ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 року Справа № 6/177-08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С.,суддів:Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю. (доповідач),розглянувши касаційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області,на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 8 червня 2015 року,та ухвалуГосподарського суду Сумської області від 27 листопада 2014 року,у справі № 6/177-08,за заявою Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції (м. Конотоп, Сумська область),доПублічного акціонерного товариства "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" (м. Конотоп, Сумська область),про визнання банкрутом,-представники учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.10.2008 року за заявою Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції (далі за текстом - Конотопська МДПІ) порушено провадження у справі № 6/177-08 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" (далі за текстом - ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів"), в порядку ст. ст. 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", інше.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 27.11.2014 року у справі № 6/177-08 (суддя - Соп'яненко О.Ю.) задоволено частково Заяву кредитора Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі за текстом - Конотопська ОДПІ) № 6845/9/10 від 01.10.2014 року про визнання кредиторських вимог у розмірі 2 269 256 грн. 79 коп. у справі № 6/177-08; визнано кредиторські вимоги Конотопської ОДПІ до ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" у розмірі 738 447 грн. 12 коп. (3 черга); в частині стягнення 1 530 809 грн. 67 коп. - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 року у справі № 6/177-08 (головуючий суддя - Плахов О.В., судді: Фоміна В.О., Шутенко І.А.) апеляційну скаргу Конотопської ОДПІ залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.11.2014 року у справі № 6/177-08 залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування спірної ухвали не встановлено.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвали та постанови, Конотопська ОДПІ звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 року та ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.11.2014 року у справі № 6/177-08, передати справу на розгляд до місцевого господарського суду. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ст. ст. 12, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013 року), ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка набрала чинності з 19.01.2013 року).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.08.2015 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу Конотопської ОДПІ прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

Скаржник та інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.10.2008 року, за заявою Конотопської МДПІ, порушено провадження у справі № 6/177-08 про банкрутство ВАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів".

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.10.2008 року у справі № 6/177-08, зокрема, визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора - Конотопської ОДПІ у сумі 5 750 888 грн. 00 коп., якого зобов'язано в десятиденний строк з дня прийняття цієї ухвали опублікувати в офіційних друкованих органах оголошення про порушення Господарським судом Сумської області провадження у справі про банкрутство боржника - ВАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів".

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 26.02.2009 року у справі № 6/177-08 затверджено Реєстр вимог кредиторів ВАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів".

Постановою Господарського суду Сумської області від 05.08.2014 року у справі № 6/177-08 визнано ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

У жовтні 2014 року до Господарського суду Сумської області від Конотопської ОДПІ надійшла Заява з вимогою додатково включити в Реєстр вимог кредиторів поточні вимоги до боржника, які виникли після порушення провадження у справі банкрутство, у сумі 2 269 256 грн. 79 коп., що складаються з основного платежу у розмірі 738 447 грн. 12 коп., штрафних санкцій у розмірі 777 грн. 00 коп. та пені у розмірі 1 530 032 грн. 67 коп.

Встановивши наведені вище обставини, місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення поданої Конотопською ОДПІ Заяви та визнав кредиторські вимоги Конотопської ОДПІ до ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" у сумі 738 447 грн. 12 коп., з включенням їх до третьої черги Реєстру вимог кредиторів, в частині вимог у сумі 1 530 809 грн. 67 коп. (штрафних санкцій та пені) - відмовлено, з підстав їх нарахування податковим органом в період мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Не погоджуючись з такими висновками господарських судів першої та апеляційної інстанцій, Конотопська ОДПІ звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення місцевим та апеляційним господарськими судами, зокрема, ст. ст. 12, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013 року), ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка набрала чинності з 19.01.2013 року), просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 року та ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.11.2014 року у справі № 6/177-08, передати справу на розгляд до місцевого господарського суду.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що у поданій касаційній скарзі Конотопська ОДПІ ставить питання про перегляд в касаційному порядку постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 року та ухвали Господарського суду Сумської області від 27.11.2014 року у справі № 6/177-08 виключно в частині відмови у визнанні поточних грошових вимог Конотопської ОДПІ до ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" у сумі 1 530 809 грн. 67 коп. - штрафних санкцій та пені. Відтак, колегія суддів не вправі надавати юридичну оцінку законності і обґрунтованості прийнятих судових рішень в іншій частині, оскільки касаційна інстанція не вправі виходити за межі дійсних вимог касаційної скарги, на відміну від апеляційної інстанції, яка не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні поданої Конотопською ОДПІ касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Статтею 1 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено поняття кредитора - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, у процедурах банкрутства боржника.

Частиною 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на ненараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.

Виходячи із змісту Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються.

Зазначена правова позиція про те, що протягом здійснення провадження у справі про банкрутство встановлюється заборона на нарахування боржнику, щодо якого порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, неустойки (штрафу, пені), а також інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, викладена у постанові Верховного Суду України № 3-71гс12 від 12.03.2013 року у справі № 29/5005/16170/2011.

За висновком Верховного Суду України у постанові від 13.05.2014 року у справі № 5021/321/12, зазначеними нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" законодавець чітко визначив, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

Згідно зі ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка набрала чинності з 19.01.2013 року) дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи встановлені у справі обставини (зокрема, щодо періоду нарахування податковим органом штрафних санкцій (їх нарахування було здійснено в період мораторію на задоволення вимог кредиторів), з вимогою про визнання яких подано Заяву про визнання поточних вимог) та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах (зокрема, ст. ст. 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком господарських судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у визнанні заявлених Конотопською ОДПІ вимог до боржника у сумі 1 530 809 грн. 67 коп., оскільки ці вимоги складаються з штрафних санкцій, нарахованих в період мораторію на задоволення вимог кредиторів та не є поточними вимогами у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків господарських судів першої та апеляційної інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 8 червня 2015 року та ухвалу Господарського суду Сумської області від 27 листопада 2014 року у справі № 6/177-08 залишити без змін.

Головуючий суддяО.С. Удовиченко судді:В.Я. Погребняк В.Ю. Поліщук