенню аудиту ВАТ "Березанський комбікормовий завод" покласти на боржника - ВАТ "Березанський комбікормовий завод". Розпоряднику майна боржника Коптєвій А.Є. визначити незалежного аудитора для проведення незалежної аудиторської перевірки боржника.

15.11.2013 до господарського суду Київської області від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Коптєвої А.Є. надійшло клопотання № 02-07/537 від 14.11.2013 про покладення обов'язку по проведенню аудиту боржника на розпорядника майна боржника, зобов'язання розпорядника майна боржника укласти договір на проведення аудиту, зобов'язання боржника здійснити оплату вартості проведеного аудиту по факту проведеного аудиту.

Дослідивши вищезазначене клопотання арбітражного керуючого Коптєвої А.Є. та інші матеріали справи, суд першої інстанції в ухвалі від 18.11.2013 встановив, що розпорядником майна боржника виконано вимоги ухвали господарського суду Київської області від 28.08.2013 стосовно визначення незалежного аудитора для проведення незалежної аудиторської перевірки боржника та доведено належними доказами, що долучені до клопотання № 02-07/537 від 14.11.2013, а саме: листом ТОВ по наданню аудиторських та консультаційних послуг "АУДЕК" № 14 від 17.10.2013, листом аудиторської фірми ТОВ "ЕПІА-фонд" №14/10 від 14.10.2013, адресованого розпоряднику майна боржника; листом ТОВ "Аудиторська фірма "АВРОРА-АУДИТ" б/№ від 25.09.2013, листом ПП "КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ "УНІВЕРСАЛКОНСАЛТГРУП" № 18 від 15.11.2013, що мінімальна вартість аналогічних аудиторських послуг у інших суб'єктів аудиторської діяльності (в тому числі, адресою місцезнаходження яких є м. Київ), становить 16 000,00 грн., чим спростовано довід боржника про завищену вартість послуг незалежного аудитора, визначеного розпорядником майна боржника для проведення аудиту боржника за останні 36 календарних місяці його господарської діяльності.

Господарський суд відхилив доводи боржника стосовно погодження аудиторською фірмою - ТОВ "Аудит - СП Ltd" здійснити аудит в обсягах, визначених ухвалою господарського суду Київської області від 28.08.2013 за 8 000,00 грн., як необґрунтовані та безпідставні, в зв'язку з тим, що боржником не додано жодних доказів, що підтверджують згоду аудиторської фірми - ТОВ "Аудит - СП Ltd" здійснити аудит в обсягах, визначених ухвалою господарського суду Київської області від 28.08.2013 за 8 000,00 грн. або будь-яких інших доказів, що підтверджують, що мінімальна вартість аналогічних аудиторських послуг у інших суб'єктів аудиторської діяльності становить 8 000,00 грн.

Крім того, суд першої інстанції встановив, що боржником не виконано вимоги абз. 2 ухвали господарського суду Київської області від 28.08.2013, а саме, не проведено аудит за останні 36 календарних місяців його господарської діяльності до порушення справи про банкрутство, незалежним аудитором, визначеним розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Коптєвою А.Є., та не надано аудиторський висновок суду разом з документами, що підтверджують право відповідного аудитора на провадження аудиторської діяльності.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції в ухвалі господарського суду Київської області від 18.11.2013 у справі № 911/142/13-г дійшов висновку, що клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Коптєвої А.Є. № 02-07/537 від 14.11.2013 про покладення обов'язку по проведенню аудиту боржника на розпорядника майна боржника, зобов'язання розпорядника майна боржника укласти договір на проведення аудиту, зобов'язання боржника здійснити оплату вартості проведеного аудиту по факту проведеного аудиту є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Не погодившись частково із винесеною ухвалою, ВАТ "Березанський комбікормовий завод" звернулось із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило змінити ухвалу господарського суду Київської області від 18.11.2013, а саме, виключити з резолютивної частини ухвали вимогу суду щодо здійснення аудитором при проведенні аудиту оцінки змін фінансового стану підприємства та визначення ознак дій з доведення до банкрутства згідно Методичних рекомендацій, щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14; скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 18.11.2013 в частині зобов'язання розпорядника майна Коптєвої А.Є. укласти договір на проведення аудиту за останні 36 місяців господарської діяльності боржника до порушення справи про банкрутство.

Колегія суддів апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначила, що в судовому засіданні, що відбулось 11.02.2014, представник боржника подав додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких доповнив вимоги апеляційної скарги та просив суд скасувати оспорювану ухвалу і в частині зобов'язання боржника сплатити вартість аудиту.

Постанова суду апеляційної інстанції, в частині вимог про зобов'язання розпорядника майна боржника укласти договір на проведення аудиту, мотивована тим, що повноваження розпорядника майна визначені в ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема згідно визначеної статті до обов'язків розпорядника майна входить обов'язок аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках і для виконання своїх повноважень йому надано право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірній основі спеціалістів з оплатою їх діяльності з коштів боржника, якщо інше не передбачено цим Законом або рішенням комітету кредиторів.

Колегія суддів апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові встановила, що в клопотанні розпорядник майна арбітражний керуючий Коптєва А.Є. вказує про неможливість самостійного проведення аналізу діяльності боржника в зв'язку з відсутністю бухгалтерських документів, ухилення боржника від проведення аудиту.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявник жодним чином не обґрунтував неможливість самостійного укладення договору на проведення аудиту та не вказує, з яких підстав для виконання повноважень, передбачених законом, розпорядника майна необхідно зобов'язувати зробити відповідні дії ухвалою суду, задовольнивши клопотання самого ж розпорядника майна.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погодився із доводами заявника апеляційної скарги, що ухвала господарського суду від 18.11.2013, в частині зобов'язання розпорядника майна укласти договір на проведення аудиту є необґрунтованою, та дійшов висновку, що в цій частині ухвала господарського суду підлягає скасуванню, оскільки, в разі наявності певних обставин, розпорядник майна, для належного виконання своїх повноважень, не позбавлений можливості самостійно укласти будь-який договір, погодивши в ньому всі суттєві умови.

Щодо висновків суду першої інстанції, в частині зобов'язання боржника здійснити оплату вартості проведеного аудиту по факту проведення аудиту, суд апеляційної інстанції зазначив, що в ст. 13 Закону України "По відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вказано, що оплата діяльності залучених розпорядником майна спеціалістів може проводитися з коштів боржника, однак, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, зазначена стаття не встановлює беззаперечного обов'язку боржника оплачувати всі витрати розпорядника майна під час дії процедури розпорядження майном.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що в судовому засіданні апеляційної інстанції представник боржника заперечував також проведення аудиту згідно Методичних рекомендацій, щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14. На думку боржника, проведення такого виду перевірки не входять до повноважень аудитора, визначених в Законі України "Про аудиторську діяльність".

Дослідивши матеріали справи та подані документи, суд апеляційної інстанції не погодився з зазначеними доводами апелянта, та зазначив, що в даному випадку, суд першої інстанції, врахувавши клопотання розпорядника майна та вважаючи за доцільне охватити під час проведення аудиту фінансово-господарської діяльності боржника за останні 36 календарних місяців ще й питання наявності ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, вказав аудитору про необхідність при поданні звіту врахувати Методичні рекомендації, щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14.

Враховуючи зазначене, колегія судді апеляційної інстанції не знайшла підстав для зміни ухвали господарського суду від 18.11.2013 в цій частині.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга арбітражного керуючого Коптєвої Алли Євгенівни підлягає частковому задоволення, з огляду на наступне.

В касаційній скарзі арбітражний керуючий Коптєва А.Є. вказує на порушення судом апеляційної інстанції ст. 95 ГПК України, оскільки жодних доповнень до апеляційної скарги ВАТ "Березанський комбікормовий завод" боржником не було надіслано учасникам справи.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із зазначеними доводами заявника касаційної скарги арбітражного керуючого Коптєвої А.Є., оскільки, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, не погодившись частково із ухвалою суду першої інстанції від 18.11.2013, ВАТ "Березанський комбікормовий завод" звернулось із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило: змінити ухвалу господарського суду Київської області від 18.11.2013, а саме, виключити з резолютивної частини ухвали вимогу суду щодо здійснення аудитором при проведенні аудиту оцінки змін фінансового стану підприємства та визначення ознак дій з доведення до банкрутства згідно Методичних рекомендацій, щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14; скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 18.11.2013, в частині зобов'язання розпорядника майна Коптєвої А.Є. укласти договір на проведення аудиту за останні 36 місяців господарської діяльності боржника до порушення справи про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2014 ВАТ "Березанський комбікормовий завод" подало до Київського апеляційного господарського суду додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких просило змінити ухвалу господарського суду Київської області від 18.11.2013, а саме, виключити з резолютивної частини ухвали вимогу суду щодо здійснення аудитором при проведенні аудиту оцінки змін фінансового стану підприємства та визначення ознак дій з доведення до банкрутства згідно Методичних рекомендацій, щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14, а також скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 18.11.2013 в частині зобов'язання розпорядника майна Коптєвої А.Є. укласти договір на проведення аудиту за останні 36 місяців господарської діяльності боржника до порушення справи про банкрутство та щодо зобов'язання боржника сплатити вартість проведеного аудиту по факту проведення аудиту.

Із резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 у справі № 911/142/13-г вбачається, що апеляційну скаргу ВАТ "Березанський комбікормовий завод" задоволено частково, ухвалу господарського суду Київської області від 18.11.2013 у справі № 911/142/13-г в частині зобов'язання розпорядника майна боржника Коптєвої А.Є укласти договір на проведення аудиту та зобов'язання боржника - ВАТ "Березанський комбікормовий завод" здійснити оплату вартості проведеного аудиту по факту проведення аудиту - скасовано.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що в судовому засіданні, що відбулось 11.02.2014 представник боржника - заявника апеляційної скарги подав додаткові пояснення до апеляційної скарги (матеріали оскарження ухвали від 18.11.2013 а.с. 166), в яких доповнив вимоги апеляційної скарги та просив суд скасувати оспорювану ухвалу і в частині зобов'язання боржника сплатити вартість аудиту.

Як вбачається із тексту ухвали Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 (матеріали оскарження ухвали від 18.11.2013 а.с. 163), "не погоджуючись із прийнятою ухвалою, відкрите акціонерне товариство "Березанський комбікормовий завод" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд змінити оскаржувану ухвалу, а саме, виключити з резолютивної частини даної ухвали вимогу суду щодо здійснення аудитором при проведенні аудиту оцінки змін фінансового стану підприємства та визначення ознак дій з доведення до банкрутства згідно Методичних рекомендацій, щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14, а також скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 18.11.2013 в частині зобов'язання розпорядника майна Коптєвої А.Є. укласти договір на проведення аудиту за останні 36 місяців господарської діяльності боржника до порушення справи про банкрутство".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Київський апеляційний господарський суд, задовольняючи частково апеляційну скаргу боржника в частині зобов'язання розпорядника майна боржника Коптєвої А.Є укласти договір на проведення аудиту та зобов'язання боржника - ВАТ "Березанський комбікормовий завод" здійснити оплату вартості проведеного аудиту по факту проведення аудиту, не прийняв до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 95 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Матеріали апеляційного оскарження, в даному випадку, не містять доказів направлення додаткових пояснень до апеляційної скарги ВАТ "Березанський комбікормовий завод", які збільшують обсяг вимог заявника апеляційної скарги та є по своїй суті предметом окремого оскарження, іншим учасникам провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог ст. 111-10 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд другої інстанції, в даному випадку, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині зобов'язання боржника - ВАТ "Березанський комбікормовий завод" здійснити оплату вартості проведеного аудиту по факту проведення аудиту, із врахуванням вимог, які містять додаткові пояснення до апеляційної скарги ВАТ "Березанський комбікормовий завод", у відсутність доказів направлення цих додаткових пояснень до апеляційної скарги іншим учасникам у справі про банкрутство, допустив порушення норм процесуального права, зокрема ст. 95 ГПК України, тому постанова суду апеляційної інстанції від 25.02.2014 в частині скасування ухвали суду першої інстанції від 18.11.2013 в частині зобов'язання боржника - ВАТ "Березанський комбікормовий завод" здійснити оплату вартості проведеного аудиту по факту проведення аудиту підлягає скасуванню, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВАТ "Березанський комбікормовий завод" в частині скасування ухвали господарського суду від 18.11.2013 в частині зобов'язання боржника - ВАТ "Березанський комбікормовий завод" здійснити оплату вартості проведеного аудиту по факту проведення аудиту підлягає припиненню в зв'язку з порушенням процесуальних прав учасників провадження у справі про банкрутство.

Щодо скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду першої інстанції від 18.11.2013 в частині зобов'язання розпорядника майна боржника Коптєвої А.Є укласти договір на проведення аудиту, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядження майном боржника - система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища; розпорядник майна - фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом.

Повноваження розпорядника майна визначені нормами ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. ч. 9, 10 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядник майна зобов'язаний, зокрема, аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства. При здійсненні своїх повноважень розпорядник майна зобов'язаний діяти добросовісно, розумно, враховувати інтереси боржника та його кредиторів.

Частиною 8 ст. 13 спеціального Закону встановлено, що розпорядник майна має право, зокрема, залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірній основі спеціалістів з оплатою їх діяльності з коштів боржника, якщо інше не передбачено цим Законом або рішенням комітету кредиторів.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові встановив, що в клопотанні розпорядник майна арбітражний керуючий Коптєва А.Є. вказує про неможливість самостійного проведення аналізу діяльності боржника в зв'язку з відсутністю бухгалтерських документів, ухилення боржника від проведення аудиту, тощо.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, заявник не обґрунтував неможливість самостійного укладення договору на проведення аудиту та не вказав з яких підстав для виконання повноважень передбачених законом розпорядника майна необхідно зобов'язувати зробити відповідні дії ухвалою суду, задовольнивши клопотання самого ж розпорядника майна.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що відповідно до вимог ст. 13 спеціального Закону, в разі наявності певних обставин, розпорядник майна, для належного виконання своїх повноважень, не позбавлений, в силу спеціального Закону, можливості самостійно укласти будь-який договір, погодивши в ньому всі суттєві умови, та вважає, що постанова суду апеляційної інстанції в частині скасування ухвали суду першої інстанції в частині зобов'язання розпорядника майна боржника Коптєвої А.Є укласти договір на проведення аудиту підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 65 ГПК України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.

В зв'язку з цим, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції, в даному випадку, правомірно дійшов висновку, що суд першої інстанції, врахувавши клопотання розпорядника майна та вважаючи за доцільне охватити під час проведення аудиту фінансово-господарської діяльності боржника за останні 36 календарних місяців ще й питання наявності ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, вказав в межах своєї компетенції, передбаченої ч. 2 ст. 4-1, п. 4 ч. 1 ст. 65 ГПК України, аудитору про необхідність при поданні звіту врахувати Методичні рекомендації, щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу арбітражного керуючого Коптєвої Алли Євгенівни задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 у справі № 911/142/13-г господарського суду Київської області в частині скасування ухвали господарського суду Київської області від 18.11.2013 у справі № 911/142/13-г в частині зобов'язання боржника - Відкритого акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" здійснити оплату вартості проведеного аудиту по факту проведення аудиту - скасувати. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" в частині вимог про скасування ухвали господарського суду Київської області від 18.11.2013 у справі № 911/142/13-г в частині зобов'язання боржника - Відкритого акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" здійснити оплату вартості проведеного аудиту по факту проведення аудиту - припинити. В решті - постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 у справі № 911/142/13-г господарського суду Київської області залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

М.Д. Запорощенко